ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ УХВАЛА
07 листопада 2017 року Справа № 28/5014/2756/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз", м. Сєвєродонецьк Луганської області
до 1.Управління з питань будівництва ОСОБА_1 міської ради, м. Луганськ
2.Луганської міської ради, м. Луганськ
Орган оскарження - Державна казначейська служба України, м. Київ
Орган оскарження - Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 1 316 678 грн. 10 коп.
Колегія суддів господарського суду Луганської області у складі: ОСОБА_2 - головуючий, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - члени колегії
Секретар судового засідання Рвачов О.О.
у засіданні брали участь:
від позивача (стягувача) - ОСОБА_5 - представник за довіреністю від 03.01.2017 № 863-3;
від І відповідача - представник не прибув;
від ІІ відповідача (боржника) - представник не прибув;
від органу оскарження - Державної казначейської служби України - ОСОБА_6 - головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, довіреність від 10.01.2017 № 5-29/235-631;
від органу оскарження - Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області - представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" 21.09.2017 (згідно поштового штемпеля) звернулось до господарського суду Луганської області відповідно до ст. 121-2 ГПК України зі скаргою від 21.09.2017 № 863-334, в якій просить:
- визнати незаконними дії Державної казначейської служби України та Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, що полягають у відмові виконання рішення суду та поверненні без виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012;
- зобов'язати Державну казначейську службу України прийняти наказ господарського суду Луганської області від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012;
- зобов'язати Державну казначейську службу України вчинити дії по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012.
На обґрунтування вимог за скаргою позивач вказує, що на виконання рішення суду від 12.09.2013 Публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" видано наказ від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012, який 16.06.2014 відповідно до ст.ст. 3, 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, пред'явлено до виконання до Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області та повернуто останнім 26.06.2014, оскільки боржник - ОСОБА_1 міська рада в Управлінні не обслуговується. Надалі товариством зазначений наказ за листом від 10.07.2014 № 863-346 надіслано до Державної казначейської служби України. Позивач неодноразово звертався до Державної казначейської служби України з письмовими запитами щодо ходу виконання виконавчого документа. Відповіді, які надходили від Державної казначейської служби України, зводилися до констатації факту відсутності відкритих рахунків ОСОБА_1 міської ради в органах Казначейства.
Листом від 18.08.2017 № 510/5379-13917 Державна казначейська служба України посилаючись на норми Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників зазначила, що виконання рішення суду шляхом стягнення коштів з рахунків боржника відповідно до Порядку не вбачається можливим та направила до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для опрацювання виконавчий лист з доданими документами.
Листом від 01.09.2017 № 04-07/665 Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області повернуло ПАТ "Луганськтепловоз" наказ від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012 без виконання, оскільки ІІ відповідачем - ОСОБА_1 міською радою недотримано п. 11 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, яким встановлено, що установи, які переміщені на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.
Виконавчий документ повернуто стягувачу з підстав, які не передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.
Підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві органом Казначейства визначені підпунктом 1 пункту 9 Порядку, а саме: виконавчий документ повертається стягувачеві у разі, коли не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки. Діючим законодавством не передбачено такої підстави для повернення виконавчого документа як відсутність відкритих в органах казначейства відповідних рахунків боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних установ, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Крім того, органи Казначейства за правилами підпункту 2 пункту 4, підпункту 2 пункту 5 Порядку вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживання інших заходів до виконання виконавчих документів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Частини 2 та 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачають, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі (частини 2 та 6 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").
Крім того, у частинах 1-3 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" закріплено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п'яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Отже, незважаючи на те, що судові рішення мають обов'язковий характер, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" створено додатковий механізм їх гарантування.
Враховуючи викладене, у Державної казначейської служби України та Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області були відсутні підстави для повернення пред'явленого в межах строку, у встановленому законом порядку та формі наказу суду без виконання. Наведене свідчить про незаконність дій Державної казначейської служби України та Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області щодо повернення без виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012.
Справа розглядалась колегією суддів у складі: ОСОБА_2 - головуючий, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - члени колегії. У зв'язку з тим, що суддю Василенко Т.А. відраховано зі штату суддів господарського суду Луганської області, а суддя Вінніков С.В. не здійснює правосуддя у зв'язку з закінченням п'ятирічного терміну призначення на посаду судді здійснено автоматичну зміни складу колегії. Згідно протоколу автоматичної зміни від 26.09.2017 визначено наступний колегіальний склад для розгляду скарги: ОСОБА_2 - головуючий, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - члени колегії.
Державною казначейською службою України наданий відзив на скаргу, в якому зазначені заперечення стосовно заявлених вимог.
Державна казначейська служба України посилається на п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, в якому передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Згідно п. 2 Порядку боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Боржником за наказом є ОСОБА_1 міська рада, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно п. 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської області, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, визначено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.
В порушення п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 боржник не перемістився на територію, підконтрольну українській владі. ОСОБА_1 міська рада в органах Казначейства як розпорядник або одержувач бюджетних коштів не обслуговується та не має відкритих рахунків, тому Управлінням було повернуто наказ суду без виконання.
Крім того, Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на який посилається стягувач, не застосовується до рішень про стягнення коштів, зокрема, з органів місцевого самоврядування.
Від Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області надійшов відзив від 17.10.2017 № 02-13/794 на скаргу стягувача аналогічний за змістом Державної казначейської служби України.
Стягувачем 03.11.2017 (згідно поштового штемпеля) надана уточнююча скарга від 30.10.2017 № 863-376, в якій він просить:
- визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, що полягають у відмові виконання рішення суду та поверненні без виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012;
- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області прийняти наказ господарського суду Луганської області від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012;
- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області вчинити дії по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012.
Зазначена скарга, за своєю суттю, є заявою про уточнення заявлених вимог за первісно поданою скаргою, тому вона приймається судом до розгляду.
Також стягувачем надані заперечення від 30.10.2017 № 863-377 на відзив Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, в яких стягувач зазначає, що питання щодо виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників. Боржником за наказом суду є ОСОБА_1 міська рада, яка в органах Казначейства не обслуговується та не має відкритих рахунків. Саме ця обставина стала підставою для повернення наказу стягувачу відповідно до п. 9 вказаного Порядку. Наведений у п.п. 1 п. 9 вказаного Порядку перелік тих чи інших обставин, що можуть бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачу не є вичерпним. Разом з тим, інші підстави мають бути чітко встановлені будь-якою правовою нормою і ці підстави підлягають лише обмеженому (вузькому), а не розширеному тлумаченню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Управлінням не використано право звернутися до органу, який видав виконавчий документ щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушити клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вжити інших заходів до виконання виконавчих документів.
Оцінивши надані докази і доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про залишення скарги без задоволення з огляду на наступне.
Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" 01.11.2012 звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Управління з питань будівництва ОСОБА_1 міської ради про стягнення коштів в сумі 1 316 678 грн. 10 коп. на підставі ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою суду від 04.12.2012 залучено до участі у справі в якості ІІ відповідача ОСОБА_1 міську раду.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.09.2013 позовні вимоги задоволено в повному обсязі відносно ІІ відповідача - ОСОБА_1 міської ради, стягнуто з ОСОБА_1 міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" грошові кошти в розмірі 1 316 678 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 26 333 грн. 56 коп., у задоволенні позовних вимог до І відповідача - Управління з питань будівництва ОСОБА_1 міської ради відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2014 рішення місцевого суду від 12.09.2013 залишено без змін.
На виконання рішення Публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" 12.06.2014 видано наказ від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012 про примусове виконання рішення суду, який 16.06.2014 відповідно до ст.ст. 3, 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, пред'явлено до виконання до Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області та повернуто останнім 26.06.2014, оскільки боржник - ОСОБА_1 міська рада в Управлінні не обслуговується.
Надалі товариством зазначений наказ за листом від 10.07.2014 № 863-346 надіслано до Державної казначейської служби України. Позивач неодноразово звертався до Державної казначейської служби України з письмовими запитами щодо ходу виконання виконавчого документа. Відповіді, які надходили від Державної казначейської служби України, зводилися до констатації факту відсутності відкритих рахунків ОСОБА_1 міської ради в органах Казначейства.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2014 та рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2013 у справі № 28/5014/2756/2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
У зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарським судом Луганської області у районі проведення антитерористичної операції розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" відповідно до Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Луганської області, здійснюється господарським судом Харківської області, тому 16.09.2014 справу № 28/5014/2756/2012 надіслано до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2015 у справі № 28/5014/2756/2012 стягнуто з ОСОБА_1 міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" грошові кошти в розмірі 1 316 678 грн. 10 коп., судовий збір в сумі 26 333 грн. 56 коп.
Публічне акціонерне товариства "Луганськтепловоз" зверталось до господарського суду Харківської області з заявою від 07.10.2015 № 863-297 про видачу наказу на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2015.
Листом від 04.11.2015 місцевий суд відмовив ПАТ "Луганськтепловоз" у видачі наказу, оскільки на виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2013 у справі № 28/5014/2756/2012 видано відповідний наказ від 11.06.2013, який було отримано особисто представником ПАТ "Луганськтепловоз" ОСОБА_9 12.06.2013.
Листом від 01.09.2017 № 04-07/665 Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області повернуло ПАТ "Луганськтепловоз" наказ від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012 без виконання, оскільки ІІ відповідачем - ОСОБА_1 міською радою недотримано п. 11 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, яким встановлено, що установи, які переміщені на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.
Вказана обставина стала підставою для звернення стягувача з відповідною скаргою до суду.
Як вбачається із матеріалів справи господарським судом Луганської області видано наказ від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012 на виконання рішення від 12.09.2014, яке вподальшому було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014 та справа була передана на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Господарський суд Харківської області 07.09.2015 у справі № 28/5014/2756/2012 прийняв аналогічне рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" грошових коштів в розмірі 1 316 678 грн. 00 коп., судового збору в сумі 26 333 грн. 56 коп. При цьому, господарським судом Харківської області під час вирішення спору у справі № 28/5014/2756/2012 не вирішено питання розподілу судових витрат на підставі п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2014 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", яким визначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Мотивувальна і резолютивна частини рішення господарського суду Харківської області не містять висновку стосовно видачі наказу або правові підстави дійсності наказу за скасованим рішенням. Не міститься нормативного обґрунтування щодо порядку виконання рішення суду і в листі господарського суду Харківської області від 04.11.2015.
За змістом ст. 116 ГПК України покладено обов'язок видачі наказу для виконання судового рішення, яке набрало законної сили, саме на суд першої інстанції, який прийняв рішення. Проте, на виконання вказаного рішення, наказ господарським судом Харківської області не видавався.
Стягувачем оскаржуються дії Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області щодо повернення без виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012, виданого на підставі рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2013, тобто за рішенням, яке скасовано, тому наказ від 11.06.2014 № 28/5014/2756/2012 не може бути виконано.
Враховуючи викладене, скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" від 21.09.2017 № 863-334 на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області слід залишити без задоволення.
Суд звертає увагу стягувача, що він не позбавлений можливості звернутися до господарського суду Харківської області з заявою про прийняття додаткового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд
1.Скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" від 21.09.2017 № 863-334 на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.В. Рябцева
Суддя С.В. Масловський
Суддя О.С. Фонова