Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" листопада 2017 р.Справа № 5023/10655/11
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Яризько В.О.
судді: Савченко А.А. , Швидкін А.О.
при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" до Державного підприємства "Завод ім.В.О.Малишева" про витребування майна з чужого незаконного володіння по справі
за заявою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків
до Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків
про визнання банкрутом
за участю :
представника заявника - ОСОБА_1, дов. № 2282 від 28.10.2016р.;
боржника - ОСОБА_2, дов. № 143-16 від 28.12.2016р.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати ДП "Завод ім. В.О. Малишева" в строк 30 календарних днів з моменту набрання чинності судовим рішенням по справі повернути належне позивачу передане майно.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.2017 р. по справі № 922/4726/16 (суддя Усатий В.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 р. апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2017р. у справі № 922/4726/16 скасовано, справу № 922/4726/16 передано до господарського суду Харківської області для розгляду по суті в межах справи № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева".
Ухвалою суду від 26.06.2017р. заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2017р.
16.08.2017р. суддею Усатим В.О. був заявлений самовідвід, який був задоволений.
Після проведення повторного автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду вищевказаної заяви, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Яризько В.О., суддів Савченко А.А., Швидкін А.О.
Розгляд заяви неодноразово відкладався, у тому числі за клопотанням сторін.
Ухвалою суду від 20.09.2017р. продовжено строк розгляду заяви на 15 днів по 07.11.2017р. та відкладено розгляд заяви на 30.10.2017р.
В судовому засіданні 30.10.2017р., в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.11.2017р. о 12:00 год. для надання додаткових пояснень учасниками судового процесу. Після перерви судове засідання продовжено.
Представник ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", вимоги, викладені у заяві підтримує, просить суд заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити в повному обсязі.
Представник Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" у відзиві на заяву та в судовому засіданні проти заяви заперечує в повному обсязі, посилаючись на відсутність ОСОБА_2 приймання і попереднього зовнішнього огляду дизелів 1Д80Б, 4Д80Б за підписом уповноважених представників замовника та виконавця, що на думку боржника, свідчить про недоведеність, безпідставність та необґрунтованість вимог заявника. Як зазначив боржник, заявником не надано жодного доказу передачі відповідачу спірного майна та його знаходження у боржника, а також не надано жодного доказу в підтвердження належності спірного майна ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця". На підставі зазначеного, представник Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" просить суд в задоволенні заяви відмовити.
Заперечуючи проти заяви, боржник також посилається на відсутність доказів правонаступництва між Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця" та Регіональною філією "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв'язку з чим, вважає, що ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" не є належним позивачем у даній справі.
Крім того, представник Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України, щодо вимог, які випливають та ґрунтуються на договорі № ПІТ-081072/НЮ/417 дп від 12.06.2008р. сплив 31.12.2011р., тоді як позовну заяву подано до суду в грудні 2016р.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені у заяві про витребування майна з чужого незаконного володіння, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників заявник та боржника, суд встановив наступне.
12.06.2008р. між Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця" (Виконавець) та Державним підприємством "Завод ім. Малишева" (Замовник) укладений договір на модернізацію дизелів 1Д80Б, 4Д80Б тепловозів 2ТЕ116, ЧМЕ-3 № П/Т-081072/НЮ/417дп (далі - Договір), відповідно до умов якого (з урахуванням додаткових угод до нього) Державне підприємство "Завод ім. В. О. Малишева" зобов'язалось виконати модернізацію дизелів 1Д80Б, 4Д80Б тепловозів 2ТЕ116, ЧМЕ-3 у кількості згідно додатку № 1 , який є невід'ємною частиною цього договору, а також додаткові роботи, виявлені при прийманні, розбиранні та дефектації в термін, що встановлений графіком по додатку № 2 (п.3.1.1 договору), а Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" за умовами п.3.2.1, п.3.2.2 та п.3.2.3 договору зобов'язалось подати Виконавцю на модернізацію дизелів 1Д80Б, 4 Д80Б в строки, згідно з погодженими графіками, прийняти після модернізації дизелів 1Д80Б, 4 Д80Б від Виконавця та сплатити Виконавцеві всі роботи, згідно з умовами цього договору, а також витрати на пересилання (залізничний тариф, вартість пакування).
Відповідно додатку №1 до Договору кількість дизелів складала 14 шт.
У додатку № 2 до договору зазначено графік подачі на модернізацію і здача з модернізації дизелів 1Д80Б, 4Д80Б тепловозів 2ТЕ116, ЧМЕ-3.
За умовами п.2.1 Договору, подача Виконавцю дизелів проводиться по Графіку подачі на модернізацію та здачі з модернізації дизелів по додатку № 2, узгодженим замовником та виконавцем, згідно вимог "Положення про порядок передачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу", затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 261 від 22.04.2002р. Додаток є невід'ємною частиною Договору.
У п.2.2 Договору сторони погодили, що здача та приймання на модернізацію дизелів 1Д80Б, 4Д80Б оформлюється "ОСОБА_2 приймання і попереднього зовнішнього огляду дизелів 1Д80Б, 4Д80Б" за підписом уповноважених представників замовника та виконавця.
Відповідно до п. 4.4 Договору Замовник зобов'язався здійснити розрахунок за модернізацію дизелів 1Д80Б, 4Д80Б акцептуванням рахунку на підставі акту приймання виконаних робіт в депо, що оформляється на протязі 5 календарних днів, від дати надходження дизелів 1Д80Б, 4Д80Б, з наступною його оплатою протягом 15 банківських днів.
За погодженням Сторін та з метою своєчасного виконання модернізації дизелів 1Д80Б, 4Д80Б можлива поставка Замовником Виконавцю давальницької сировини (турбокомпресори, генератори, збудник і т. ін.) (п.4.5 Договору).
Згідно п.4.6 Договору, з урахування Додаткової угоди № 2 від 19.12.2008р. до Договору, сума даного Договору, визначена за погодженими договірними цінами та складає 6 235 767,60 грн.
Даний договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2008 р. (п.9.2 Договору).
Як зазначив заявник у заяві, на виконання умов спірного договору, протягом 2008р. до боржника на модернізацію від локомотивного депо Харків-Сортувальний прибув дизель 4Д80Б № 20, головний генератор ТД802 № 1559912, а від локомотивного депо Гребінка - дизель 1Д80Б № 21АА, а також запасні частини (давальницька сировина): генератор синхронний ГС501А, стартер-генератор ПСГУ2, збудник синхронний ВС650, два ротори 4120.06.100-01, дві тяги, два кожуха соплового апарата 4120.00.060, два газоприймальних корпуси 4120.03.100, чотири підшипника опорних, два апарата соплових ТК41.00.270сб, чотири корпуси упорного підшипника, два вхідника, два соплових вінця, два дифузори, чотири підп'ятники, вісім кілець ущільнюючих.
Оскільки на даний час модернізація дизелів 4Д80Б № 20 та 1Д80Б № 21АА не проведена, самі дизелі та давальницька сировина (запчастини) власнику не повернуті, а вирішити спір шляхом переговорів (надсилання претензій) сторонам не вдалося, ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" звернулось до суду з заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинами, суд керується наступним.
Заперечуючи проти вимог ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", ДП "Завод ім.В.О. Малишева" посилається на п.2.1 спірного договору та на п.3.4 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 261 від 22.04.2002р., в силу приписів яких, на думку боржника, єдиним та допустимим доказом передачі ДП "Завод ім.В.О. Малишева" спірного майна може бути лише "ОСОБА_2 приймання і попереднього зовнішнього огляду дизелів 1Д80Б, 4Д80Б" за підписом уповноважених представників Замовника і Виконавця. Як зазначає боржник, акти некомплектності, квитанції про приймання вантажу перевізником (не боржником), акти звірки ремфонду, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів не є допустимими та належними доказами передачі в ремонт та знаходження відповідача майна, переліченого у заяві.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дані заперечення боржника спростовуються матеріалами справи.
У п.2.2 договору сторони визначили, що здача та приймання на модернізацію дизелів 1Д80Б та 4Д80Б оформлюється "ОСОБА_2 приймання і попереднього зовнішнього огляду дизелів 1Д80Б, 4Д80Б" за підписом уповноважених представників Замовника і Виконавця.
Суд зазначає, що до матеріалів справи дійсно не надано "ОСОБА_2 приймання і попереднього зовнішнього огляду дизелів 1Д80Б, 4Д80Б" за підписом уповноважених представників Замовника і Виконавця. Як зазначив представник ПАТ "Українська залізниця", відсутність зазначених актів він може пояснити лише недбалістю з боку відповідальних працівників.
Однак, суд вважає, що доказами передачі та знаходження у ДП "Завод ім.В.О. Малишева" для здійснення модернізації дизелів 1Д80Б, 4Д80Б є акти звірки ремонтного фонду станом на 01.10.2010р., 01.10.2011р., 11.01.2013р., 01.08.2014р., які підписані посадовими особами ДП "Завод ім. Малишева" та на яких стоїть печатка підприємства. З вказаних актів вбачається, що ДП "Завод ім. Малишева" підтверджує знаходження у нього майна позивача, а саме дизель-генераторної установки 4Д80Б, 1Д80Б, синхронного генератора, стартер-генератора, збудника синхронного, ротора, тяги, кожуха соплового апарату, газоприймального корпусу, підшипнику опорного, апарату соплового, корпусу упорного підшипника, вхідника, соплового вінця, дифузору, підп'ятника, кільця ущільнюючого.
В листі від 19.11.2013р. № 2731/45 за підписом в.о. заступника генерального директора по виробництву залізничної продукції ДП "Завод ім.В.О. Малишева" ОСОБА_3 останній перераховує обсяг робіт, виконаний конкретно по кожному з дизелів
Так, з даного листа вбачається, що ДП "Завод ім.В.О. Малишева" в рамках договору № П/Т-081072/НЮ від 12.06.2008р. було проведено розбирання та дефектування дизель-генераторної установки 4Д80Б № 20 та дизеля 1Д80Б № 21АА, у зв'язку з чим дизель 4Д80Б № 20 з головним генератором ТД802 № 1559912 та дизель 1Д80Б № 21АА знаходяться на ДП "Завод ім. В.О. Малишева" у розібраному стані. В подальшому роботи по дизелям Заводом не виконувались, оскільки, відповідно до встановлених дефектів, їм був необхідний капітальний ремонт, а не модернізація, як передбачав договір № П/Т-081072/НЮ від 12.06.2008р. В листі зазначено про те, що Замовник повинен відшкодувати ДП "Завод ім. Малишева" витрати по розбиранню та дефектуванню дизель-генераторної установки 4Д80Б № 20 та дизеля 1Д80Б № 21АА в сумі 53500,00 грн. без ПДВ, після чого Замовник може самостійно забрати вказані дизелі в розібраному стані.
Суд також зазначає, що давальницька сировина не відноситься до основних засобів, згідно витягу з Правил бухгалтерського обліку на транспорті (на прикладі локомотивного господарства) облік старопридатних запчастин проводиться на субрахунку 2078 "старопридатні запасні частини", що підтверджується копією бухгалтерської довідки (виписки) "Залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.12.2016р.", наявною у справі.
Факт надіслання боржнику спірних дизелів та давальницької сировини підтверджується також копіями квитанцій від 08.12.2008р. (локомотивне депо Харків-Сортувальний) та від 05.07.2008р. (локомотивне депо Гребінка).
Суд також приймає до уваги те, що за договором № П/Т-081072/НЮ від 12.06.2008р. ДП "Завод ім. Малишева" виконувались роботи по модернізації і інших дизелів, крім спірних, при цьому сторонами також не складались акти приймання-передачі дизелів на ремонт та на повернення з ремонту. Однак, спору щодо оформлення відповідних документів та здійснення такого ремонту не виникало.
Таким чином, суд вважає, що ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" доведено факт наявності та обліку у нього, як у власника, спірного майна, а також факт передачі боржнику спірного майна в рамках договору № П/Т-081072/НЮ від 12.06.2008р.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" про витребування майна з чужого незаконного володіння є обґрунтованою, доведеною документально та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Що стосується заперечень ДП "Завод ім. В.О.Малишева" щодо підписання листа від 19.11.2013р. № 2731/45 та акту звірки ремфонду електричних машин від 12.08.2014р. не уповноваженими на це особами, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що обмін підписаними актами звірок відбувався шляхом листування між сторонами, на актах звірок наявні відбитки печатки підприємства - боржника (юридичної особи). Про наявність даних актів звірок, їх зміст, осіб - підписантів посадові особи (керівники) Заводу були обізнані з моменту отримання претензії № Н-13/28 від 26.01.2016р., вимоги про повернення майна № НЮ-30/956 від 09.09.2016р.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про дії керівництва Заводу, пов'язані з виявленим перевищенням повноважень посадовими особами підприємства, а саме: в.о. заступника генерального директора по виробництву залізничної продукції ДП "Завод ім.В.О. Малишева" ОСОБА_3 - під час підписання ним листа № 2731/45 від 19.11.2013р., та заступника генерального директора ОСОБА_4 - під час підписання ним актів звірки ремфонду електричних машин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що керівництво боржника не здійснило жодних заходів щодо несхвалення/оскарження визнання недійсними дій своїх працівників, чим фактично погодилось зі змістом підписаних листа та актів звірок.
Розглянувши заяву Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" про застосування строків позовної давності, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ст.ст. 256 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 3 ст.264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків. В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість, а також часткова сплата боржником основного боргу.
Суд встановив, що підписуючи протягом 2010-2014р. акти звірки ремфонду, а також надіславши лист від 19.11.2013р., ДП "Завод ім. Малишева" визнавало наявність майна ПАТ "Укрзалізниця", що переривало строк позовної давності. Про порушення свого права ПАТ "Укрзалізниця" дізналось тільки 18.09.2015 року з листа начальника юридичного відділу ДП "Завод імені Малишева" про необхідність документального підтвердження передачі відповідачу спірного майна. Отже, строк позовної давності щодо заявленої вимоги не сплинув.
Що стосується заперечень боржника стосовно правонаступництва заявника та його права заявляти заяву, пов'язану з виконанням договору № П/Т-081072/НЮ від 12.06.2008р. судова колегія зазначає наступне.
Стороною договору, а саме замовником, є Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця". Відповідно до наказу віце-прем'єр-міністра України-Міністра інфраструктури України № 212 від 10.04.2012р., з метою удосконалення управління державним майном та забезпечення його ефективного використання, найменування СТГО "Південна залізниця" було змінене на Державне підприємство "Південна залізниця". Відповідно до п.5.1 Статуту, затвердженого тим же наказом, за Державним підприємством "Південна залізниця" залишилися права та обов'язки СТГО "Південна залізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014р. "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття.
До переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", зокрема, увійшло Державне підприємство "Південна залізниця".
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ "Українська залізниця" в розділі "Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" також зазначено ДП "Південна залізниця".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.8 Положення Регіональна філія "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" має право від імені Товариства, відповідно до наданих повноважень та довіреностей, зокрема, виступати позивачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом позивачу з правом підпису всіх процесуальних документів в межах своїх повноважень, передбачених внутрішніми документами філії.
На підставі викладеного, заперечення боржника в цій частині також є безпідставними та необґрунтованими.
Суд також зазначає, що в матеріалах справи наявні клопотання ДП "Завод ім. В.О. Малишева" вх. № 2285 від 24.01.2017р. про припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що справа повинна розглядатись не в окремому позовному провадженні, а в межах справи про банкрутство, а також вх. № 6632 від 27.02.2017р. про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних документів, необхідних для розгляду справи.
Суд зазначає, що даний спір розглядається в межах справи про банкрутство, при цьому позивачем до матеріалів справи надані всі наявні у нього документи, інші документи не витребувались судом, у зв'язку з чим підстави для задоволення вказаних клопотань відсутні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на ДП "Завод ім. В.О.Малишева".
Керуючись п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1, 12, 16, 22, 32-34, 43, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.
Зобов'язати Державне підприємство "Завод ім. В.О.Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126) в строк 30 календарних днів з моменту набрання чинності судовим рішенням по справі повернути Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії "Південна залізниця" (код ЄДРПОУ 40081216, 61052, м. Харків, вул.Конарєва,7) передане майно, що належить заявнику, а саме:
- дизель 4д80Б № 20, головний генератор ТД802 № 1559912;
- дизель 1Д80Б № 21АА;
- генератор синхронний ГС501А;
- стартер-генератор ПСГУ2;
- збудник ВС650;
- два ротори 4120.06.100-01;
- дві тяги;
- два кожухи соплового апарату 4120.00.060;
- два газоприймальних корпуси 4120.03.100;
- чотири підшипника опорних;
- два апарата соплових ТК41.00.270сб;
- чотири корпуси упорного підшипника;
- два вхідника;
- два соплових вінця;
- два дифузори;
- чотири підп'ятники;
- вісім кілець ущільнюючих.
Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії "Південна залізниця" (код ЄДРПОУ 40081216, 61052, м. Харків, вул.Конарєва,7) 10225,18 грн. судового збору.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7