Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" листопада 2017 р.Справа № 922/3480/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Кучко А.В.
розглянувши справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків 3-я особа, що не заявляє самостіних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Військова частина А-1451, м. Харків
про стягнення 6084,89 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Бєлая І.М., довіреність №01-16/2306 від 24.04.2017;
відповідача - Сумцова Н.В., довіреність №10010 від 29.12.2016;
3-ої особи - Зіняк Я.Л., довіреність №225/11/607 від 17.08.2017.
Розглядається позовна вимога позивача - АК "Харківобленерго" про стягнення з відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харков 6084,89 грн. пені за договором про постачання електричної енергії № 70247 від 16 лютого 2005 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.11.2017 року надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на своє скрутне фінансове положення як бюджетної установи, просить врахувати відсутність основної заборгованості, у зв"язку з чим зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 90%..
01.11.2017 року через канцелярію господарського суду Харківської області від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача письмові пояснення (вх.№ 35796). Де, зокрема, вказує, що Військова частина НОМЕР_1 є одержувачем квартирно-експлуатаційних послуг, а платником за ці послуги (електричну енергію) є КЕВ м.Харкова (відповідач). Просить врахувати, що відповідач є неприбутковою установою, фінансується виключно з Державного бюджету України, розпорядником коштів лише четвертої черги, що ускладнює вчасне отримання коштів для проведення вчасної оплати за договором № 70247, та зменшити розмір пені на 90%.
Суд, долучає до матеріалів справи наданий відповідачем відзив на позовну заяву, надані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача письмові пояснення та переходить до розгляду справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд зменшити розмір пені на 90%.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях просить суд зменшити розмір пені на 90%.
Представник позивача у судовому засіданні проти зменшення суми пені на 90% заперечує.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.
На підставі договору про постачання електричної енергії № 70247 від 16 лютого 2005 року Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач, постачальник) відпускає Військовій частині НОМЕР_1 (третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, споживачу) електричну енергію.
На підставі пункту 9.11 договору про постачання електричної енергії № 70247договір пролонгований на 2017 рік.
Згідно Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР та "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року, договір про постачання електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов"язків сторін. Зокрема, укладення договору № 70247 означає, що між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Військовою частиною НОМЕР_1 досягнуто згоди з усіх його умов.
Відповідно до пункту 7 статті 276 Господарського кодексу України, оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, пункту 2.1.2, якого передбачено, що постачальник електричної енергії зобов*язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору. відповідно до додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".
30 грудня 2011 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 70247, за якою сторони змінили в пункті 4.5. додатка 2 до договору "Порядок розрахунків" слово "Споживач" на "Платник".
Тобто відповідно до умов додаткової угоди відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії один раз за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Згідно пункту 2.2.5 договору, споживач зобов*язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків". Згідно пункту 5 додатка 2 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунку, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії. Відповідно до пункту 5 додатка 2 до договору споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з дня його отримання.
Зобов*язання щодо оплати електричної енергії повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів (стаття 526 Цивільного кодексу України. стаття 193 Господарського кодексу України). Крім того самим договором, а саме пунктом 2.2.1 передбачено обов*язок відповідача виконувати умови договору.
Матеріали справи свідчать про те, що Акціонерна компанія "Харківобленерго", як постачальник, виконав свої зобов"язання по договору у повному обсязі, та здійснив у період з лютого 2017 року по квітень 2017 року станом на 01 вересня 2017 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсягу, за яку, в порушення умов договору, відповідач своєчасно не розрахувався.
Оплата обсягу спожитої електричної енергії, відповідно до пункту 1 статті 275 Господарського кодексу України та пункту 10.2 "Правил" є обов*язком відповідача. як платника електричної енергії.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року та пункту 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. цього договору, з порушенням термінів визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений додатком № 2 "Порядок розрахунків", до дня сплати заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.
Відповідно до пункту 1 додатоку 2 "Порядок розрахунків" споживачу встановлений розрахунковий період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
На підставі викладеного станом на 01 вересня 2017 року позивачем нараховано Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова 6084,89 грн. пені за період з березня 2017 року по травень 2017 року. Пеня нарахована: в березні 2017 року за період: на невиконане зобов*язання по оплаті електричної енергії за лютий 2017 року у, в квітні 2017 року: на невиконане зобов*язання по оплаті електричної енергії за період за лютий 2017 року, березень 2017 року, а травні- за лютий 2017, березень 2017 і квітень 2017 року.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.
За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як свідчать матеріали справи, позивачем були надані обґрунтовані розрахунки пені за весь період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до яких сума пені складає 6084,89 грн.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем вказаної суми, суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на те, що згідно Бюджетного кодексу України бюджетна установа - орган, установа або організація, визначена Конституцією України, а також установа або організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету або місцевого бюджетів, бюджетні установи є неприбутковими (абзац 6 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України). Таким чином, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вноситься всі статті витрат. Відповідно частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов*язання, взяті учасником процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов*язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Вжиття таких зобов*язань є порущенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов*язань не здійснюються. Тиким чином, відповідач вказує, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Пленум Вищого господарського суду України в пункті 3.17.4 постанови від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'ясняє, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 223 Господарського кодексу України.
Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Суд, об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем та його фінансування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання позивача про зменшення розміру пені на 90% задовольнити частково, зменшити розмір пені на 50 %, а саме стягнути з відповідача пеню у розмірі 3042,45 грн. В частині стягнення пені у сумі 3042,44 грн. відмовити.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно приписів пункту 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесцуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 193, 216, 217, 230, 275, 276 Господарського кодексу України, 6, 509, 525, 526, 530, 549 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, поточні рахунки 3521100105404, 35227002000219 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954) 3042,45 грн. пені.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, поточні рахунки 3521100105404, 35227002000219 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954) 1600 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3042,44 грн. пені відмовити.
Повне рішення складено 10.11.2017 р.
Суддя Г.І. Сальнікова