Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"09" листопада 2017 р. Справа № 906/978/17
Суддя Господарського суду Житомирської області Соловей Л.А. ,
розглянувши позовну заяву (та додані до неї матеріали):
Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (м.Житомир)
до Приватного підприємства " Виробничо-комерційної фірми "Геліос" (м.Житомир)
про примусове виконання мирової угоди, а саме стягнення 1003206,93 грн.,
Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулася з позовом до суду про примусове виконання мирової угоди, а саме стягнення 1003206,93грн. заборгованості з Приватного підприємства " Виробничо-комерційної фірми "Геліос".
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявниками вимог щодо подачі та форми позовної заяви, господарський суд встановив, що подана позивачем позовна заява не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.
Приписами п.3 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено порядок сплати та розміри ставок судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою.
Згідно з ст.ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить видати наказ про примусове виконання мирової угоди, а саме стягнення 1003206,93грн. заборгованості з Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Геліос".
В п.3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.
Отже, будь-який позов обумовлений неналежним виконанням угоди (в тому числі мирової угоди затвердженої судом) за своєю узагальнюючою характеристикою відноситься до позовів про спонукання до виконання угоди, а саме конкретного зобов'язання, яке випливає з угоди. В залежності ж від змісту невиконаного зобов'язання поновлення порушеного права може здійснюватись шляхом пред'явлення як майнового так і не майнового позову.
В даному випадку відповідачем невиконане грошове зобов'язання, а отже позов про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення грошей за своїм характером відноситься до майнових. Тому сума судового збору має обчислюватись у відсотках від суми позову.
Як вбачається з позовної заяви позивачем зазначено ціну позову - 1003206,93грн.
Тобто, позивачу при поданні позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 15048,10грн (1003206,93грн х 1,5%).
Однак, як вбачається з платіжного доручення № 1581 від 27.10.2017, доданого до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1600,00грн, тобто в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
За таких обставин, вказана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Крім того, позивачем не подано належних доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.
Як передбачено пунктом 2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п.59, 61 вище вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 вбачається, що належним доказом відправлення сторонам позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
З викладеного вбачається, що належним доказом надіслання відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в о р и г і н а л і.
Однак, як встановлено судом, до позовної заяви позивачем додано лише копію опису та фіскального чека від 31.10.2017.
Тобто, належних доказів про надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу позовні матеріали не містять.
Відповідно до пункту 6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу з доданими до неї документами без розгляду.
Слід також зазначити, що за частиною 3 статті 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п. 4,6 ст. 63 ГПК України,
Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 17аркушах, в тому числі платіжний документ №1581 від 27.10.2017
Суддя Соловей Л.А.
друк. 2 прим