"09" листопада 2017 р.Справа № 916/1366/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Величко Т.А.,
суддів В.І. Жекова, І.Г. Філінюка
(згідно розпорядження керівника апарату від 18.10.2017р. №1184 щодо повторного автоматичного розподілу справи)
при секретарі: Колбасовій О.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Аероплан"
на рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2017р.
по справі №916/1366/17
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Аероплан"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про виплату компенсації за порушення авторських прав у сумі 96000,00 грн.,
В червні 2017р. Закрите акціонерне товариство "Аероплан" звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 96 000 грн. компенсації за порушення виключних авторських прав, що здійснено шляхом розповсюдження контрафактних товарів зображення персонажів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Фіксіки», що є об'єктами інтелектуальної власності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.08.2017 року (суддя Степанова Л.В.) позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Аероплан" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про виплату компенсації за порушення авторських прав у сумі 96000,00 грн. - задоволено частково.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства "Аероплан" 16000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, 1600 грн. судового збору.
В частині позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Аероплан" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав та стягнення 80000,00 грн. відмовлено.
В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, Закрите акціонерне товариство "Аероплан" просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2017р. у справі №916/1366/17 та прийняти нове рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_2 суму компенсації в розмірі 96000 грн.
В апеляційній скарзі скаржник посилаючись на ст.ст. 1,12,16,44,54,56,82,83 ГПК України, ст.ст. 435,443, 440, 418, 1109, 1108 ЦКУ, ст. 52 ЗУ «Про авторське право та суміжні права», п.п. 42,44, 12,18 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 04.06.2010р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», Постанову Пленуму ВГСУ №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», ЗУ «Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав» №34/95-ВА від 27.01.1995р., ст. 2 Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав, ст.1,6 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року, ЗУ «Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, ст.1,2, 5 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів 1886р. вважає, що рішення суду від 07.08.2017р. по справі №916/1366/17 прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, а саме неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, при цьому судом не в повному обсязі з'ясовано обставини по справі, неповно досліджено докази та як наслідок - суд дійшов до неправильного висновку, котрий не відповідає обставинам справи, що в свою чергу потягло до неправильного вирішення господарського спору.
Скаржник зазначає, що у визначені суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення. Саме така позиція викладена у п.42 постанови пленуму ВСУ від 04.06.2010р. №5 та п.п. 51.3 п.51 постанови пленуму ВГСУ №12 від 17.10.2012р.
Проте суд при винесенні свого рішення не врахував вищезазначені положення і стягнув компенсацію, що є нижчою ніж 10 мінімальних заробітних плат, які установлені на час прийняття судом відповідного рішення, неправильно було застосовано розрахункову величину при визначені розміру компенсації, адже згідно з ЗУ «Про державний бюджет на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. становить 32 00 грн., не врахував значний обсяг порушення, а отже рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2017р. прийнято апеляційну скаргу ЗАТ "Аероплан" до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Величко. Т.А., судді: Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г. та призначено розгляд апеляційної скарги на 19.10.2017 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 просив залишити рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2017р. по справі №916/1366/17 без змін, а апеляційну скаргу відхилити. На думку відповідача, при розгляді справи судом першої інстанції було дотримано усі процесуальні норми та досліджено усі докази по справі.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.10.2017 року №1184 „Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1366/17 з підстав перебування судді Лавриненко Л.В. у відпустці.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 року по справі №916/1366/17 апеляційну скаргу ЗАТ "Аероплан" прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Величко. Т.А., судді: Жеков В.І., Філінюк І.Г. та призначено розгляд апеляційної скарги на 19.10.2017 року.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2017р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 09.11.2017р.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
При цьому, згідно до ч. 1, 2 статті 13 названого Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частиною другою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право на судовий захист прав інтелектуальної власності є конституційним правом кожної особи (статті 54, 55 Основного Закону України).
Стаття 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює, що об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.
Згідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Статтею 9 згаданого Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.
Також названим Законом у статті першої визначено, що контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
У відповідності до статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 440 названого Кодексу та частиною третьою статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Частиною другою статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції (ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
У відповідності до правової позиції, яка відображена у п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Аероплан" (Замовник, Правовласник) та ОСОБА_3 (Виконавець, Автор) було укладено авторський договір №А0906 предметом якого є виконання робіт по розробці персонажів для аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Фиксики" (російською мовою).
Відповідно до п.2.1. авторського договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи з розробці образів персонажів фільму, створенню ескізів та фонів для фільму та передати результати робіт Замовнику по акту приймання-передачі. Одночасно з передачею результатів робіт Виконавець зобов'язується передати Замовнику виключні права на них, в тому числі для створення фільму.
Пунктом 2.2. авторського договору сторони встановили, що строк передачі виключних прав складає весь строк дії авторського права, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі результатів робіт.
25.11.200р. за актом приймання-передачі результатів робіт Автор передав виключні права Замовнику, а Замовник прийняв від Автора результати робіт та вихідні матеріали, що підтверджується Додатком "№1 до акту приймання-передачі результатів робіт.
25.11.2009р. між сторонами авторського договору був підписаний акт приймання-передачі результатів робіт за авторським договором №А0906 від 01.09.2009р.
21.01.2015р. між сторонами було укладено додаткову угоду до авторського договору якою було встановлено, що сторони згодні та визнають, що при здачі результатів робіт за авторським договором шляхом підписання акту приймання-передачі, Виконавець здійснює відчуження прав на користь Замовника.
Позивач зазначає, що виходячи з авторського договору та додатків до нього, ЗАТ "Аероплан" набуло виключні майнові авторські права на образи персонажів аудіовізуального твору "Фиксики", а саме на персонажі "Папус", "Мася", "Сімка", "Нолік", "Дім Дімич" та "Кусачка".
Як зазначає позивач, Закритому акціонерному товариству "Аероплан" стало відомо, що в інтернет магазині ІНФОРМАЦІЯ_1., в якому здійснює свою підприємницьку діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, незаконно використовуються зображення персонажів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Фиксики", що є об'єктом інтелектуальної власності, шляхом розповсюдження. Представниками ЗАТ "Аероплан" було здійснено замовлення товару на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1. Після замовлення, товар було нами отримано через відділення ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується відповідними службовими та фіскальними чеками від 20.03.2017р. та відеофіксацією отримання замовлення від 20.03.2017р. Оплата товару здійснювалася у вигляді післяплати, отримувачем якого згідно з службовим чеком від 20.03.2017р. зазначається ОСОБА_2. При отриманні замовлення, в коробці знаходилась видаткова накладна №РНн-067827 від 18.03.2017р. в якій зазначено зокрема Фиксики шок яйца 60г 1*6бл (12шт), кількість1 шт.
Позивача вказує, що відповідно до Порядку надання послуг з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, затвердженого Об'єднанням підприємств "Український мережевий центр" 01.08.2016р. та повноважень, наданих за результатами акредитації, що підтверджені Свідоцтвом про акредитацію, виданим Об'єднанням підприємств "Український мережевий центр" 11.04.2016р., Центром компетенції УЦПНА 25.05.2017р. було зареєстровано заяву щодо проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет за №589, яку почав через онлайн-сервіс "WEB-FIX" ОСОБА_4 та 25.05.2017р. було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За результатми проведеного дослідження встановлено, що в її структурі міститься, зокрема, блочний елемент з назвою "Наличие документов", при наведенні на який курсором зявляється спливаюче вікно, яке містить наступну інформацію: "Знак наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя", а також спливаюча підказка з інформацією: "Наличие документов ФОП ОСОБА_2".
Позивач зазначає, що 30.05.2017р., представником ЗАТ "Аероплан" було зроблено ще одно замовлення, що підтверджується відповідною відеофіксацією від 30.05.2017р. Товар було отримано через відділення ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується відповідними службовими та фіскальними чеками від 01.06.2017р. та відеофіксацією отримання замовлення від 01.06.2017р. Оплата товару здійснювалася у вигляді післяплати, отримувачем якого згідно з службовим чеком від 01.06.2017р. зазначається ОСОБА_2. У видатковій накладній №РНн-068375 від 30.05.2017р., яка знаходилася в коробці з товаром, зазначено зокрема наступне: Фіксіки JOJO жевалка 1*8бл (120шт), кількість 1шт.
Позивач стверджує, що дії відповідача є незаконними , суперечать чинному законодавству про авторське право та суміжні права та порушують виключні авторські права суб'єкта авторського права, оскільки позивач не надавав відповідачу дозволу на реалізацію вказаних примірників товару в інтернет магазині.
На товарах незаконно, без дозволу позивача відтворено персонажі "Сімка", "Нолік", "Папус", як самостійна складова частина аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Фіксіки", права на який належать позивачу.
Позивач вказує, що відповідачем було реалізовано нам 132 одиниці контрафактного товару, 2 різних видів, що вказує на значний обсяг порушення та те, що відповідач є оптовим постачальником контрафактного товару в роздрібні мережі.
Враховуючи викладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 96000,00 грн., а саме 30 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права".
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не порушував авторських прав ні в якому вигляді, товари під торговою маркою "Фіксіки" не виробляє і не виробляв і їх зображення у вигляді наклейок ні на які інші товари не наносив і не ввозив на територію України.
Відповідач зазначає, що торговельна марка "Фіксіки" або їх складові частини не внесені до Державного реєстру об'єктів інтелектуальної власності, відповідно до наказу №648 від 30.05.2012р. "Про затвердження Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону", тому відповідач не мав можливості перевірити наявність офіційного постачальника. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "Фіксіки" та на його складові частини, в тому числі і на малюнки "Сімка", "Нолік", "Папус", а отже, і наявність права захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом. Тобто, ЗАТ "Аероплан" є власником виключних прав у повному обсязі також і на персонажі аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Фіксіки", в тому числі на малюнки "Сімка", "Нолік", "Папус", які в силу статті 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" охороняються як твір відповідно до цього Закону.
Факт розповсюдження відповідачем товарів, а саме: Фіксіки шок яйца 60г 1*6бл (12шт), кількість1 шт. та Фіксіки JOJO жевалка 1*8бл (120шт), кількість 1шт. підтверджується наданими до матеріалів справи відповідними службовими та фіскальними чеками від 20.03.2017р. та відеофіксацією отримання замовлення від 20.03.2017р., службовим чеком від 20.03.2017р. де отримувачем є ОСОБА_2, видатковою накладною №РНн-067827 від 18.03.2017р. в якій зазначено зокрема: Фіксіки шок яйца 60г 1*6бл (12шт), кількість1 шт., службовими та фіскальними чеками від 01.06.2017р. та відеофіксацією отримання замовлення від 01.06.2017р. службовим чеком від 01.06.2017р. де отримувачем є ОСОБА_2, видатковою накладною №РНн-068375 від 30.05.2017р. в якій зазначено зокрема Фіксіки JOJO жевалка 1*8бл (120шт), кількість 1шт.
Таким чином, судом встановлено факт порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 майнових авторських прав на персонажі "Сімка", "Нолік", "Папус", як складові частини аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Фіксіки", шляхом розповсюдження товару, що містить зображення персонажів "Сімка", "Нолік", "Папус".
Також, позивач наголошував на понесених ним збитках у вигляді неотримання суми ліцензійного платежу від виробника контрафактного товару. При визначенні розміру компенсації, яку ЗАТ "Аероплан" має намір стягнути в примусовому порядку, останній вважає, що співмірним її розміром за вищевказані правопорушення є 96000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення компенсації та її розміру, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.
В даному випадку вона повинна бути застосована у вищевказаному розмірі 1600,00 грн.
При визначенні розміру компенсації суд дійшов висновку, що доведеним є факт реалізації контрафактних товарів на загальну суму 315,00 грн., а також припинення порушення авторських прав у добровільному порядку, про що опосередковано свідчить відсутність вимог про вилучення контрафактних товарів з обороту.
При цьому, доказів саме оптового продажу відповідачем вищевказаних товарів із розміщенням на них зображення персонажів "Сімка", "Нолік", "Папус", матеріали справи не містять. Таким чином, незалежно від кількості фактів фіксування продажу, суд дійшов висновку, що мало місце вчинення відповідачем єдиного триваючого порушення прав позивача на персонажі "Сімка", "Нолік", "Папус".
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку,що обґрунтованим та достатнім є розмір компенсації у сумі 16000,00 грн.
Проте апеляційна інстанція з такими висновками господарського суду погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до статей 16, 432 ЦК України одним із способів захисту прав є стягнення збитків (матеріальної шкоди) за порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності, а також компенсації за порушення авторського права і суміжних прав.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав вправі подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
У відповідності до п. «г» ч. 2 ст. 52 суд має право постановити рішення, зокрема, про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Наведена норма права говорить про те, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Вона не містить будь-яких приписів щодо малозначимості правопорушення чи інших чинників, які б давали правові підстави для звільнення від відповідальності за порушення авторських прав чи зменшення її розміру нижче, ніж встановлено законом.
Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації. Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації (п. 51.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12).
При цьому, згідно з п. 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону № 3792-ХІІ), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ЗАТ «Аероплан» слід задовольнити в розмірі 32 000 грн. При цьому, судова колегія враховує і те, що особа, яка розповсюджує примірники, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами (п. 27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області підлягає зміненню, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Аероплан" - частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,
суд постановив:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Аероплан" - задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2017р. у справі № 916/1366/17 - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства "Аероплан" 32000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, 1600 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.»
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства "Аероплан" 1760 грн. судового збору за апеляційне провадження.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Суддя В.І. Жеков
Суддя І.Г. Філінюк