Рішення від 26.10.2017 по справі 910/14200/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2017Справа №910/14200/17

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

про: стягнення 117 758,42 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Крицький О.М. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 117 758,42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017 року порушено провадження у справі № 910/14200/17.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг з обслуговування обладнання № О-01/W LVI BRU0102/200707 від 20.07.2007 по оплаті наданих позивачем послуг за обслуговування телекомунікаційного обладнання за період з січня 2015 року по березень 2017 року.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що укладений Договір про надання послуг з обслуговування обладнання № О-01/W LVI BRU0102/200707 від 20.07.2007 припинив свою дію 01.01.2015 року, що встановлено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016р. у справі №910/11391/15. Телекомунікаційне обладнання було притримано позивачем та не повернуто відповідачу, акти надання послуг за спірний період сторонами не підписано.

В судових засіданнях 28.09.2017 року, 24.10.2017 року оголошувалися перерви.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення позивача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника позивача, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 26.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2007 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг з обслуговування обладнання № О-01/W LVI BRU0102/200707 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач передає, а позивач приймає на утримання та обслуговування телекомунікаційне обладнання відповідача згідно його переліку та місць утримання, які зазначені у додатку до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 Договору позивач зобов'язався обслуговувати обладнання відповідача у місцях його утримання (згідно Додатку до Договору), зокрема, прибирати зазначені місця та власне обладнання від пилу, сміття, наслідків опадів; усувати наявні зовнішні перешкоди в роботі обладнання; контролювати та попереджати несанкціонований доступ до обладнання; забезпечувати у місцях утримання обладнання правил пожежної безпеки; інформувати замовника про надзвичайні ситуації та ризики, які можуть негативно вплинути на нормальну роботу обладнання.

Відповідно до пункту 2.2.3. Договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати встановлені договором платежі.

В пункті 3.1 Договору сторонами погоджено, що вартість послуг, що надаються позивачем відповідачу за Договором, вказується сторонами в додатку № 1 до Договору.

Сторонами підписаний Додаток до Договору, в якому сторони визначили перелік обладнання, утримання та обслуговування якого є предметом Договору, а також погодили, що вартість послуг по обслуговуванню обладнання за місяць становить 5 000 грн.

Згідно з пунктом 1.2. Договору перелік та дата передачі позивачу конкретного обладнання на утримання та обслуговування зазначається сторонами в Акті (актах) прийому-передачі обладнання на обслуговування (акт готовності), що є підставою для визначення початку надання позивачем послуг щодо конкретного обладнання.

01.08.2008 сторонами підписаний Акт готовності до Договору, яким встановлено, що позивачем підготовлена, а відповідачем погоджена, як прийнята для розміщення антен та контейнера з технологічним обладнанням на умовах, зазначених у Договорі, належна позивачу гравійна площадка, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1

У пункті 3.3. Договору в редакції Додаткової угоди від 07.08.2008 сторони домовились, що нарахування плати за послуги починається з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання на обслуговування (Акт готовності) і продовжується до моменту вивозу відповідачем обладнання з місця його утримання.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що у відповідача перед позивачем рахується заборгованість за обслуговування телекомунікаційного обладнання за період з червня 2015 року по березень 2017 року в розмірі 110 000,00 грн.

Судом встановлено, що сторонами Договору підписано та скріплено печатками сторін Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з червня 2015 року по серпень 2015 року на суму 15 000,00 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивачем направлялися відповідачу для підписання акти здачі-прийняття робіт за вересень-жовтень 2015 року, які отримані відповідачем 30.11.2015 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист. Акти здачі-прийняття робіт за листопад 2015 року по березень 2017 року направлялися позивачем відповідачу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та отримані останнім 20.04.2017 року.

Відповідач підписані акти позивачу не повернув, доказів направлення позивачеві обґрунтованої відмови від прийняття послуг у період з вересня 2015 року по березень 2017 року не надав.

Як встановлено судом під час розгляду справи №910/11391/15 позивач скористався наданим йому правом на одностороннє дострокове припинення Договору, а відтак, починаючи з 01.01.2015 року Договір про надання послуг з обслуговування обладнання № О-01/W LVI BRU0102/200707 вважається припиненим.

Згідно з п. 2.2.6 Договору після припинення дії Договору замовник зобов'язаний вивезти обладнання з місця його утримання протягом 15 діб.

05.01.2015 позивач звернувся до відповідач з вимогою про розірвання договору та вивезення обладнання, в якій повідомив про розірвання Договору та просив вивезти обладнання протягом 15 діб з моменту отримання вимоги. На доказ направлення вказаної вимоги до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії опису вкладення, фіскального чеку від 05.01.2015 та повідомлення про вручення поштового відправлення № 79015 06332365 з відміткою відповідача про отримання 09.01.2015р.

Матеріли справи не містять доказів того, що в період червня 2015 року по березень 2017 року включно телекомунікаційне обладнання, надання послуг з утримання та обслуговування якого є предметом Договору, було вивезено відповідачем з місця його утримання.

Факт знаходження обладнання у позивача протягом спірного періоду підтверджуються підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з червня 2015 року по серпень 2015, відсутністю доказів направлення позивачу обґрунтованої відмови відповідача від отримання послуг за період з вересня 2015 року по березень 2017 року.

У пункті 3.3. Договору в редакції Додаткової угоди від 07.08.2008 сторони домовились, що нарахування плати за послуги починається з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання на обслуговування (Акт готовності) і продовжується до моменту вивозу відповідачем обладнання з місця його утримання.

Таким чином, посилання відповідача на те, що в зв'язку із припиненням дії Договору з 01.01.2015 року підстави для сплати послуг за утримання та обслуговування телекомунікаційного обладнання відповідача необґрунтовані, оскільки нарахування плати продовжується до моменту вивозу відповідачем обладнання з місця його утримання. Також в матеріалах справи міститься лист відповідача №15/354/0156 від 19.08.2015 року, в якому відповідач гарантував сплату заборгованості за договором.

За утримання та обслуговування телекомунікаційного обладнання в спірний період позивач нарахував заборгованість в розмірі 110 000,00 грн., які відповідач має оплатити, проте строк виконання вказаного обов'язку сторонами не узгоджено.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що строк виконання обов'язку по оплаті послуг за обслуговування телекомунікаційного обладнання сторонами не узгоджено.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Враховуючи відсутність письмової згоди сторін щодо строків оплати наданих послуг за спірний період, при визначенні вказаного строку слід керуватись приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої обов'язок відповідача оплатити послуги вважається прострочений після закінчення семи днів від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2015 позивачем надіслано відповідачу вимогу про сплату коштів за обслуговування телекомунікаційного обладнання від 20.11.2015 року за період січень - жовтень 2015 року у сумі 50 000,00 грн. Днем отримання вимоги відповідачем є 30.11.2015, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти, сервіс «Відстеження пересилання поштових відправлень». Частину боргу у розмірі 25 000,00 грн. за період з січня 2015 року по травень 2015 року стягнуто у справі №910/11391/15.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити суму наданих послуг в розмірі 25 000,00 грн не пізніше 07.12.2015 року, в зв'язку з чим прострочення має місце з 08.12.2015 року.

Позивачем надіслано відповідачу вимогу про сплату коштів за обслуговування телекомунікаційного обладнання за період листопад 2015 року - березень 2017 року на суму 85 000,00 грн. Днем отримання вимоги відповідачем є 20.04.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти, сервіс «Відстеження пересилання поштових відправлень».

Таким чином, відповідач повинен був оплатити суму наданих послуг в розмірі 85 000,00 грн не пізніше 27.04.2017 року, в зв'язку з чим прострочення оплати має місце з 28.04.2017 року.

Відповідачем доказів оплати наданих позивачем послуг в повному обсязі суду не надано, наявність заборгованості не спростовано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 110 000,00 грн.

Посилання відповідача на те, що позивач притримав телекомунікаційне обладнання як на підставу для відмови у позові необґрунтовані, оскільки посилання позивача у своїх листах на притримання обладнання не є свідченням того, що позивач відмовив у поверненні майна. Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача із вимогою про вивезення обладнання, доказів того, що відповідач з'явився до місця знаходження обладнання та доказів того, що позивач чинив перешкоди у вивезенні майна відповідача матеріали справи не містять. Натомість відповідач, у випадку порушення його права, не був позбавлений можливості звернутися до суду про повернення майна, проте доказів здійснення заходів для відновлення свого права, у випадку його порушення, відповідач суду не надав. Долучена до матеріалів справи службова записка від 14.06.2016 року, в якій зазначено, що працівник відповідача прибув за адресою місцезнаходження телекомунікаційного обладнання відповідача та у доступі до такого обладнання йому було відмовлено, не може вважатися належним доказом, оскільки складена працівником відповідача в односторонньому порядку, доказів того, що представник відповідача прибув за адресою місцезнаходження телекомунікаційного обладнання відповідача, звертався до правоохоронних органів з приводу недопущення до обладнання відповідача матеріали справи не містять.

В зв'язку з допущенням відповідачем прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 1602,33 грн - 3 % річних та 6 156,10 грн - інфляційні втрати за період з 30.11.2015 року по 29.06.2017 року з суми боргу 25 000,00 грн, за період з 28.04.2017р. по 29.06.2017р. з суми боргу 85 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, в зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1602,33 грн та інфляційних втрат в розмірі 6 156,10 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, будинок 7, код ЄДРПОУ 22599262) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг в сумі 110 000 (сто десять тисяч) грн 00 коп, 3 % річних в сумі 1602 (тисячу шістсот дві) грн 33 коп, інфляційні втрати в сумі 6 156 (шість тисяч сто п'ятдесят шість) грн 10 коп та витрати по сплаті судового збору в сумі 1766 (тисячу сімсот шістдесят шість) грн 38 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено: 07.11.2017 р.

Попередній документ
70129120
Наступний документ
70129122
Інформація про рішення:
№ рішення: 70129121
№ справи: 910/14200/17
Дата рішення: 26.10.2017
Дата публікації: 14.11.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (23.11.2017)
Дата надходження: 22.08.2017
Предмет позову: про стягнення 117 758,42 грн.