ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.10.2017Справа №910/14253/17
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства"
до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Шкурдова Л.М.
Представники:
від позивача - Чеботар О.В. - представник за довіреністю
від відповідача - Чеботарьова І.Г. за дов.
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укладено договори постачання природного газу, за умовами яких останнє зобов'язалось поставити ТОВ «Новгородський комбінат комунального господарства» у 2016 - 2017 роках природний газ, про поставку якого сторони по завершенні кожного місяця підписують акт приймання-передачі, натомість ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ухилилося від виконання зобов'язання з підписання актів від 31.03.2017 р., які були направлені ТОВ «Новгородський комбінат комунального господарства».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017 року порушено провадження у справі № 910/14253/17.
Відповідач 28.09.2017 р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги не визнає з огляду на неналежний спосіб захисту, обраний позивачем та на відсутність номінації на поставку газу.
24.10.2017 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог. З огляду на те, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість подання такої заяви, суд оцінюючи її та вирішуючи питання про можливість її прийняття виходить зі змісту такої заяви. За своїм змістом подана позивачем заява є заявою про зміну предмету позову. Суд відмовляє в прийнятті поданої позивачем заяви, оскільки вона подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України, а саме після початку розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 24.10.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
07 вересня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» (позивач) та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (відповідач) укладено Договір № 4586/1617-ТЕ-6 постачання природного газу. 31 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 4869/1617-БО-6 постачання природного газу (надалі - Договори).
Згідно з п. 1.1 Договорів постачальник (відповідач) зобов'язується поставити споживачеві (позивач) у 2016 - 2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах Договорів.
За умовами Договорів природний газ поставляється для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Відповідно до вимог п.3.2 Договорів для отримання газу споживач подає постачальнику щомісячно до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки, заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання заявки позивачем, постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними в п. 2.1 Договорів.
Планові обсяги поставки газу визначені в п. 2.1 Договорів і в силу положень пунктів 2.1, 2.3, 2.4 для споживача (позивача) є узгодженими.
Згідно з п. 3.5 Договорів після завершення місяця поставки споживач зобов'язаний до 07 числа наступного місяця направити постачальнику завірену копію акту розподілу природного газу за розрахунковий місяць, складений споживачем та оператором газорозподільних мереж та підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використання природного газу згідно з Договорами у розрахунковому місяці, його фактична ціна і вартість.
Пунктами 3.6 Договорів встановлено, що постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.
Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивач направив відповідачу підписані уповноваженою особою позивача та скріплені його печаткою примірники актів приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 р. за договором від 07.09.2016 р. № 4586/1617-ТЕ-6 та за договором від 31.10.2016 р. № 4869/1617-БО-6.
Відповідач направлені позивачем акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 р. не підписав, зазначивши, що позивачем не були підтверджені обсяги газу на березень 2017 року.
При цьому суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявні копія Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 2184 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України від 14.04.2017 р., яким погоджено оплату поставки природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за березень 2017 року.
Вказане Спільне протокольне рішення підписане, у тому числі, позивачем та відповідачем.
Згідно з п. 7 Постанови КМУ № 20 від 11.01.2005 р. «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п'яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.
Таким чином, спільне протокольні рішення є підставою для проведення розрахунків за поставлені обсяги природного газу.
Судом встановлено, що позивачем сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 173 689,84 грн згідно постанови КМУ №20 від 11.01.2005 року та протокольного рішення № 2184 від 14.04.2017 р., що підтверджується платіжним дорученням №19 від 23.08.2017 року.
Факт підписання відповідачем Спільного протокольного рішення Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 2184 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України від 14.04.2017 р. та здійснення оплати природного газу згідно зазначеного протокольного рішення вказує на погодження обсягів та прийняття умов оплати поставленого природного газу, відтак твердження відповідача про відсутність підтвердження обсягів поставки газу спростовується зазначеним протокольним рішенням та наявністю доказів оплати природного газу згідно протокольного рішення.
Стосовно доводів відповідача про неналежний спосіб захисту порушеного права позивачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним та не обмежується наведеними у статті 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Враховуючи положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушені цивільні права чи інтереси підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема, ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 04.10.2017р. у справі №914/1128//16).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, суд виходить із ефективності захисту порушеного права позивача. З огляду на те, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання підписати акти приймання-передачі природного газу має наслідком відновлення порушеного права позивача - права на одержання природного газу на визначених Договором умовах, суд приходить до висновку про те, що позивачем обрано спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права.
Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) підписати направлені товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» (85295, Донецька обл., місто Торецьк, селище міського типу Новгородське, вулиця Квіткова, будинок 1, код ЄДРПОУ 31459617) акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 р. за договором від 07.09.2016 р. № 4586/1617-ТЕ-6 та акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 р. за договором від 31.10.2016 р. № 4869/1617-БО-6.
3. Стягнути з товариства з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» (85295, Донецька обл., місто Торецьк, селище міського типу Новгородське, вулиця Квіткова, будинок 1, код ЄДРПОУ 31459617) 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. - судовий збір.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя Шкурдова Л.М.
Повний текст рішення складено: 07.11.2017 р.