печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29029/17-а
Категорія 92
06 листопада 2017 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду Батрин О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним рішення та стягнення одноразової грошової допомоги,
25 травня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України про стягнення одноразової грошової допомоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 23 січня 1996 року по 6 листопада 2015 року перебував на службі в Органах внутрішніх справ. 7 листопада 2015 року позивач був прийнятий на службу до Національної поліції України та 8 липня 2016 року звільнений зі служби через хворобу. На підставі довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії та свідоцтва про хворобу позивачу встановлена 3 група інвалідності, пов'язана із захворюванням внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядок та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Для отримання грошової допомоги позивач надав всі необхідні документи до Національної поліції України. Проте, у її виплаті позивачу було відмовлено.
Оскільки позивачу не виплачено вказану грошову допомогу, то він звернувся з цим позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності.
Ухвалою суду від 29 травня 2017 року відкрито скорочене провадження у справі.
До суду надійшли письмові заперечення від відповідача, відповідно до яких позов не визнає. Національна поліція у м. Києві не наділене правом здійснювати нарахування та виплату грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок загального захворювання, отриманого при проходженні служби в органах внутрішніх справ. Вказаний орган здійснює виплату лише працівникам поліції.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 23 січня 1996 року по 6 листопада 2015 року перебував на службі в Органах внутрішніх справ.
7 листопада 2015 року позивач був прийнятий на службу до Національної поліції України та 8 липня 2016 року звільнений зі служби через хворобу.
На підставі довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії та свідоцтва про хворобу позивачу встановлена 3 група інвалідності, пов'язана із захворюванням внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ.
Частиною 6 статті 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Пунктом 11 Порядку № 850 встановлено, що виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.
Відповідно до абзацу третього пункту 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.
Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
При цьому відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 641 «Про утворення Національної поліції України» та «Положення про Національну поліцію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
З положень вказаних нормативно-правових актів не вбачається, що органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ.
Суд також враховує, що відповідно до частини 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.
Як зазначалось, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у виконання вказаних положень позивач надав відповідні документи за місцем проходження своєї служби.
Проте Національна поліція України (його структурний підрозділ - Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку) відмовила позивачу у призначенні допомоги, у зв'язку з відсутністю для цього з підстав з посиланням на Наказ МВС України від 12 вересня 2016 року № 916 «Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського».
Оскільки позивачем дотримано порядок подання документів для призначення грошової допомоги, визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 850, цією постановою визначається порядок виплати грошової допомоги працівнику міліції, а не поліцейському, у ній чітко прописано подання документів за останнім місцем служби, яким є у даному випадку Національна поліція України, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та зобов'язання відповідача здійснити дії щодо нарахування та виплати грошової допомоги позивачу.
Враховуючи, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ з 6 листопада 2015 року у зв'язку з переходом на роботу до Національної поліції України, то Міністерство внутрішніх справ України на даний час не має повноважень розглядати та приймати рішення з призначення поліцейському одноразової грошової допомоги.
Суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошової допомоги, а не Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України, оскільки Департамент є структурним підрозділом відповідача та не має статусу юридичної особи, а відповідачем у справі може бути лише юридична особи (ст. 50 КАС України).
Суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду з вказаним позовом не пропущено, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався 11 квітня 2017 року, коли отримав відмову від відповідача, та до суду з вказаним позовом звернувся в межах 6-ти місячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядок та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та ст. 2, 9, 69-71, 89, 94, 97, 183-2 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним рішення та стягнення одноразової грошової допомоги - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Національної поліції України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850.
Зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 24 січня 2017 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О.В.Батрин