Ухвала від 09.11.2017 по справі 908/592/15-г

номер провадження справи 13/28/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

09.11.2017 Справа № 908/592/15-г

За заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” про зміну способу виконання рішення по справі № 908/592/15-г

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” (04073, м. Київ, проспект Московський, 9 корпус 5, офіс 101)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, м. Маріуполь Донецької області, вул. Бахчиванджи, буд. 2)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Заінтересована особа Приморський відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (87517, м. Маріуполь Донецької області, пр. Дніпропетровський, буд. 15)

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

від позивача (заявника) - ОСОБА_3, довіреність №19-12/16-20 від 19.12.2016р.;

від відповідача не з'явився;

від заінтересованої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 р. на адресу господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” надійшла заява про зміну способу виконання рішення по справі № 908/592/15-г.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2017 р., враховуючи звільнення з посади судді-доповідача у справі ОСОБА_4, заяву про заміну способу виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/592/15-г передано судді Зінченко Н.Г. для розгляду і вирішення по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.11.2017 р., на підставі ст. 121 ГПК України, прийнято заяву до розгляду, розгляд заяви призначено на 09.11.2017р. у сторін та заінтересованої особи витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

За письмовим клопотанням представника позивача (заявника) розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Ухвалу оголошено в судовому засіданні 09.11.2017р.

Відповідач та заінтересована особа в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання ухвали господарського суду Запорізької області від 01.11.2017 р. про прийняття зави до розгляду.

Про час та місце судового засідання “Шляхове будівництво “Альтком” також було повідомлення шляхом надсилання телефонограми, яка була прийнята референтом директора ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” ОСОБА_5 - 03.11.2017р. (оригінал зазначеної телефонограми долучено до матеріалів справи).

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути заяву по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача та органу ВДВС.

08.11.2017р. на адресу суду від ТОВ “Райффайзен ОСОБА_2” надійшли уточнення до заяви про зміну способу виконання рішення, в яких заявник просив, у зв'язку з технічною помилкою допущеною під час складання зазначеної заяви, читати прохальну частину заяви наступним чином: «просимо постановити ухвалу у справі №908/592/15-г, якою змінити спосіб виконання рішення у справі №908/592/15-г із зобов'язання повернути передмет лізінгу на витребувати із незаконного володіння у ТОВ «Шляхове будівництво Альтком» предмет лізінгу у справі №908/592/15-г та повернути його ТОВ “Райффайзен ОСОБА_2”.

Зазначені уточнення прийняті судом до розгляду.

Позивач (заявник) заяву про зміну способу виконання рішення суду у справі №908/592/15-г, з урахуванням поданого уточнення до зави, підтримав та обґрунтовує наступним. Зазначає, що 22.04.16 р. на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.15 р., було видано судовий наказ №908/592/15-г, яким зобов'язано ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” повернути ТОВ «Райффайзен ОСОБА_2» наступне майно: вантажний автомобіль MAN 26413, № кузова/шасі WMAH23ZZZ4G166581. 16.05.2016 року державним виконавцем Приморського відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_6 відкрито виконавче провадженим №51086269 на підставі судового наказу №908/592/15-г, однак 07.07.2017 р. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Зазначена постанова державного виконавця була обгрунтована тим, що державним виконавцем вжито всі заходи передбачені ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», але рішення не може бути виконано без участі боржника. Так, в рамках виконавчого провадження у зв'язку із невиконанням ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” рішення суду в добровільному порядку, постановами державного виконавця на боржника накладено штрафи, однак всупереч цьому рішення суду є не виконаним оскільки боржник ухиляється від його виконання та продовжує незаконно користуватися власністю ТОВ «Райффайзен ОСОБА_2», лізингові платежі за користування майном також не сплачуються. Враховуючи той факт, що державний виконавець не може змусити ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” повернути предмет лізингу його законному власнику, а факт неможливості виконання рішення суду підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2017 р., просить заву задовольнити та змінити спосіб виконання рішення у справі №908/592/15-г, а саме із зобов'язання повернути передмет лізінгу на витребувати із незаконного володіння у ТОВ «Шляхове будівництво Альтком» предмет лізінгу у справі №908/592/15-г та повернути його ТОВ “Райффайзен ОСОБА_2”.

08.11.2017р. на електрону адресу суду від Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшли заперечення, в яких орган ВДВС заперечив проти заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” про зміну способу виконання рішення по справі № 908/592/15-г та просив відмовити у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення у справі № 908/592/15-г. В обгрунтування заперечень зазначив, що 17.02.2015р. ТОВ “Райффайзен ОСОБА_2” звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою до ТОВ “ШБ “Альтком” про витребування майна з чужого незаконного володіння. Від позивача у справі надійшла письмова заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просив зобов'язати ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” повернути на користь позивача майна. Зазначає, що відповідно до положень розділу VIII положень Закону України “Про виконавче провадження” та розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено порядок виконання рішень немайнового характеру, відповідно до якого державний виконавець виконує рішення судів зобов'язального характеру. Зазначив, що зміну способу виконання рішенн не може бути здійснено, так як це буде суперечити договірним зобов'язанням на підставі яких винесено рішення суду та ЗУ «Про виконавче провадження».

Розглянувши заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” про зміну способу виконання рішення по справі № 908/592/15-г, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.04.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” задоволено, вирішено витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” та передати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” вантажний автомобіль MAN 26413, № кузова/шасі WMAH23ZZZ4G166581. Разом з тим вказаним рішенням вирішено стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” 4230,98 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р. у справі №908/592/15-г, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: “Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиваджи, 2, ідентифікаційний код 32794511) повернути протягом 30 календарних днів, починаючи з 03.08.2015р., на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” (04073, Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) наступне майно: вантажний автомобіль MAN 26413, № кузова/шасі WMAH23ZZZ4G166581.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2015 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року зі справи № 908/592/15-г залишено без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" - без задоволення.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року господарським судом був виданий наказ від 22.04.2016 року про зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” повернути протягом 30 календарних днів, починаючи з 03.08.2015р., на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” наступне майно: вантажний автомобіль MAN 26413, № кузова/шасі WMAH23ZZZ4G166581.

Вказаний наказ Господарського суду Запорізької області був переданий на виконання до Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, яким 16.05.2016 року була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 51086269, копія якої міститься в матеріалах справи.

02.06.2016 року державним виконавцем здійснено перевірку виконання виконавчого провадження, відповідно до якої складений акт, в якому зазначено, що вимогу державного виконавця про надання транспортного засобу для передачі стягувачу боржником не виконано.

02.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу № 51086269 на боржника в сумі 1020,00 грн.

14.06.2016 року державним виконавцем здійснено повторну перевірку виконання виконавчого провадження, відповідно до якої складено акт, в якому зазначено, що вимогу державного виконавця про надання транспортного засобу для передачі стягувачу боржником не виконано.

14.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу № 51086269 на боржника в сумі 2040,00 грн.

01.03.2017 року державним виконавцем Приморського відділу ДВС м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_7 було направлено до Приморського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області подання про притягнення до кримінальної відповідальності керівництва ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” № 121.

В подальшому 07.07.2017 року Приморським відділом державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 51086269 на підставі п. 11 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” у зв'язку з тим, що державним виконавцем вжито всі заходи, передбачені ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження”, але рішення не може бути виконане без участі боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у т.ч. коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Резолютивна частина постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року, яка дублюється у наказі господарського суду Запорізької області від 22.04.2016 р по справі № 908/92/15-г, передбачає такий спосіб виконання рішення, як зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиваджи, 2, ідентифікаційний код 32794511) повернути протягом 30 календарних днів, починаючи з 03.08.2015р., на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” (04073, Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) наступне майно: вантажний автомобіль MAN 26413, № кузова/шасі WMAH23ZZZ4G166581.

Визначений у постанові суду та в наказі спосіб захисту порушеного права передбачений нормами цивільного законодавства України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що на стадії виконання рішення суду про зобов'язання повернути майно, останнє, реалізуються в порядку визначеному розділом VIII “Виконання рішень немайнового характеру” Закону України “Про виконавче провадження” та пунктами 1, 2 розділу 9 “Виконання рішень немайнового характеру” Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5.

Так, пунктами 1, 2 розділу 9 “Виконання рішень немайнового характеру” Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 передбачено, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

Статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом 3 робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зобов'язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Визначений в рішенні господарського суду від 09.12.2015р. спосіб виконання рішення передбачає добровільне його виконання за участі боржника.

Разом з тим, як вже зазначалось вище статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, один з таких заходів примусового виконання рішень як: вилучення в боржника і передача стягувачу предметів.

Статтею 60 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено такий захід примусового виконання рішення, як передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.

Так, згідно із ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону, під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до пп. 23, 24 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої постановою Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис.

В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписуються виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті.

У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Судом враховано, що спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення захисту права, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.

Так, п. 4 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення. Зокрема, до вказаного способу захисту належить витребування майна (повернення майна, як рухомого так і нерухомого) з чужого незаконного володіння, яким керувався суд задовольняючи позов про витребування майна від боржника на користь стягувача.

Згідно з ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або заміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

У пункті 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Таким чином, правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення.

В свою чергу, поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення захисту права, що встановлено ст. 16 Цивільного кодексу України.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2015р. визначено спосіб добровільного виконання рішення, який не дозволяє державному виконавцю належним чином виконати рішення за відсутності боржника, що не призводить до відновлення порушених прав стягувача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2”.

Разом з тим, рішення господарського суду може бути виконано в інший порядок з урахуванням положень статей 10, 60 Закону України “Про виконавче провадження”, пп. 23, 24 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, тобто без участі боржника.

Також, суд звертає увагу, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. N 11-рп/2012).

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 р. у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comi№gersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” задовольнити, змінити спосіб виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р. у справі №908/592/15-г з зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиваджи, 2, ідентифікаційний код 32794511) повернути протягом 30 календарних днів, починаючи з 03.08.2015р., на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” (04073, Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) наступне майно: вантажний автомобіль MAN 26413, № кузова/шасі WMAH23ZZZ4G166581, на інший спосіб виконання рішення суду, а саме: витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, (87525, м. Маріуполь Донецької області, вул. Бахчиванджи, б. 2, код ЄДРПОУ 32794511) предмет лізингу, а саме: вантажний автомобіль MAN 26413, № кузова/шасі WMAH23ZZZ4G166581 та передати його ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” (04073, м. Київ, проспект Московський, 9 корпус 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657).

Заперечення Приморського ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області на заяву про зміну способу виконання рішення до уваги суду не приймаються, оскільки відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСА України № 28 від 20.02.2013 р., документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі. Зазначені заперечення не були підписані електронним цифровим підписом, їх оригінали у паперовому вигляді також до суду не надходили.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, колегія суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” про зміну способу виконання рішення по справі № 908/592/15-г задовольнити.

2. Змінити спосіб виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р. у справі №908/592/15-г, в частині зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” повернути протягом 30 календарних днів, починаючи з 03.08.2015р., на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” вантажний автомобіль MAN 26413, №кузова/шасі WMAH23ZZZ4G166581, на:

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, (87525, м. Маріуполь Донецької області, вул. Бахчиванджи, б. 2, код ЄДРПОУ 32794511) предмет лізингу, а саме: вантажний автомобіль MAN 26413, № кузова/шасі WMAH23ZZZ4G166581 та передати його ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” (04073, м. Київ, проспект Московський, 9 корпус 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480675).

Дана ухвала є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення - 09.11.2017р.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом 3 років з дня її винесення до 09.11.2020р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Попередній документ
70164629
Наступний документ
70164631
Інформація про рішення:
№ рішення: 70164630
№ справи: 908/592/15-г
Дата рішення: 09.11.2017
Дата публікації: 14.11.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; витребування майна із чужого незаконного володіння