ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
09.11.2017Справа № 910/19648/17
Суддя господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши
позовну заяву публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А.
до товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопродінвест»
про стягнення 381 117 047,49 грн.,
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопродінвест» про стягнення 381 117 047,49 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви та вищевказаного клопотання суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання відповідних доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, покладається на зацікавлену особу в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України. При цьому така особа повинна навести доводи і подати докази також на підтвердження того, що при задоволенні її клопотання про відстрочення сплати судового збору така оплата стане можливою.
Разом з тим, позивачем в заяві про відстрочення сплати судового збору належним чином не обґрунтовано та не подано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Зокрема, заявником не надано затвердженого кошторису витрат банку на підтвердження обставин викладених у клопотанні та позовній заяві; не надано доказів відсутності на рахунках банку грошових коштів для сплати судового збору, зокрема, банківських виписок про залишок грошових коштів; не надано доказів в обґрунтування заявленого клопотання, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору, а також не надано доказів того, що при відстроченні судом сплати судового збору така оплата стане можливою для позивача.
Крім того, статтею 69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Проте, беручи до уваги, що строк ліквідації банку встановлено до 19.03.2018 р. включно, заявником не доведено суду, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" буде мати можливість сплатити судовий збір до ухвалення судового рішення у даній справі у строк, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому самі лише обставини, пов'язані зі зміною правового режиму роботи банківської установи - застосування передбачених законодавством процедур, що можуть запроваджуватись до банківських установ, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
У даному випадку позивачем є банк, тобто юридична особа - суб'єкт господарювання, який в силу статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку.
У свою чергу, відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Отже, виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, є завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з чим посилання Уповноваженої особи Фонду на скрутне фінансове становище банку не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Суд звертає увагу заявника на те, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відтак, обов'язок сплати судового збору, встановлений для всіх суб'єктів нормами Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про судовий збір", не може тлумачитися як обмеження права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи те, що заявником не було доведено наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за розгляд позову до товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопродінвест» про стягнення 381 117 047,49 грн.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Матеріали позову не містять доказів сплати позивачем судового збору у визначених законом порядку та розмірі, а судом у відстроченні сплати судового збору за подання даної позовної заяви відмовлено.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів сплати судового збору.
За таких обставин, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст. 44, п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд
1. У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Додаток:
- позовна заява вих. № 22/2-26422 від 06.10.2017 р. з додатками.
Суддя О.Г. Удалова