Справа № 753/15810/16 Головуючий у 1 інстанції: Колесник О.М.
Провадження № 22-ц/796/11008/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.
08 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Сокуренка Євгена Сергійовича, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», пославшись на сплив позовної давності. Умовами кредитного договору передбачено обов'язок погасити кредит та проценти шляхом сплати щомісячних платежів з кінцевим строком повернення кредиту 10 лютого 2015 року. З позовом до ОСОБА_2 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося в серпні 2016 року.
В судове засідання представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність апелянта.
Представник ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 лютого 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № Д 08-02-07 МК, за умовами якого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало ОСОБА_3 кредит у сумі 30 474 доларів США строком до 10 лютого 2015 року зі сплатою ним за користування кредитом процентів в розмірі 16% річних. Згідно умов кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та винагороду шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до Графіку, що є додатком до договору (а. с. 11-14).
В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором № Д 08-02-07 МК 19 лютого 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №08-02-07П (а. с. 14).
Відповідно до пункту 4 Договору поруки, у випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
31 липня 2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» направило на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вимогу про погашення заборгованості.
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, 29 серпня 2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, яка відповідно до наданих суду розрахунків станом на 29 липня 2016 року становить 26 697,89 доларів США, з яких: 8907,57 доларів США - заборгованість за кредитом, 6674,37 доларів США - заборгованість за процентами, 11115,95 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_3 помер 13 вересня 2014 року, у зв'язку з цим провадження в справі в частині вимог до нього було закрито.
Встановивши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до поручителя ОСОБА_2
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 559 ЦК України визначено підстави припинення поруки.
Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення ч. 4 ст. 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення ч. 4 ст. 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення ч. 4 ст. 559 ЦК України).
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Отже, виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя (постанови Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-6цс14, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2056цс15, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15).
Договором поруки від 19 лютого 2008 року, укладеним із ОСОБА_2, не було визначено строку припинення поруки. Останнє погашення кредиту позичальником ОСОБА_3 було здійснено 17 лютого 1914 року. Вимога до поручителя ОСОБА_2 пред'явлена ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 31 липня 2016 року, тобто після спливу шести місяців після настання строку для ви конання відповідної частини основного зобов'язання. З позовом до суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося лише 29 серпня 2016 року.
На підставі ч.4 ст.559 ЦК України порука ОСОБА_2 є припиненою.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Сокуренка Євгена Сергійовича, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді