36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.11.2017р. Справа № 917/1734/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022; адреса для листування: пр-т.Свободи, 8, м.Кременчук, 39601
до Національного авіаційного університета ( пр-т. Космонавта Комарова, 1,м. Київ, 03058) в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університета, вул.Перемоги, 17/6, м.Кременчук, Полтавської області, 39605
про стягнення 1 382 262,01 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники :
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 10-74/1942 від 15.02.17р.;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 27-04/45 від 11.01.2017р.
Розглядається позов про стягнення 1 382 262,01 грн., у тому числі 1 180 425,81 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 101 від 03.11.2014р., 103 046,98 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних нарахувань, 22 277,32 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані простроченням відповідачем грошових зобов'язань по договору.
31.10.2017р. позивач через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог.
Так, в заяві про зменшення позовних вимог позивач заявив про зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості вартості теплової енергії у розмірі та просить стягнути з відповідача 103 046,98 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних нарахувань, 22 277,32 грн. 3% річних.
Згідно ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи наведене, суд визнає подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв"язку з чим приймає її до розгляду.
Таким чином, судом розглядаються вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 103 046,98 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних нарахувань, 22 277,32 грн. 3% річних.
Відповідач 31.10.2017р. через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на відсутність боргу, неправильність здійснених позивачем нарахувань (вх. № 12309 від 31.10.2017р.).
Крім того, 31.10.2017р. від відповідача надійшли заяви (1) про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 освіти і науки України (вх. № 13206 від 31.10.2017р.); (2) про врахування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені (вх. № 13207 від 31.10.2017р.); (3) про залишення без розгляду позовної заяви (вх. № 13208 від 31.10.2017р.).
Заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 освіти і науки України та про врахування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені в судовому засіданні 31.10.2017р. не вирішені.
Що стосується заяви відповідача про залишення без розгляду позовної заяви, судом вона відхилена, про що зазначено в ухвалі від 31.10.2017р.
Ухвалою від 31.10.2017р. суд відклав розгляд справи на 07.11.2017 р. зобов'язав відповідача надати суду письмові пояснення, в яких визначити розмір та період нарахування пені, щодо якої заявлено про врахування строку позовної давності; запропонував позивачу надати суду письмові пояснення, в яких відобразити правову позицію щодо обставин, наведених відповідачем у відзиві, а також щодо поданих відповідачем заяв про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 освіти і науки України та про врахування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.
07.11.2017р. позивач і відповідач через канцелярію суду подали письмові пояснення (вх. № 13571 та вх. № 13598 від 07.11.2017р.).
В судому засіданні 07.11.2017р. при дослідженні матеріалів справи суд виніс на обговорення заяви відповідача (1) про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 освіти і науки України (вх. № 13206 від 31.10.2017р.); (2) про врахування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені (вх. № 13207 від 31.10.2017р.).
Представник відповідача наполягав на задоволенні заяв.
Представник позивача проти задоволення заяв заперечив.
Заяву відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 освіти і науки України суд відхилив з огляду на наступне.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що він міг здійснювати оплату лише за умови надходження коштів від ОСОБА_3 освіти і науки України, яке безпосередньо здійснює фінансування його установи.
Згідно ст. 27 ГПК України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено наступне: Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з"ясовувати, чи буде у зв"язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов»язки, або змінено її наявні права та/або обов"язки, або позбавлено певних прав та/або обов»язків у майбутньому.
У заявах про залучення третіх осіб і заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Оскільки відповідачем не вказується, на яких підставах належить залучити третю особу, з огляду на наведені у заяві відповідачем обставини, предмет даного позову, суд не вбачає, як прийняття судового рішення з даної справи може наділити новими правами ОСОБА_3 освіти і науки України чи покласти на нього нові обов»язки, змінити його наявні права та/або обов»язки, або позбавити певних прав та/або обов»язків у майбутньому, а тому відмовляє в задоволенні вказаної заяви.
Що стосується заяви про врахування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені судом вона відхилена за обгрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині рішення.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив за обґрунтуванням, наведеним у відзиві.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:
03 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії (Теплопостачальна організація, позивач ) та Національним Авіаційним Університетом в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного Авіаційного Університету (споживач, відповідач) було укладено Договір № 101 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі Договір).
Відповідно до п. 1 зазначеного договору Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ «Про теплопостачання» та діючого законодавства України. У відповідності до ст. 16. ЗУ «Про теплопостачання» - встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам; природних монополій у сфері теплопостачання відноситься до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Додатком № 2 до Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 101 встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної «Споживачу» за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання Договору, а п. З Додатку № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 «Правил користування тепловою енергією» (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2.-Договору та Додатку № 4 «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» до Договору.
На підставі п. 23 Правил - Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами, затвердженими в установленому порядку. У відповідності до п. 2 Додатку № 4 до Договору - Споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає показники до 25 числа календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює «Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку» та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та «Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії». (Сума нарахувань визначається, як множення кількості фактично спожитої згідно з приладом обліку теплової енергії на затверджений тариф за 1 Гкал.) Наявність приладу обліку на об'єкті Споживача підтверджується Додатком № 1 до Договору.
Згідно пункту 1. Додатку № 4 до Договору - Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми «заборгованості» на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації. виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Як зазначає позивач, відповідачем були порушені договірні зобов'язання перед ним в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, у визначені договором строки.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на відсутність боргу неправильність здійснених позивачем нарахувань. При цьому, контрозрахунок відповідачем не наданий.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Наданими доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин, які виникли на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді. Зазначеним договором визначені обсяги та вартість поставленої за договором теплової енергії.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до додатку №4 до договору Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Судом встановлено, що за зобов"язаннями грудня 2015 року згідно з рахунком № 101 від 31.12.2015 року всього нараховано до сплати 569 947,56 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 05 січня 2016 року, споживач повинен його сплатити до 13 січня 2016 року (не пізніше семи календарних днів), рахунок сплачено 21 березня 2016 року - 569 947,56 грн. (остаточний розрахунок);
за зобов"язаннями січня 2016 року згідно з рахунком № 101 від 31.01.2016 року всього нараховано до сплати 875 452,91 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 04 лютого 2016 року і споживач повинен був його сплатити до 12 лютого 2016 року (не пізніше семи календарних днів), рахунок сплачено 08 лютого 2016 року - 150 000,00 грн., 21 березня 2016 р. - 130 052,44 грн., 30 березня 2016 р. - 405 000,00 грн., 08 квітня 2016 р. - 190 400,47 грн. (остаточний розрахунок);
за зобов"язаннями лютого 2016 року згідно з рахунком № 101 від 29.02.2016 року всього нараховано до сплати 771 857,37 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 09 березня 2016 року і споживач повинен був його сплатити до 17 березня 2016 року (не пізніше семи календарних днів), рахунок сплачено 15 березня 2016 року - 229 613,43 грн., 08 квітня 2016 р. - 37 412,53 грн., 21 червня 2016 р. - 504 831,41 грн. (остаточний розрахунок);
за зобов"язаннями березня 2016 року згідно з рахунком № 101 від 31.03.2016 року всього нараховано до сплати 587 315,57 грн. з ПДВ; рахунок вручено представнику Споживача 05 квітня 2016 року і споживач повинен його сплатити до 13 квітня 2016 року (не пізніше семи календарних днів), рахунок сплачено 15 березня 2016 р. - 587 315,57 грн. (остаточний розрахунок);
за зобов"язаннями квітня 2016 року згідно з рахунком № 101 від 30.04.2016 року всього нараховано до сплати 282 067,79 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 05 травня 2016 року і споживач повинен і його сплатити до 13 травня 2016 року (не пізніше семи календарних днів), рахунок сплачений 13 травня 2016 року - 225 349,00 грн., 21 червня 2016 р. - 56 718,79 грн. (остаточний розрахунок);
за зобов"язаннями жовтня 2016 року згідно з рахунком № 101 від 31.10.2016 року всього нараховано до сплати 219 475,89 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 09 листопада 2016 року і споживач повинен його сплатити до 17 листопада 2016 року (не пізніше семи календарних днів), рaxунок сплачено 11 листопада 2016 р. - 219 475,89 грн. (остаточний розрахунок).
за зобов"язаннями листопада 2016 року, згідно з рахунком № 101 від 30.11.2016 року всього нараховано до сплати 398 479,84 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 06 грудня 2016 року і споживач повинен був його сплатити до 14 грудня 2016 року (не пізніше семи календарних днів), рахунок сплачено 09 грудня 2016 року - 389 479,84 грн. (остаточний розрахунок).
за зобов"язаннями грудня 2016 року, згідно з рахунком № 101 від 31.12.2016 року всього нараховано до сплати 533 273,55 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 05 січня 2017 року і споживач повинен був його сплатити до 13 січня 2017 року (не пізніше семи календарних днів). Рахунок сплачено 19 грудня 2016 року -500 000,00 грн., 14 лютого 2017 року - 30 000,00 грн., 14 лютого 2017 року - 3 273,55 грн. (остаточний розрахунок);
за зобов"язаннями січня 2017 року згідно з рахунком № 101 від 31.01.2017 року всього нараховано до сплати 635 023,19 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 06 лютого 2017 року і споживач повинен був його сплатити до 14 лютого 2017 року (не пізніше семи календарних днів). Рахунок сплачено 14 лютого 2017 року - 630 000,00 грн., 14 лютого 2017 року - 5 023,19 грн. (остаточний розрахунок).
за зобов"язаннями лютого 2017 року згідно з рахунком № 101 від 28.02.2017 року всього нараховано до сплати 624 352,79 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 07 березня 2017 року і споживач повинен був його сплатити до 15 березня 2017 року (не пізніше семи календарних днів).
за зобов"язаннями березня 2017 року згідно з рахунком № 101 від 31.03.2017 року всього нараховано до сплати 460 340,62 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 05 квітня 2017 року і споживач повинен його сплатити до 13 квітня 2017 року (не пізніше семи календарних днів).
за зобов"язаннями квітня 2017 року згідно з рахунком № 101 від 30.04.2017 року всього нараховано до сплати 95 732,40 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику Споживача 05 травня 2017 року і споживач повинен його сплатити до 13 травня 2017 року (не пізніше семи календарних днів).
Рахунки за зобов"язаннями лютого 2017 року, за зобов"язаннями березня 2017 року, за зобов"язаннями квітня 2017 року, станом на 31.07.2017р. за даними позивача, які не спростовані відповідачем при розгляді справи, сплачені не були.
З огляду на визначений сторонами порядок розрахунків за спожиту теплову енергію, дати здійснених відповідачем проплат рахунків (що відображені позивачем у детальних розрахунках, доданих до позову та додаткових пояснень), матеріалами справи підтверджено, що порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію мало місце.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК).
З матеріалів справи вбачається, що сторони, укладаючи договір, передбачили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. (п. 6 Додатку № 4).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 103 046,98 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних нарахувань, 22 277,32 грн. 3% річних.
Зокрема, за несвоєчасне внесення плати за зобов"язаннями грудня 2015 року (569 947,56 грн.) споживачу нараховані штрафні санкції період з 13 січня 2016 року (дата виникнення прострочення) по 20 березня 2016 року (остаточного розрахунку): 3 відсотка річних з 13.01.2016 по 20.03.2016 р. у розмірі 3 185,47 грн., інфляційні нарахування: січень 2016 року - лютий 2016 року у розмірі 2 829,22 грн., пеня: не нараховано - минув строк позовної давності.
За несвоєчасне внесення плати за зобов"язаннями січня 2016 року(725 452,91 грн.) споживачу нараховані штрафні санкції за період з 12 лютого 2016 року (дата виникнення прострочення) по 07 квітня 2016 року (дата остаточного розрахунку): 3 відсотка річних з 12.02.2016 по 07.04.2016 р. у розмірі 2 847,08 грн.; інфляційні нарахування за лютий 2016 року - 761,60 грн.; пеня - не нараховано, минув строк позовної давності.
за несвоєчасне внесення плати за зобов"язаннями лютого 2016 року (542 243,94 грн.) споживачу нараховані штрафні санкції за період з 17 березня 2016 року (дата виникнення прострочення) по 20 червня 2016 року (дата остаточного розрахунку): 3 відсотка річних з 17.03.2016 по 07.04.2016 р. по 20.06.2016 р. у розмірі 4 050,98 грн.; інфляційні нарахування за квітень 2016 року- травень 2016 року у розмірі 18 191,60 грн., пеня не нарахована, минув строк позовної давності;
за зобов"язаннями березня 2016 року санкції не нараховано;
за несвоєчасне внесення плати за зобов"язаннями квітня 2016 року (56 718,79 грн.) споживачу нараховані штрафні санкції період з 12 травня 2016 року (дата виникнення прострочення) по 20 червня 2016 року (дата остаточного розрахунку): 3 відсотка річних з 13.05.2016 по 20.06.2016 р. у розмірі 181,81 грн.; інфляційні нарахування за травень 2016 року у розмірі 56,72 грн., пеня не нарахована - минув строк позовної давності.
за зобов"язаннями жовтня 2016 року санкції не нараховано;
за зобов"язаннями листопада 2016 року санкції не нараховано;
за несвоєчасне внесення плати за зобов"язаннями грудня 2016 року (33 273,55 грн.) споживачу нараховані штрафні санкції за період з 13 січня 2017 року (дата виникнення прострочення) по 13 лютого 2017 року (дата остаточного розрахунку): 3 відсотка річних з 13.01.2017 по 13.02.2017 р. у розмірі 87,51 грн., інфляційні нарахування не нараховані - споживач оплатив борг протягом місяця (14.02.2017 p.), пеня з 13.01.2017 по 13.02.2017р. у розмірі 816,79 грн.;
за зобов"язаннями січня 2017 року санкції не нараховано;
за несвоєчасне внесення плати за зобов"язаннями лютого 2017 року (624 352,79 грн.) споживачу нараховані штрафні санкції за період з 15 березня 2017 року (дата виникнення прострочення) по 31 липня 2017 року: 3 відсотка річних з 15.03.2017 по 31.07.2017 р.у розмірі 7 133,02 грн., і нфляційні нарахування за березень 2017 року - червень 2017 року у розмірі 35 690,10 грн., пеня з 15.03.2017 по 31.07.2017 р. у розмірі 61 999,74 грн.;
за несвоєчасне внесення плати за зобов"язаннями березня 2017 року (460 340,62 грн.) споживачу нараховані штрафні санкції за період з 13 квітня 2017 року (дата виникнення прострочення) по 31 липня 2017 року: 3 відсотка річних з 13.04.2017 по 31.07.2017 р. у розмірі 4 161,98 грн., інфляційні нарахування за квітень 2017 року - червень 2017 року у розмірі 17 709,71 грн., пеня з 13.04.2017 по 31.07.2017 р. у розмірі 35 250,75 грн.;
за несвоєчасне внесення плати за зобов"язаннями квітня 2017 року (95 732,40 грн.) споживачу нараховані штрафні санкції за період з 13 травня 2017 року (дата виникнення прострочення) по 31 липня 2017 року: 3 відсотка річних з 13.05.2017 по 31.07.2017 р. у розмірі 629,47 грн., інфляційні нарахування за травень 2017 року - червень 2017 року у розмірі 2 796,15 грн., пеня з 13.05.2017 по 31.07.2017 р. у розмірі 5 279,70 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних (з урахуванням моменту виникнення зобов'язання щодо оплати за кожний місяць окремо та здійснених відповідачем проплат), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних та пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ОСОБА_2. Закон").
При цьому, судом розцінюються критично посилання відповідача на те, що позивачем не надано розрахунку, оскільки позивачем до позову додані детальні розрахунки по розмірам зобов"язань, на які здійснені нарахування, детальні розрахунки здійснених нарахувань та пояснення щодо порядку здійснення нарахувань із зазначенням формуль нарахувань.
Як зазначалось вище, відповідач подав заяву про врахування спливу строку позовної давності до пені.
У поясненнях, наданих 07.11.2017р., відповідач повідомив суд, що застосування строку позовної давності стосується до всього періоду нарахування пені.
Розглянувши подану відповідачем заяву, суд дійшов висновку, що вона є необґрунтованою та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У статті 260 Цивільного кодексу України зазначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частина 5 ст. 261 ЦК України передбачає, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. п. 2.1., 3.2., 4.2., 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 12.10.2017 (за даними поштового штемпеля на конверті), а нарахування пені позивачем здійснене за несвоєчасне внесення плати за зобов"язаннями грудня 2016 року з 13.01.2017р.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що річний строк позовної давності не минув, а отже вимоги позивача обгрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивач, надаючи суду заяву про зменшення позовних вимог, просив суд повернути надмірно сплачену суму судового збору.
При вирішення питання повернення судового збору судом враховане наступне.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При подачі позову до суду позивачем платіжним дорученням № 637380 від 17.08.17р. сплачено судовий збір в сумі 20 734,00 грн.
В процесі розгляду справи позивачем зменшено позовні вимоги. Судом були розглянуті вимоги в межах зменшених позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 103 046,98 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних нарахувань, 22 277,32 грн. 3% річних.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, сума судового збору, що підлягає поверненню становить 17 706,46 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Національного авіаційного університета ( пр-т. Космонавта Комарова, 1,м. Київ, 03058) в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університета, вул.Перемоги, 17/6, м.Кременчук, Полтавської області, 39605 (код ЄДРПОУ 01132369) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" ( вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 00131819) 103 046,98 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних нарахувань, 22 277,32 грн. 3% річних, 3027,54 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Полтаваобленерго" ( вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 00131819) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 17 706,46 грн., перерахований платіжним дорученням № 637380 від 17.08.17р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 917/1734/17.
Повне рішення складено 09.11.2017
Суддя О.А. Киричук