про повернення позовної заяви
08.11.2017 Справа № 904/9464/17
Суддя Загинайко Т.В. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейд", м. Дніпро
до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, м. Київ
третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний", м. Одеса
про внесення змін до договору
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейд" до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" про внесення змін до договору підлягає поверненню, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається позивачем не додано належних доказів сплати судового збору.
Також, позивач у позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (пункт 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015р. №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України “Про судовий збір”).
Отже, вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору можливе за наявності належних та допустимих доказів з боку позивача на підтвердження його неналежного фінансового становища, що перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Особа, яка просить про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Позивачем не подано жодних документальних доказів на підтвердження існування обставин, які б об'єктивно свідчили про неможливість позивачу виконати вимоги Закону та сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Враховуючи викладене, суд в даному випадку не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору, в зв'язку з чим відмовляє позивачу у відстроченні сплати судового збору.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток:
- позовна заява з додатками;
- заява про забезпечення позову з додатками.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (стаття 63 Господарського процесуального кодексу України).
СУДДЯ ОСОБА_1