ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.10.2017Справа №910/16595/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг"
про стягнення 10 500,00 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Колбасов Ю.О. - за довіреністю від 01.01.2017 року;
від відповідача: Ільяшов Б.М. - за довіреністю від 01.03.2017 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортрент" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" про стягнення 10 500,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Договору оренди обладнання №67832К від 08.09.2014 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 10 500,00 грн. - суми боргу, 1 600,00 грн. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.10.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року відкладено розгляд справи на 24.10.2017 року.
В судовому засіданні 24.10.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд в їх задоволенні відмовити та застосувати строки позовної давності, а також подав відзив на позовну заяву.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 24.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників відповідача та позивача, Господарський суд міста Києва, -
08.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (далі по тексту - орендодавець, позивач, ТОВ "Фортрент") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (далі по тексту - орендар, відповідач, ТОВ "Поліал-Інжиніринг") укладено Договір оренди обладнання №67832К (далі по тексту - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання (далі по тексту - Обладнання), яке визначене в Спеціальних умовах даного Договору, на умовах викладених в Спеціальних та Загальних умовах даного Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п.1.1. Загальних умов Договору строк оренди кожної одиниці Обладнання, за який нараховується орендна плата, Сторони визначають в Спеціальних умовах даного Договору. Початок перебігу строку оренди відраховується з моменту передачі Обладнання за Актом прийому-передачі та закінчується моментом повернення Обладнання Орендодавцю.
09.09.2014 року, на виконання умов Договору, позивачем передано, а відповідачем прийнято в оренду обладнання, що підтверджується підписаним між сторонами Актом прийому-передачі №090914-003К від 09.09.2014 року.
В акті прийому-передачі №090914-003К від 09.09.2014 року визначено, що дата передачі в оренду 09.09.2014 року, а контроль дата повернення 12.09.2014 року.
Відповідно до п.3.1. Загальних умов Договору обладнання передається Орендарю за місцезнаходженням Обладнання, вказаним у Спеціальних умовах даного Договору. При передачі Орендарю кожної одиниці Обладнання за цим Договором, Сторони підписують Акт прийому-передачі (Додаток №01) та Лист зовнішнього стану обладнання.
Згідно з п.3.10. Загальних умов Договору у випадку, коли Обладнання, повертається Орендарем без супроводу уповноваженої на підписання відповідних документів особи згідно а 3.1. цього Договору, таке Обладнання вилучається та затримується Орендодавцем на його складі до прибуття уповноваженої особи Орендаря. У цьому разі Орендодавець одноособово фіксує технічний стан Обладнання за участю двох своїх працівників та, за необхідності, із здійсненням фотозйомки та/або відео зйомки. До прибуття уповноваженої особи Орендаря для підписання Акту повернення та Акту огляду технічного стану Обладнання, останнє вважається таким, що знаходиться у користуванні Орендаря і не було своєчасно повернено Орендодавцю. Орендодавець залишає за собою право одноособово засвідчити факт повернення Обладнання.
Судом встановлено, що позивачем 12.09.2014 року одноособово забрано обладнання у відповідача, даних факт підтверджено поясненнями обох сторін, таким чином, обладнання фактично повернуто 12.09.2014 року.
В матеріалах справи міститься копія Акту №220914-001К здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.09.2014 року на суму 22 500,00 грн., який підписано тільки з боку позивача та надіслано відповідачу лише 19.07.2017 року.
Також, в матеріалах справи міститься копія Акту повернення №200914-008К від 20.09.2014 року, який підписано тільки з боку позивача, суду не надано жодного доказу надсилання (вручення, передання) відповідачу даного акту.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати (за період з 09.09.2014р. по 22.09.2014 року) відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з її оплати в розмірі 10 50000 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд звертає увагу, що відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності в відзиві на позовну заяву.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки особа довідалася про порушення свого права 12.09.2014 року, коли майно було фактично повернуто, а тому строк позовної давності для позовних обмежений 12.09.2017 року (включно), крім того, акт виконаних робіт (наданих послуг) на адресу Відповідача було надіслано лише 19.09.2017 року, тобто вже після спливу строку позовної давності.
Позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" позивачем було оформлено та надіслано 20.09.2017 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зважаючи на пропуск позовної давності позивачем, позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суддя -
1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 09.11.2017 року.