07 листопада 2017 р. Справа № 903/789/17
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Арай Білдінг"
про стягнення 30 000,00 грн.
Суддя Костюк С.В
Секретар судових засідань Коритан Л.Ю.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_4, договір від 08.07.2016 року;
від відповідача: н/з.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Суть: Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Арай Білдінг" про стягнення 30000,00 грн. заборгованості.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що згідно заявки № 1 від 31.01.2017 року між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ " СП Арай Білдінг" було погоджено перевезення вантажу промислове обладнання 20-22 т автомобільним транспортом позивача за маршрутом Солінгер (Німеччина)-Нововолинськ (Україна). Згідно заявки на перевезення вантажу вартість перевезення склала 1250,00 євро за офіційним курсом НБУ. Вказана заявка виконана ФОП ОСОБА_1, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною серії А № 263922 від 06.02.2016 року. Однак відповідач лише частково здійснив оплату наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 30000,00 грн..
При правовому обґрунтуванні позовних вимог посилається на норми ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України.
Ухвала суду від 13.10.2017 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в позовній заяві: 43020, Волинської області, м.Луцьк, вул.Рівненська,76А, офіс 204, повернулась до суду. Згідно з поштовою відміткою на конверті причиною повернення «за зазначено адресою відсутній».
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТзОВ " СП Арай Білдінг" є: 43020, Волинської області, м.Луцьк, вул.Рівненська,76А, офіс 204.
Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.9.1. п.3.9. постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності пояснення відповідача за наявними в ній матеріалами.
З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається, що згідно заявки на перевезення № 1 від 31.01.2017 року, перевізник - Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зобов'язалась доставити вантаж (промислове обладнання) вагою 20-22 тонни з Німеччини до України, м.Нововолинськ. Термін доставки вантажу по заявці до 06.02.2017 року, по п. 11 заявки сума оплати 1250,00 євро по курсу НБУ на день розмитнення протягом 10 банківських днів після отримання оригіналів документів (рахунок, акт, CMR).
Дані документи направлено відповідачу 14.02.2017 року, що підтверджено списком № 662 рекомендованих поштових відправлень наданих ФОП ОСОБА_1 в Луцьк-10.
Перевізником доставка вантажу вантажоотримувачу здійснена в строки зазначені в заявці № 1 від 31.01.2017 року, що підтверджено CMR№ 263922.
07.02.2017 року відповідачу виписано рахунок-фактуру № СФ-0000173 на оплату послуг на суму 36355,57 грн., за перевезення вантажу по маршруту Німеччина, Солінгер - м.Нововолинськ, Україна на підставі заявки № 1 від 31.01.2017 року.
Згідно банківської виписки за 17.03.2017 року, 30.03.2017 року транспортні послуги по рахунку № 173 від 07.02.2017 року оплачено на суму 6355,57 грн., чим підтверджено факт отримання відповідачем документів зазначених в п. 11 заявки, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 30 000,00 грн., яка як зазначив представник позивача, на момент розгляду справи не погашена.
Як слідує з матеріалів справи, згідно заявки №1 від 31.01.2017 року між сторонами виникли договірні відносини перевезення вантажу у міжнародному сполученні, які регулюються нормами ЦК України, ГК України, міжнародними договорами України, транспортними кодексами.
Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення, а відповідно до ст.909 ч.1 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
В силу положень ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що послуги перевезення вантажу на суму 36355,57 грн. підтверджено належними доказами, часткова їх оплата на суму 6355,57 грн. - виписками банку за 16.03.2017 року, 30.03.2017 року, вимога щодо стягнення заборгованості в сумі 30 000,00 грн. обґрунтована та підлягає до задоволення.
Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в силу ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Арай Білдінг" (43020, Волинська область, м.Луцьк, вул.Рівненська,76А, офіс 204, код ЄДРПОУ 32885357) в користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість в сумі 30 000,00 грн., а також - 1600,00 грн. витрати по судовому збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст
рішення складено
09.11.2017
Суддя С. В. Костюк