61022, м.Харків, пр. Науки, 5
10.10.2017р. № 905/2341/17 Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за вх. № 26320/17 від 10.10.2017р.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Літовсько-українська теплоенергетична компанія»
до відповідача: Відділу освіти Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області
про стягнення 695 383,92 грн.,
ТОВ «Літовсько-українська теплоенергетична компанія» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Відділу освіти Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області 695 383,92 грн., з яких: 302 352,85 грн. - грошові кошти в якості доплати вартості наданих послуг з теплопостачання за опалюваний період 2015-2016 р.р; 75 588,21 грн. - 25 % штрафу за опалюваний період 2015-2016 р.р.; 253 954,12 грн. - грошові кошти в якості доплати вартості наданих послуг з теплопостачання за опалюваний період 2016-2017 р.р; 63 488,74 грн. - 25 % штрафу за опалюваний період 2016-2017 р.р.
У позовній заяві позивачем зазначено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Мар'їнському районі Донецької області, Мар'їнську районну Військово - цивільну адміністрацію Донецької області.
Відповідно до вимог ч.1 ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Між тим, із змісту позовної заяви ТОВ «Літовсько-українська теплоенергетична компанія» і наданих до позовної заяви документів вбачається, що підставою позовних вимог є неналежне виконання відповідачем умов трьох різних договорів про закупівлю послуг теплової енергії за державні кошти № 20/2 від 20.02.2015р., № 5 від 29.02.2016р., №3 від 10.02.2017р. в частині надання достовірних даних щодо площі об'єкту опалення, що призвело до неправильного визначення вартості поставленої позивачем теплової енергії за період 2015-2017рр.
При цьому документи, які засвідчують надання відповідачу послуг з теплопостачання за договорами №20/2 від 20.02.2015р., № 5 від 29.02.2016р., №3 від 10.02.2017р. (рахунки-фактури на оплату, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг)) складені сторонами по кожному договору окремо. З наданих до суду платіжних доручень вбачається, що оплата вартості поставленої позивачем теплової енергії за період 2015-2017р.р. також здійснювалась відповідачем окремо по кожному договору.
Водночас, позивачем здійснено і перерахунок вартості наданих послуг теплопостачання за опалювальні періоди 2015-2017рр. окремо за кожним договором.
Крім того, по кожному із цих договорів позивачем здійснено нарахування штрафу за недостовірність даних про розподіл займаної площі у розмірі 25% вартості теплової енергії, спожитої у попередніх розрахункових періодах.
При вирішенні даного спору по суті дослідженню підлягають обставини щодо укладення кожного з договорів, змісту зобов'язання, що виникло на підставі кожного з них, обставини щодо виконання договорів, правомірність та обґрунтованість здійсненого позивачем перерахунку вартості наданих послуг теплопостачання за кожен період окремо, а також правомірність та обґрунтованість нарахування штрафу відповідно до умов цих договорів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що сумісний розгляд позовних вимог ТОВ «Літовсько-українська теплоенергетична компанія», підставою пред'явлення яких є факти порушення відповідачем зобов'язань, що виникли на підставі трьох різних правочинів, перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору по суті.
Згідно з п. 3.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 2612.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.
Таким чином, позовна заява ТОВ «Літовсько-українська теплоенергетична компанія» і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України, згідно з яким суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
При цьому, господарський суд звертає увагу позивача на те, що саме лише зазначення в позовній заяві певного підприємства чи організації як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу (п.1.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України»). Тобто, у разі необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з ініціативи позивача, у позовній заяві в порядку ст. 27 ГПК України має бути викладене обґрунтоване клопотання про залучення такої третьої особи до участі у справі зокрема, зазначено, з якою метою така особа має бути залучена судом та на чиїй стороні (позивача чи відповідача) слід її залучити.
Керуючись п. 5 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Літовсько-українська теплоенергетична компанія» та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Додаток: позовна заява на 5 арк. з додатком документів на 89 арк.
Суддя Л.В. Ніколаєва