ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.10.2017Справа №910/2333/16
За позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА";
про стягнення 2 869 593,00 грн. відрахувань.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: Кисельов О.В., представник, довіреність № б/н від 12.09.2017 р.
Курдакова Л. О., представник, довіреність № б/н від 26.07.2016 р.;
Томаров І. Є., представник, довіреність № б/н від 09.03.2016 р.;
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 2 869 593,73 грн. відрахувань (відсотків).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2016 у справі № 910/2333/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що Товариством укладено договір про оплату відрахувань за імпорт обладнання і/або матеріальних носіїв з іншою уповноваженою організацією та врегульовано питання щодо сплати відрахувань (процентів) за попередній період.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 року у справі № 910/2333/16 касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 зі справи № 910/2333/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року № 04-23/2422 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2016 року, справа № 910/2333/16 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 року справу прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 13.12.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 року призначено у справі № 910/2333/16 судову експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
До Господарського суду міста Києва від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшов супровідний лист разом з висновком експертів та матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 року поновлено провадження у справі № 910/2333/16, розгляд справи призначено на 12.10.2017 р.
Через відділ діловодства суду 18.09.2016 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній просить суд, стягнути з відповідача 2 775 459,93 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Приймаючи до уваги, що вищевказана заява не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.
У судовому засіданні 12.10.2017 р. оголошено перерву у справі до 24.10.2017 р.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, у задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Позивач у судове засідання 24.10.2017 своїх повноважних представників не направив, про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» є організацією, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом від 20.12.2007 № 2/У, виданим позивачеві Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України;
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА" у період з 13.02.2013 по 25.12.2014 імпортувало на митну територію України товари (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Законом України "Про авторське право і суміжні права", і з яких мало сплатити згадані відрахування;
Cтаном на час здійснення Товариством імпорту вказаного обладнання на митну територію України (у період з 13.02.2013 по 25.12.2014) Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» було єдиною уповноваженою організацією на здійснення збирання і розподілу між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується листом Державної служби інтелектуальної власності України від 17.06.2015 № 1-7/4782.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що Товариство під час ввезення на митну територію України імпортованого обладнання та матеріальних носіїв не сплатило необхідні відрахування в розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 "Про розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (зі змінами). З урахуванням вартості імпортованого обладнання та матеріальних носіїв Об'єднанням нараховано до стягнення з Товариства 2 869 593,73 грн. заборгованості із відрахувань (відсотків).
За приписами частини другої статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:
а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;
б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;
в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
Частиною п'ятою статті 42 Закону встановлено, що розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.
Згідно з приписами частини сьомої статті 42 Закону зібрані кошти, що зазначені у частинах другій і четвертій цієї статті, розподіляються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями колективного управління не передбачено інше, то ці кошти розподіляються у таких пропорціях: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) - 25 відсотків.
Розміри відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, врегульовано у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2005 № 581 щодо заявленого періоду з 13.02.2013 по 06.03.2014, а з 07.03.2014 - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 55).
Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 № 780/123/561 (далі - Порядок від 24.11.2003).
Відповідно до пункту 7 Порядку від 24.11.2003 під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою № 992, перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.
У своїй постанові від 15.11.2016 р. Вищий господарський суд України у даній справі, зокрема, наголошував на тому, що судами не було досліджено фактичні обставини стосовно ввезення Товариством спірного обладнання та матеріальних носіїв і їх відповідності критеріям, зазначеним у статті 42 Закону і додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 (з урахуванням внесених змін до постанови Кабінету Міністрів України та періодів ввезення на митну територію України відповідних товарів), спростувавши або підтвердивши наявність у нього відповідних функціональних можливостей.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 року призначено у справі № 910/2333/16 судову експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. На вирішення експертів були поставлені наступні питання:
Чи придатне обладнання, а саме:
• телевізори торговельної марки SONY моделей KDL-42W808A; KDL-47W807A; KDL-47W808A; KDL-55W807A; KDL-55W808A; KDL-40W905A; KDL-46W905A; KDL- 55W905A; KDL-32W603A; KDL-32W653A; KDL-42W653A; KDL-42W654A; KDL- 50W656A; KDL-65W855A; KDL-42W705B; KDL-32W705B; KD-55X8505A; KD-65X8505A; KD-65X9005A; KD-55X9005A; KD-84X9005;
• МРЗ-плеєри торговельної марки SONY моделей NWZ-B172F; NWZ-B173F; NWZ- B183F; NWZ-E373; NWZ-E383; NWZ-E384; NWZ-E473; NWZ-E474; NWZ-E574; NWZ- Е583; NWZ-E584; NWZ-W274S; NWZ-W273S; NWZ-WH505;
• цифровий диктофон торговельної марки SONY моделі ICD-UX534F;
• аудіосистеми торговельної марки SONY моделей CFD-RS60CP; ZS-RS70BT; CFD- RG880CP;
• планшетні комп'ютери ТМ SONY моделей SGP511RU; SGP521RU; SGP512RU
для копіювання примірника певного твору, зафіксованого в фонограмі, відеограмі з
одного носія інформації на інший в будь-якій матеріальній формі? Якщо придатне, то яке саме обладнання?
2) Чи придатне визначене обладнання для копіювання примірника певного твору, зафіксованого в фонограмі, відеограмі з одного носія інформації на інший для їх тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер? Якщо придатне, то яке саме обладнання?
3) Яке із зазначеного обладнання призначене для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах?
Відповідно до висновку експертів № 041/17 за результатами проведення комісійної судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів у справі № 910/2333/16 від 11.07.2017 р., експертами було встановлено наступне:
1. Так, обладнання, а саме:
телевізори торговельної марки SONY моделей KDL-42W808A; KDL-47W807A; KDL-47W808A; KDL-55W807A; KDL-55W808A; KDL- 40W905A; KDL-46W905A; KDL-55W905A; KDL-32W603A; KDL-32W653A; KDL-42W653A; KDL-42W654A; KDL-50W656A; KDL-65W855A; KDL-42W705B; KDL-32W705B; KD-55X8505A; KD-65X8505A; KD-65X9005A; KD-55X9005A; KD-84X9005; МРЗ-плеєри торговельної марки SONY моделей NWZ-B172F; NWZ-B173F; NWZ-B183F; NWZ-E373; NWZ-E383; NWZ-E384; NWZ- Е473; NWZ-E474; NWZ-E574; NWZ-E583; NWZ-E584; NWZ-W274S; NWZ-W273S; NWZ-WH505; цифровий диктофон торговельної марки SONY моделі ICD- UX534F; аудіосистеми торговельної марки SONY моделей CDF-RS60CP; ZS- RS70BT; CDF-RG880CP; планшетні комп'ютери ТМ SONY моделей SGP511RU; SGP521RU; SGP512RU
придатне для копіювання примірника певного твору, зафіксованого в фонограмі, відеограмі з одного носія інформації на інший в матеріальній формі.
2. Так, обладнання, зазначене у питанні 1 придатне для копіювання примірника певного твору, зафіксованого в фонограмі, відеограмі з одного носія інформації на інший для їх тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер, за виключенням телевізорів торговельної марки SONY моделей KDL-42W808A; KDL-47W807A; KDL-47W808A; KDL-55W807A; KDL-55W808A; KDL- 40W905A; KDL-46W905A; KDL-55W905A; KDL-32W603A; KDL-32W653A; KDL-42W653A; KDL-42W654A; KDL-50W656A; KDL-65W855A; KDL-42W705B; KDL-32W705B; KD-55X8505A; KD-65X8505A; KD-65X9005A; KD-55X9005A; KD-84X9005.
3.Так, телевізори торговельної марки SONY моделей KDL-42W808A; KDL-47W807A; KDL-47W808A; KDL-55W807A; KDL-55W808A; KDL- 40W905A; KDL-46W905A; KDL-55W905A; KDL-32W603A; KDL-32W653A; KDL-42W653A;KDL-42W654A; KDL-50W656A; KDL-65W855A; KDL-42W705B; KDL-32W705B; KD-55X8505A; KD-65X8505A; KD-65X9005A; KD-55X9005A; KD-84X9005; МРЗ-плеєри торговельної марки SONY моделей NWZ-B172F; NWZ-B173F; NWZ-B183F; NWZ-E373; NWZ-E383; NWZ-E384; NWZ- Е473; NWZ-E474; NWZ-E574; NWZ-E583; NWZ-E584; NWZ-W274S; NWZ-W273S; NWZ-WH505; цифровий диктофон торговельної марки SONY моделі ICD- UX534F; аудіосистеми торговельної марки SONY моделей CDF-RS60CP; ZS- RS70BT; CDF-RG880CP; планшетні комп'ютери ТМ SONY моделей SGP511RU; SGP521RU; SGP512RU призначені для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах.
Таким чином, як вбачається з висновку експертів №041/17 від 11.07.2017р., за результатами проведеної по даній справі комісійної судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів встановлено, що усе без виключення обладнання та засоби, перелік яких міститься у розрахунках позивача №1 і №2, що були додані до його заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.04.2016р., є таким, що відповідають, з огляду на їх функціональні можливості, критеріям, зазначеним у статті 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права» і додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992.
Судом встановлено, що 01.09.2015 Товариством укладено договір № ІМ-0109/15 з Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнське Агентство Авторських прав" про виплату відрахувань імпортером обладнання і/або матеріальних носіїв, а також додаткові угоди до договору. Договір набув чинності з дня його підписання і діє до 31 серпня 2018 року.
За умовами додаткової угоди від 01.09.2015 № 1 до договору № ІМ-0109/15 Товариство та організація колективного управління узгодили сплату невиплачених Товариством відрахувань за попередні роки на рахунок Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське Агентство Авторських Прав".
Згідно з додатковою угодою від 01.02.2016 № 2 до договору № ІМ-0109/15 Товариство та організація колективного управління конкретизували порядок, розміри і строки сплати відрахувань за попередній період, узгодивши, що попереднім періодом є березень 2014 року - серпень 2015 року; погодили застосування умов договору до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України); узгодили, що порядок виплати відрахувань за всі або будь-який з календарних років, що передують попередньому періодові погоджується ними шляхом укладення додаткових угод до договору не пізніше 01.01.2017.
Крім того, вже під час нового розгляду даної справи відповідачем було подано до матеріалів справи додаткові пояснення № б/н від 24.01.2017р., з яких стало відомо, що 01.11.2016р. відповідачем із Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнське Агентство Авторських прав" було укладено додаткову угодою №3 до договору № ІМ-0109/15 від 01.09.2015р., якою було врегульовано питання сплати відповідачем заборгованості з відрахувань в сумі 39 875,16 грн. за період з 01.01.2013 по 31.05.2013. На підтвердження сплати 39 875,16 грн. нарахувань відповідачем додано копію платіжного доручення №F110000020 від 20.01.2017 р.
Отже, матеріали справи містять у собі докази того, що відповідачем із Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнське Агентство Авторських прав" узгоджено та фактично сплачено заборгованість з відрахувань, яка виникла впродовж спірного періоду (з 13.02.2014 р. по 25.12.2014р. включно) в сумі 94 133,80 грн.
Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське Агентство Авторських прав" є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується виданим Державною службою інтелектуальної власності України свідоцтвом від 29.12.2014 за № 3/у.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами частини третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У своїй постанові від 15.11.2016 р. Вищий господарський суд України у даній справі зазначив, що обов'язок зі сплати відрахувань в силу законодавчих приписів виник у Товариства як у імпортера під час ввезення на митну територію України відповідного обладнання і матеріальних носіїв, відповідно, виконання такого обов'язку не ставиться у залежність від того, чи буде погоджено у майбутньому Товариством сплату заборгованості з відрахувань (відсотків) із Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнське Агентство Авторських прав" у додатковій угоді до договору.
Обов'язок зі сплати відрахувань виник у Товариства в силу законодавчих приписів під час ввезення на митну територію України відповідного обладнання і матеріальних носіїв. Об'єднання станом на час здійснення Товариством імпорту на митну територію України відповідних товарів (обладнання і матеріальних носіїв) було єдиною організацією, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, а тому, саме на користь позивача підлягає сплата заборгованості з відрахувань за спірний період.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний сплатити позивачеві 2 869 593,73 грн. відрахувань за імпортовані товари за період з 13.02.2013 р. по 25.12.2014 р. під час розмитнення останнього.
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи містять у собі докази того, що відповідачем із Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнське Агентство Авторських прав" узгоджено та фактично сплачено заборгованість з відрахувань, яка виникла впродовж спірного періоду (з 13.02.2014 р. по 25.12.2014р. включно) в сумі 94 133,80 грн.
Станом на час вирішення спору, відповідач свої зобов'язання щодо сплати відрахувань за імпортовані товари за період з 13.02.2013 р. по 25.12.2014 р. виконав не повному обсязі, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 2 775 459,93 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ч. 5 статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 775 459,93 грн. відрахувань.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача .
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд, 8, код ЄДРПОУ 35463962) на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, офіс 614, код ЄДРПОУ 31815383) 2 775 459 (два мільйони сімсот сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 93 коп. відрахувань, 41 631 (сорок одну тисячу шістсот тридцять одну) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору та 43 925 (сорок три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) витрат за проведення судової експертизи. Видати наказ.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, офіс 614, код ЄДРПОУ 31815383) 1 412 (одну тисячу чотириста дванадцять) грн. 01 коп. надмірно сплаченого судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 10.11.2017 р.