печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36431/17-ц
Категорія 43
27 вересня 2017 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Батрин О.В.
при секретарі Мотрич В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації місці проживання,
У червні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації місці проживання. Позовна заява мотивована тим, що 18.08.1995 року позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3, приватизували в рівних частках квартиру АДРЕСА_5 про що було видано свідоцтво про право власності на житло від 18.08.1995 р. Проте, у вказаній квартирі з 25 грудня 2012 року значиться зареєстрованим відповідач ОСОБА_2, котрий в ній не проживає, не цікавиться нею, не здійснює оплату житлово-комунальних послуг. У зв'язку з цим, позивач обмежений у здійсненні свого права власності на квартиру, сплачуючи комунальні платежі з урахуванням проживання відповідача. Тому позивач звернувся з цим позовом до суду та просив виселити та зняти з реєстрації відповідача.
Представник позивача та відповідач до судового засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Відповідач позовні вимоги визнав повністю.
Тому, суд розглянув справу у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 18.08.1995 р. позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3, приватизували в рівних частках квартиру АДРЕСА_5 про що було видано свідоцтво про право власності на житло від 18.08.1995 р.
31.10.2000 р. між ОСОБА_1., ОСОБА_3 (дарителі) та ОСОБА_5 (обдарований) було укладено договір дарування зазначеної квартири (а.с. 9-10).
25.12.2012 р. у квартирі АДРЕСА_2 було зареєстровано відповідача ОСОБА_2 (а.с. 15-16, 18).
Реєстрація місця проживання ОСОБА_2 у вказаній квартирі була здійснена за згодою його батька, ОСОБА_5, за яким станом на 25.12.2012 р. було зареєстровано право власності на цю квартиру на підставі договору дарування квартири від 31.10.2000 р. між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5
07.03.2013 р. між ОСОБА_5 (даритель) та ОСОБА_2 (обдарований) був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_2, внаслідок чого право власності на цю квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі зазначеного договору дарування від 07.03.2013 р. (а.с. 11-12).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2015 р. у цивільній справі 757/20989/13-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016 р., а також рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2017 р. у справі №757/6909/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.06.2017 р. визнано недійсними зазначений договір дарування від 31.10.2000 р. між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та договір дарування від 07.03.2013 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2; визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 25-53).
Таким чином, на підставі зазначених судових рішень, що набрали законної сили, у відповідача ОСОБА_2 перестало існувати право на квартиру АДРЕСА_1 в тому числі право на володіння, користування цією квартирою.
Згідно зі ст. 150 ЖК Української РСР та ч. 1 ст. 383 ЦК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до ст. 156 ЖК Української РСР члени сім'ї власника квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки (ч. 2 ст. 64 ЖК Української РСР).
З урахуванням зазначених положень закону вбачається, що право користування членів сім'ї власника житло кореспондується та є похідним від права власності на житло.
Відповідач ОСОБА_2 не є членом сім'ї позивача ОСОБА_1 Фактичним місце постійного проживання відповідача є квартира АДРЕСА_3.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.
Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст. 396 ЦК України).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття особи з реєстрації місця проживання здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки інші підстави, ніж право власності, а також письмова згода дійсного власника квартири АДРЕСА_2 на реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 у цій квартирі, або договір, що передбачають право користування квартирою, у відповідача відсутні.
При пред'явленні позову позивач був звільнений від сплати судового збору (а.с. 7).
Тому відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150, 156 ЖК УРСР, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації місці проживання - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні належною йому власністю шляхом виселення та зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання, а саме з квартири АДРЕСА_4
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В.Батрин