Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
02 листопада 2017 р. № 820/1667/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Шрамко І.С.,
відповідача - Нефьодової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Фасад-Сервіс"
до Головного Управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування приписів та постанови,-
Приватне підприємство "Фасад-Сервіс" (далі по тексту - позивач, ПП "Фасад-Сервіс", підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Держпраці у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпраці у Харківській області), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області № 20-01-4200/0806-0840 від 13.04.2017 р.;
- визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 7 припису Головного управління Держпраці у Харківській області № 20-01-4200/0806-0839 від 13.04.2017 р.;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 20-01-4200/0806-0380 від 05 травня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані приписи від 13.04.2017 р., що видані на підставі акта перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 13 квітня 2017 р. № 20-01-4200/0806, грунтуються на помилковому розрахунку, містять вимоги про виконання одного й того ж виявленого порушення, а також що відповідачем при винесенні приписів та на їх підставі оскаржуваної постанови, враховано не всі надані до перевірки документи.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити, посилаючись на доводи вказані в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначила, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані рішення суб'єкту владних повноважень прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
На підставі акту ГУ Держпраці у Харківській області № 20-01-4200/0806 від 13.04.2017 року додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (т. 1, а.с. 11-22) та за результатами перевірки ПП «Фасад-сервіс» (код ЄДРПОУ 32438415) в частині додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування було винесено приписи № 20-01-4200/0806-0840 (т. 1, а.с. 31-33) та № 20-01-4200/0806-0839 (т. 1, а.с. 23-30) від 13.04.2017, згідно яких:
- пунктом 1 припису № 20-01-4200/0806-0839 від 13.04.2017 р. приписано позивачу привести у відповідність до вимог статті 24 КЗпП оформлення наказом чи розпорядженням власника трудового договору про зарахування працівника на роботу. Припис стосувався працівників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- пунктом 7 цього ж припису - привести у відповідність до вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» проведення індексації заробітної плати;
- приписом № 20-01-4200/0806-0840 від 13.04.2017 р. приписано відповідно до вимог ч. 6 статті 96 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» № 108, в термін з 14.04.2017 р. по 21.04.2017 р. провести нарахування та виплату індексації заробітної плати працівників підприємства в сумі 403 922, 56 грн.
Також, за результатами розгляду акта перевірки від 13.04.2017 року № 20-0104200/0806 щодо порушень ПП «Фасад-Сервіс» ч. 6 ст. 95 КЗпП та ст. 33 Закону України «Про оплату праці» щодо не проведення індексації заробітної плати працівникам, Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № 20-01-4200/0806-0380 від 05 травня 2017 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 640 000 грн. (а.с. 94 т.1).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 13.04.2017 № 20-01-4200/0806, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив.
Так, пунктом 1 припису № 20-01-4200/0806-0839 від 13.04.17 приписано привести у відповідність до вимог ст. 24 КЗпП України оформлення наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу трудового договору про зарахування працівника на роботу.
Перевіркою встановлено, що до роботи були допущені працівники без оформлення трудового договору, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
До такого висновку державний інспектор праці дійшов, дослідивши висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, до якого були долучені копії кваліфікаційних посвідчень спеціалістів - електрозварників, монтажника систем утеплення будинків, столярів будівельних 5-го розряду.
Як встановлено під час судового розгляду справи з пояснень представників сторін позивачем до перевірки були надані копії договорів з вказаними спеціалістами, проте їх наявність інспектор помилково не врахував, за поясненнями до посадових осіб ПП «Фасад-сервіс» не звертався, через що в акті перевірки встановлено відсутність документів на підтвердження відносин із вищевказаними особами і в результаті позивачу приписано усунути вказані порушення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ні оскаржуваною постановою, ні постановою відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.05.2017 р. № 20-01-4200/0806-0382, яка не оскаржується позивачем (а.с. 97-101 т.1) ПП «Фасад-Сервіс» не притягнуто до відповідальності за вказане порушення ст. 24 КЗпП України.
Згідно ч. 3 ст. 72 КАСУ обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Що стосується висновку, який відображений в п. 7 Акту перевірки № 20-01-4200/0806 про непроведення індексації заробітної плати, суд зазначає.
Пунктом 7 акту перевірки позивача визначено порушення ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 33 Закону України «Про оплату праці», та зазначено наступне: «Індексація заробітної платі не проводиться. Проведеною перевіркою, на підставі наданих адміністрацією документів, а саме: штатних розписів, відомостей нарахування заробітної плати, табелів обліку використання робочого часу встановлено, що працівникам підприємства протягом з січня 2015 року по грудень 2016 року (включно) не проводилась ( не нараховувалась) індексація заробітної плати.
При базовому періоді січень 2015 року слід було провести ( нарахувати) індексацію заробітної плати працівникам підприємства у :
- квітні 2015 року у розмірі -64,55грн. х 26 працівн. =1 678,30грн.
-травні 2015 року у розмірі-203.41грн. х 24 працівн. = 4 881,84грн.
- червні 2015 року у розмірі -401,94грн. х 25 працівн. =10 048.50грн.
-липні 2015 року у розмірі-437,26грн. х25 працівн. =10 931,50грн.
-серпні 2015 року у розмірі -437.26грн. х23 працівн. =10 056.98грн.
-вересні 2015 року у розмірі -494.70грн. х 26 працівн. -12 862.20грн.
-жовтні 2015 року у розмірі ^ 494.70грн. х 27 працівн. =13 356,90грн.
-листопаді 2015 року у розмірі -494.70грн. х 28 працівн. =13 851.60грн.
-грудні 2015 року у розмірі -494.70грн. х 29 працівн. -14 346,30грн.
-січні 2016 року у розмірі - 523,64грн. х 30 працівн.~ 15 709,20грн.
-лютому 2016 року у розмірі - 523.64грн. х 30 працівн. =15 709,20грн.
-березні 2016 року у розмірі - 523,64грн. х 30 працівн. = 15 709,20грн.
- квітні 2016 року у розмірі -523.64грн. х 31 працівн. - 16 232.84грн.
-травні 2016 року у розмірі-551,00грн. х 30 працівн. =16 530,00грн.
- червні 2016 року у розмірі - 667,00грн. х 39 працівн. =26 013,00грн.
-липні 2016 року у розмірі - 667.00грн. х 39 працівн. =26 013,00грн.
-серпні 2016 року у розмірі - 667.00грн. х 40 працівн. -26 680.00грн.
-вересні 2016 року у розмірі - 667.00грн. х 47 працівн. =31 349.00грн.
-жовтні 2016 року у розмірі - 667.00грн. х 55 працівн. =36 685,00грн.
-листопаді 2016 року у розмірі -667,00грн. х 58 працівн. =38 686.00грн.
-грудні 2016 року у розмірі - 832,00грн. х 56 працівн. = 46 592.00грн.
Таким чином, проведеною перевіркою встановлено що протягом з квітня 2015 року по грудень 2016 року (включно) 58 працівникам підприємства слід було провести (нарахувати) індексацію заробітної плати в сумі - 403 922,56 грн.».
На підставі зазначеного порушення приписом № 20-01-4200/0806-0840 від 13.04.2017 року позивача було зобов'язано в термін з 14.04.2017 року по 21.04.2017 року провести нарахування та виплату індексації заробітної плати 58 працівникам підприємства та письмово інформувати (з наданням копій підтверджуючих документів) у строк до 24 квітня 2017 року про виконання вимог цього припису, в той час коли пунктом 7 припису № 20-01-4200/0806-0839 від 13.04.2017 р. позивача до 15.05.2017 року було зобов'язано привести у відповідність до вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» проведення індексації заробітної плати про що письмово (з наданням копій підтверджуючих документів) інформувати про виконання вимог цього припису ГУ Держпраці у Харківській області.
Водночас, в оскаржуваній постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 20-01-4200/0806-0380 від 05 травня 2017 року після встановлення обставин порушення згідно акта перевірки та оскаржуваних приписів щодо не нарахування індексації заробітної плати 58 працівникам, встановлено не проведення індексації 20 (двадцяти) працівникам.
Підпункт 50 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015, № 96 передбачає, що Держпраці видає в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, фондам загальнообов'язкового державного страхування, виконавчим органам міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад, а також центральним органам виконавчої влади обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства.
Пунктом 7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390 встановлено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Частиною 9 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877) встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877).
Частиною 1 ст. 12 Закону № 877 передбачено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Статтею 265 КЗпП України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
З аналізу наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень щодо одночасного видання приписів відносно одного й того ж виявленого під час проведення перевірки порушення та надання згідно цих приписів різних строків його виконання, як у нашому випадку: за приписом № 20-01-4200/0806-0840 від 13.04.2017 року термін - з 14.04.2017 року по 21.04.2017 року провести нарахування та виплату індексації заробітної плати та письмово інформувати (з наданням копій підтверджуючих документів) у строк до 24 квітня 2017 р., за пунктом 7 припису № 20-01-4200/0806-0839 від 13.04.2017 р. - до 15.05.2017 року.
Відтак, суд дійшов висновку про передчасність прийняття й оскаржуваної позивачем постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 20-01-4200/0806-0380 від 05 травня 2017 року, оскільки її прийняття нівелює надане відповідачем у пункті 7 припису № 20-01-4200/0806-0839 від 13.04.2017 р. позивачу прав щодо усунення цього порушення та інформування щодо його виконання - до 15.05.2017 року, позаяк зазначений у цьому приписі термін сплив.
Крім того, з копій розрахункових відомостей, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що прізвища всіх двадцяти співробітників, за непроведення індексації яким накладено штраф, включені до розрахункових відомостей індексації прийнятих працівників за перевіряє мий відповідачем період та підтверджують факт нарахування сум індексації заробітної плати (т. 2, а.с. 12-39) на підставі наказів про проведення індексації заробітної плати працівників від 15.04.2015 № 31-і, від 14.07.2015 на 48-і, від 13.10.2015 № 82-і, від 18.01.2016 № 9-і, від 15.04.2016 № 41-і, від 13.07.2016 № 85-і, від 17.10.2016 № 153-і, від 06.02.2017 № 28-і (т. 2, а.с. 4-11).
Також суд відзначає, що відповідач, приймаючи постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 20-01-4200/0806-0380 від 05 травня 2017 року в частині розрахунку розміру штрафу не послався на приписи чинного законодавства України, що регулюють розміри штрафів за таке порушення як не проведення індексації заробітної плати. При цьому стаття 265 КЗпП України містить перелік порушень, за які в тому чи іншому розмірі встановлюється штраф. Посилаючись в своїй постанові на цю статтю КЗпП, відповідач не зазначив яким саме абзацом частини 2 цієї статті він керувався під час визначення виду порушення та розміру штрафу.
При цьому суд відзначає про те, що чинне законодавство України не містить визначення та переліку мінімальних державних гарантій в оплаті праці (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України).
Щодо порушень у зв'язку з не нарахуванням індексації заробітної плати працівникам, а саме: вимог ч. 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці», суд відзначає, що згідно положень зазначених статей заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку та в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством відповідно.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078 (із змінами) (далі - Порядок), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.
Механізм проведення індексації у разі підвищення грошових доходів визначено пунктом 5 Порядку, яким передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації у базовому місяці зменшується на суму підвищення або не виплачується, якщо сума підвищення перевищує суму індексації.
Під час розгляду справи судом відповідачем не доведено фактів перегляду розміру мінімальної заробітної плати в періодах, що перевірялися та у зв'язку з цим обов'язковості її індексації та недотримання через це підприємством приписів ч. 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці».
Також, індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078).
Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України "Про оплату праці", якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України "Про оплату праці").
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем до суду не надано доказів наявності судових рішень про стягнення з ПП «Фасад-Сервіс» на користь працівників сум належної їм індексації заробітної плати, що також додатково свідчить про відсутність порушення прав працівників позивачем.
Таким чином, суд констатує, що приймаючи спірні рішення, орган владних повноважень дійшов до неправомірного висновку про порушення суб'єктом господарювання вимог діючого законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Частиною 3 ст. 2 КАСУ встановлено критерії, яким мають відповідати як вчинені суб'єктом владних повноважень дії та бездіяльність, так і прийняті рішення, а саме у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши зазначений спір по суті суд вказує на невідповідність оскаржених рішень ГУ Держпраці у Харківській області критеріям, встановлених ч. 3 ст. 2 КАСУ.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" до Головного Управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування приписів та постанови - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області № 20-01-4200/0806-0840 від 13.04.2017 р.
Скасувати п. 1 та п. 7 припису Головного управління Держпраці у Харківській області № 20-01-4200/0806-0839 від 13.04.2017 р.
Скасувати постанову № 20-01-4200/0806-0380 від 05.05.2017 р. Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ПП "Фасад - Сервіс" у розмірі 640 000, 00 грн. (шістсот сорок тисяч гривень).
Стягнути на користь Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" (61141, м. Харків, вул. Клочківська, б. 198/В, кв. 146, код ЄДРПОУ 32438415) сплачену суму судового збору в розмірі 12800,00 грн. (дванадцять тисяч вісімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код за ЄДРПОУ 39779919).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.