Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" листопада 2017 р.Справа № 922/3492/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
при секретарі судового засідання Омелько М.М.
розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АХА СТРАХУВАННЯ", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ", м. Харків
про стягнення 26635,88 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - ОСОБА_1 довіреність №29-08/2 від 29.08.2017
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АХА СТРАХУВАННЯ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ" про стягнення в порядку регресу матеріальних збитків в сумі 26635,88 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема посилаючись на те, що він згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №тп168399а6ха від 29.12.2016 застрахував автомобіль марки "Toyota Rav4; д/н НОМЕР_1", який було пошкоджено внаслідок ДТП автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. Цивільна - правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_2 була застрахована відповідачем. У зв'язку з викладеними обставинами позивачем було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3, яка є власником автомобіля марки "Toyota Rav4; д/н НОМЕР_1" в сумі 28635,88 грн. Відповідно до умов полісу ОСЦПВ №АК/5322126 розмір франшизи становить 2000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 26635,88 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07 листопада 2017 року о 11:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.
Представник позивача 30 жовтня 2017 р. надав супровідним листом (вх. №35361) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.
Також, 30 жовтня 2017 р. від представника позивача надійшло клопотання (вх. №35364), в якому він підтримує позов та просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача.
Суд, розглянувши вищевказане клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, вважає за можливе його задовольнити, як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача 07 листопада 2017 р. надав відзив на позовну заяву (вх. №36694), який долучено судом до матеріалів справи.
В наданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ним 03.11.2017 згідно платіжного доручення №3164 було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 26635,88 грн., а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.11.2017 підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Частиною 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.
В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми фактичних витрат.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
29.12.2016 між AT "СК "АХА Страхування" та ОСОБА_3 (надалі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № тп168399а6ха, (надалі - Договір), згідно умов якого AT "СК "АХА Страхування" взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "Toyota Rav4; АХ1533ЕО", д/н НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
06.02.2017 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів "Toyota Rav4; АХ1533ЕО", д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та "Toyota Highlander", д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ" згідно полісу ОСЦПВ № АК/5322126.
У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у AT "СК "АХА Страхування", транспортний засіб "Toyota Rav4", д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Згідно ремонтної калькуляції №1.003.17.0 від 09.02.2017 загальна сума збитків внаслідок ДТП складає 32300,63 грн.
09 лютого 2017 року ТОВ "Артсіті" було виставлено рахунок на оплату № 382 на суму 32300,63 грн.
Позивачем було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та було складено страховий акт №АХА2191580, згідно яких розмір страхового відшкодування складає 28635,88 грн. (з урахування франшизи за договором про добровільне страхування).
17 лютого 2017 року позивач сплатив на користь ТОВ "Артсіті" суму страхового відшкодування в розмірі 28635,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №309162 від 17.02.2017 (арк. 30).
Постановою Київського районного суду міста Харкова від 24.07.2017 у справі № 640/2982/17 визнано, що ДТП відбулось в результаті невиконання ОСОБА_2 п.13.1 ПДР України, а тому в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин.
Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.
Судом з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Toyota Highlander, д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2 на момент ДТП застрахована в Публічному акціонерному товаристві "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ" (поліс № АК/5322126).
Отже, відповідач є особою, на яку за полісом № АК/5322126 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля НОМЕР_2 на час спірної ДТП.
Розмір франшизи за страховим полісом № АК/5322126 становить 2000 грн. та страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 100000 грн.
Таким чином, відповідачем станом на день подання позову та порушення провадження у справі не виплачено позивачу страхове відшкодування у межах фактичних затрат в сумі 26635,88 грн. (за вирахуванням франшизи).
Проте, згідно платіжного доручення №3164 від 03.11.2017 відповідачем перераховано на рахунок позивача 26635,88 грн.
Отже, після порушення провадження у справі відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 26635,88 грн. в повному обсязі, у зв'язку з чим на час розгляду справи відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Стосовно клопотання позивача про покладення на відповідача судових витрат, зокрема по сплаті судового збору, то суд зазначає наступне.
Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для покладення на відповідача судових витрат по сплаті позивачем судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви. В той же час, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, а тому враховуючи відсутність відповідного клопотання позивача на час прийняття даної ухвали, у суду відсутні підстави для повернення судового збору.
Керуючись п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі №922/3492припинити .
Суддя ОСОБА_5