06 листопада 2017 року Справа № 905/2458/16
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.,
суддівКролевець О.А.,
Попікової О.В.,
розглянувши касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Прометей"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 (головуючий суддя Радіонова О.О., судді Марченко О.А., Татенко В.М.)
та ухвалуГосподарського суду Донецької області від 23.05.2017 (суддя Ніколаєва Л.В.)
у справі№ 905/2458/16 Господарського суду Донецької області
за позовомПриватного підприємства "Рондо"
доСелянського (фермерського) господарства "Прометей"
про стягнення 658540,34 грн.,
за участю представників:
від позивача: від відповідача:не з'явились, Алексєєв С.О.,
Сторони згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, позивач не скористався передбаченим законом правом на участь повноважного представника у перегляді справи в касаційній інстанції.
За результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції бере до уваги таке.
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.10.2016 у справі №905/2458/16 позов ПП "Рондо" задоволено, стягнуто з СФГ "Прометей" на користь ПП "Рондо" 658 240, 34 грн. боргу та 9 873,61 грн. судового збору.
15.11.2016 на виконання вказаного рішення господарський суд видав відповідний наказ.
05.05.2017 ПП "Рондо" звернулося до господарського суду із заявою в порядку ст. 117 ГПК України, в якій просило суд визнати наказ від 15.11.2016 таким, що не підлягає виконанню; допустити поворот виконання рішення. Також відповідач заявив клопотання, в якому просив зупинити стягнення за наказом від 15.11.2016 та витребувати наказ від 15.11.2016 з Великоновосілківського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області з матеріалів виконавчого провадження № 53047620.
В обґрунтування заяви СФГ "Прометей" послалось на ч. 2 ст. 21 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції, яка діє з 30.09.2016), за якою місцевими господарськими судами є окружні господарські суди.
Так, заявник стверджує, що на час прийняття рішення та наказу господарським судом у даній справі усі справи, підвідомчі господарським судам, мали право розглядати саме окружні господарські суди, які в Україні ще не створено.
За таких обставин, відповідач зазначає, що наказ від 15.11.2016 видано неповноважною державною установою та скріплено печаткою такої державної установи, яка станом на 15.11.2016 не є окружним господарським судом; рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2016 прийнято неповноважною державною установою, яка не є окружним господарським судом; наказ і рішення підписано суддею, яка не була саме суддею окружного господарського суду та не мала за законом відповідних повноважень.
2. Стислий виклад суті ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.05.2017 у справі №905/2458/16, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017, у задоволені заяви та клопотань СФГ "Прометей" відмовлено.
Судові рішення мотивовані відсутністю передбачених ст. 117 ГПК України підстав для визнання наказу від 15.11.2016 таким, що не підлягає виконанню. Суди встановили, що наказ виданий на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 19.10.2016 відповідно до приписів чинного законодавства після набрання рішенням законної сили та не містить жодної помилки.
3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів
СФГ "Прометей", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та визнати наказ від 15.11.2016 таким, що не підлягає виконанню.
Скаржник, зокрема, зазначає, що оскільки відповідно до ст. 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцевими господарськими судами є окружні господарські суди, то рішення Господарського суду Донецької області від 19.10.2016 прийняте та наказ від 15.11.2016 виданий неповноважним судом.
4. Нормативно-правові акти, роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови
Згідно зі ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
За ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.
Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Як встановлено судами, рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2016 в апеляційному, касаційному порядку чи за нововиявленими обставинами не переглядалось.
15.11.2016 Господарським судом Донецької області у порядку ст. 116 ГПК був виданий відповідний наказ про стягнення з відповідача 658 240, 34 грн. боргу та 9 873, 61 грн. судового збору.
При видачі наказу Господарського суду Донецької області від 15.11.2016 по справі № 905/2458/16 судами не встановлено жодної помилки, вказаний наказ виданий у відповідності до приписів чинного законодавства після набрання рішенням Господарського суду Донецької області від 19.10.2016 законної сили.
Посилання скаржника на порушення судами положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є помилковим з огляду на таке.
30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 02.06.2016, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
За ч. 3 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" систему судоустрою складають: місцеві суди; апеляційні суди; Верховний Суд.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцевими господарськими судами є окружні господарські суди.
Відповідно до пп. 6 п. 161 Перехідних положень Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31.12.2017, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені законом.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд утворюється і ліквідовується законом. Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою. Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.
Як правильно враховано господарськими судами попередніх інстанцій, закон про ліквідацію господарських судів, зокрема, господарського суду Донецької області, не прийнятий. Приписи вказаних вище законів не містять жодних положень щодо припинення повноважень господарських судів до утворення та початку діяльності окружних господарських судів.
Касаційна інстанція відзначає, що відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 02.06.2016 приймався на реформування судової системи, а не з метою припинення чи зупинення діяльності судової гілки влади.
Зупинення роботи господарських судів потягло б за собою порушення балансу конституційного поділу влади.
Крім того, Законом України "Про Вищу раду правосуддя", що набрав чинності 05.01.2017, доповнено п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів" наступним положенням: "Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя продовжують здійснювати свої повноваження без обмеження строком до утворення та початку діяльності окружних господарських судів, юрисдикція яких розповсюджується на відповідну територію".
Вказане ще раз підкреслює, що діяльність господарських судів не припинялась Законом України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 02.06.2016.
Також судами правильно враховано, що повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених ч. 7 ст. 126 Конституції України.
Судами встановлено, що повноваження судді Господарського суду Донецької області Ніколаєвої Л.В. не припинені, рішення про звільнення судді з посади відсутнє.
Приписами ст. 1117 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, касаційна інстанція вважає правильними висновки про наявність повноважень у судді Господарського суду Донецької області приймати рішення та видавати наказ у даній справі.
Заява відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, правомірно залишена без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
5. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до встановлених обставин касаційна інстанція не вбачає порушень в застосуванні господарськими судами попередніх інстанцій, зокрема ст. 117 ГПК України чи Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Прометей" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 905/2458/16 залишити без змін.
Головуючий суддяО.О. Євсіков
суддіО.А. Кролевець
О.В. Попікова