ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
08.11.2017Справа № 913/870/17
Суддя Літвінова М.Є., розглянувши позовну заяву Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради
до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
про стягнення 36 989, 45 грн.,
Фонд державного майна Сєвєродонецької міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення 36 989, 45 грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.10.2017 року вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду міста Києва на підставі статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України.
Подана Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради позовна заява про стягнення 36 989, 45 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Так, судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що ці Правила визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Відповідно до п. п. 19, 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, у відповідності до вищевказаних положень діючого законодавства, наявність опису вкладення є обов'язковою умовою при зверненні з позовною заявою.
Це зумовлено необхідністю забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, які передбачені приписами статті 129 Конституції України та статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
При прийнятті позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевнений у тому, що зазначені засади не порушені заявником позову, оскільки отримання позовної заяви і доданих до неї документів усіма учасниками процесу є обов'язковою передумовою розгляду справи судом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано лише Службовий чек від 27.10.2017, який сам по собі, за відсутності опису вкладення, не може вважатись належним доказом направлення позивачем копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача, оскільки він підтверджує лише факт здійснення поштовим відділенням операції з пересилання його кореспонденції, а з його змісту неможливо встановити, які саме документи були надіслані в означеному поштовому відправленні.
Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п. 3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» наголошено, що недодержання вимог статті 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивачів, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, вони можуть повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя М.Є. Літвінова