18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"24" жовтня 2017 р. Справа № 925/1167/17
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "РосанПак" до Дочірнього підприємства " Жашківський машинобудівний завод" Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" про стягнення 240 000 грн.,
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "РосанПак" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства " Жашківський машинобудівний завод" публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (далі - відповідач) про стягнення суми попередньої оплати за договором виготовлення № 26/01-2017 від 26.01.2017 року у розмірі 240 000 грн. та відшкодування судового збору.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.
В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити в повному обсязі з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2017 року між відповідачем, як постачальником, та позивачем, як покупцем, було укладено Договір виготовлення № 26/01-2017 (далі - Договір, а.с. 18-21), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар, визначений у специфікації, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною (п.п. 1.1. Договору).
Номенклатура, кількість, ціна, а також строк, місце та умови поставки товару вказуються за погодженням сторін у специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється їхніми печатками та є додатком №1 до Договору, є його невід'ємною частиною та не може розглядатися окремо від Договору (п.п. 2.1 Договору).
Сторони погодили всі істотні умови договору: предмет договору (п.1), кількість, якість та гарантії товару (п.2), ціна товару (п.3), порядок розрахунків (п.4), умови поставки (п.5), відповідальність сторін (п.6), обставини непереборної сили (п.7), порядок вирішення спорів (п.8), строк дії договору (п.9).
Договір сторонами підписаний, їхніми печатками скріплений, вступив у силу з моменту підписання та діє до 31.12.2017 року.
Загальна сума товару за договором складає 480000 грн. в т.ч. ПДВ, та встановлено, що розрахунок здійснюється покупцем шляхом сплати авансу 50% від ціни товару - 240000 грн. протягом 10 банківських днів та остаточний розрахунок здійснюється протягом 2-х банківських днів з моменту перевірки товару представником покупця на підприємстві постачальника та підписання сторонами акту перевірки (п.п.3.2, 4.2).
У специфікації №1 від 26.01.2017 року (додаток 1 до договору, а.с.22) зазначено назву виробу - «подрібнювач ИШ 200х800, креслення 999501- 00.00.000» у кількості 1, загальною вартістю 480000 грн., термін виготовлення на умовах FXW - 90 робочих днів з моменту оплати авансу згідно п. 4.2. Договору, узгодження технічної документації сторонами (з правом дострокового виготовлення )за умови 100% оплати, умови поставки товару: FXW м. Київ, проспект Перемоги 49/2.
Також, сторонами погоджено технічне завдання на проектування і виготовлення подрібнювача полімерів (шредера), яке оформлено додатком №2 до Договору (а.с. 23).
Відповідно до п.п. 10.6 Договору, додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплення їх печатками.
Як вбачається із матеріалів справи, специфікація та технічне завдання на проектування, які є додатками №1 і №2 до Договору відповідно, сторонами підписані, їхніми печатками скріплені, а тому, згідно умов договору, вважаються невід'ємними частинами Договору та належними доказами у справі.
На виконання умов договору, 30.01.2017 року відповідачем виписано рахунок № 567 (а.с. 24) на оплату товару та позивачем 31.01.2017 року згідно п.п. 4.2. договору здійснено оплату авансу в сумі 240000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 200 (а.с. 25).
Згідно із умовами, встановленими у Договорі та специфікації до Договору, відповідач мав виготовити і повідомити позивача про готовність товару протягом 90 робочих днів з моменту оплати авансу, тобто до 14.06.2017 року, проте, на день подання позову відповідач зобов'язання щодо виготовлення та поставки товару по договору не виконав і згідно із поясненнями представника позивача, подальше виконання відповідачем свого зобов'язання втратило інтерес для позивача.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу № 352 від 20.07.2017 року про повернення грошових коштів, сплачених в порядку попередньої оплати в сумі 240000 грн., перерахованих згідно рахунку № 567 від 30.01.2017 року (а.с. 26, докази направлення відповідачу 27-28) та вимогу № 375 від 01.08.2017 року, в якій позивач повідомляє відповідача про відмову від прийняття виконання по договору 26/01-2017 від 26.01.2017 року та вимагає повернути суму попередньої оплати (а.с. 29-30, докази направлення відповідачу на а.с. 31-33). Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та виконання.
На виконання вимог ухвали господарського суду Черкаської області від 21.09.2017 року, позивачем на адресу відповідача із супровідним листом № 470 від 02.10.2017 року направлявся акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 41-42, докази направлення а.с. 43, 52), проте, до судового засідання відповіді від відповідача не надійшло.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання по договору виконав, авансовий платіж у розмірі 50% вартості товару відповідачу сплатив 31.02.2017 року, згідно специфікації протягом 90 робочих днів із сплати авансу, тобто до 14.06.2017 року, відповідач товар не виготовив та позивачу не поставив, чим порушив умови договору, що стало підставою для звернення позивача із позовом до господарського суду.
Отже, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення грошових коштів попередньої оплати в розмірі 240000 грн. 00 коп., перерахованих відповідачу за договором 26/01-2017 від 26.01.2017. Договір є укладеним, виконаний позивачем, вимоги позивача ґрунтуються на правах і зобов'язаннях сторін цього Договору.
Загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач спірні кошти попередньої оплати на вимогу позивача в сумі 240000 грн. 00 коп. не повернув, товар на відповідну суму не виготовив та не поставив, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 240000 грн. 00 коп., є обґрунтованою, доказаною та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору клопотань не заявляв, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним та таким, що підтягає до задоволення повністю.
На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 3600 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" код ЄДРПОУ 05767284, місцезнаходження: 19200, Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, буд.3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «РосанПак» код ЄДРПОУ 22412950, місцезнаходження: 81130, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, 3, р/р 2600601518670 в ПАТ «Кредобанк» МФО 325365 - 240000 грн. 00 коп. суми попередньої оплати, 3600 грн. 00 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.
Повний текст рішення підписано 09.11.2017 року.
Суддя В.М. Грачов