08 листопада 2017 року Справа № 917/2082/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)
суддів Кондратової І.Д. Нєсвєтової Н.М.,
за участі представників: позивача: відповідачів: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Блажкевич С.В. не з'явився Чучковська О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак - Агро"
на рішення та постановуГосподарського суду Полтавської області від 14 березня 2017 року Харківського апеляційного господарського суду від 05 липня 2017 року
у справі№ 917/2082/16
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак - Агро"
доОстапівської сільської ради, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:ОСОБА_5
про визнання незаконним і скасування рішення
У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Порцелак - Агро" звернулося до господарського суду з позовом до відповідачів про визнання незаконним і скасування рішення Остапівською сільською радою Лубенського району Полтавської області від 18.05.2016 про скасування рішення шістнадцятої (позачергової) сесії шостого скликання від 24.01.2012 щодо скасування рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради "Про встановлення права власності на нерухоме майно" № 13 від 27.03.2007.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.03.2017 (суддя - Безрук Т.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05.07.2017 (головуючий - Терещенко О.І., судді - Сіверін В.І., Слободін М.М.), у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представників позивача, 3-ї особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 27.03.2007 виконавчим комітетом Остапівської сільської ради прийнято рішення "Про встановлення права власності на нерухоме майно" № 13, яким вирішено оформити право власності СТОВ "Нива" на нерухоме майно - критий тік № 1, розташований в АДРЕСА_1 з видачею свідоцтва про право на власність.
11.01.2012 Лубенською міжрайонною прокуратурою Полтавської області було внесено протест на рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради "Про встановлення права власності на нерухоме майно" № 13 від 27.03.2007, в якому прокурор вимагав скасувати вказане рішення виконавчого комітету.
24.01.2012 Остапівською сільською радою на шістнадцятій (позачерговій) сесії шостого скликання прийнято рішення "Про розгляд протесту прокурора на рішення виконавчого комітету від 27.03.2007", яким скасовано рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради "Про встановлення права власності на нерухоме майно" № 13 від 27.03.2007.
18.05.2016 Остапівською сільською радою на сьомій сесії сьомого скликання прийнято рішення "Про скасування рішення сесії сільської ради", яким сільська рада скасувала рішення шістнадцятої (позачергової) сесії шостого скликання від 24.01.2012 щодо скасування рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради "Про встановлення права власності на нерухоме майно" № 13 від 27.03.2007 на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 25.06.2009, постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009, постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2010.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що рішення Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 18.05.2016 порушує його права, як власника нерухомого майна - критого току № 1 загальною площею 462,20 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний № 18638146; номер запису 334 в книзі 1, а тому просив визнати це рішення незаконним та скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України (в редакції чинній на момент винесення спірного рішення органу місцевого самоврядування) визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
За змістом п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи.
У зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері майнових відносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Господарські суди правильно виходили з того, що рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради "Про встановлення права на нерухоме майно" № 13 від 27.03.2007 є ненормативним актом, а тому Остапівська сільська рада неправомірно скасувала це рішення на підставі свого рішення від 24.01.2012.
Встановивши вказане, господарські суди прийшли до обґрунтованого висновку, що оспорюване рішення Остапівської сільської ради від 18.05.2016 про скасування рішення шістнадцятої (позачергової) сесії шостого скликання від 24.01.2012 щодо скасування рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради "Про встановлення права на нерухоме майно" № 13 від 27.03.2007 є законним, відповідає вимогам чинного законодавства і було прийняте у межах повноважень відповідної ради, а тому підстав для його визнання незаконним і скасування немає.
Отже, господарські суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.
Щодо посилань позивача в касаційній скарзі на те, що він є власником нерухомого майна - критого току № 1, розташованого в АДРЕСА_1, то вони є безпідставними та були предметом розгляду судів, які прийшли до правильного висновку, що рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації "Український правовий союз" від 22.01.2009 та ухвала Октябрського районного суду міста Полтави від 30.01.2009, на підставі яких за ТОВ "Порцелак - Агро" було зареєстровано право власності на спірну будівлю - скасовані, а інших належних доказів, що підтверджують його право власності на це майно, не надано, а тому відсутні правові підстави вважати ТОВ "Порцелак-Агро" власником цієї будівлі. Натомість, СТОВ "Нива" набуло права власності на спірний об'єкт на підставі рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради № 13 від 27.03.2007, чинність якого підтверджена рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.06.2009, постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2010 у справі № 9/97.
Крім того, як встановлено судами, станом на час розгляд справи ОСОБА_5 є власником нежитлової будівлі - критого току № 1 літер. "А-1", загальною площею 462,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного 29.10.2009 між СТОВ "Нива" та ОСОБА_5 та довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2017.
Також, безпідставними є посилання позивача на те, що його право власності на спірне майно існує та було зареєстровано на підставі рішення реєстратора КП "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності від 11.02.2009, адже, як правильно було вказано судами, рішення реєстратора само по собі не є підтвердженням наявності у позивача права власності на спірний об'єкт нерухомості. Крім того, реєстрація права позивача відбулася на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 22.01.2009 у справі № 43/94, яке було скасовано в судовому порядку.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.
Інші посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак - Агро" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 14 березня 2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05 липня 2017 року у справі за № 917/2082/16 - без змін.
Головуючий, суддя Л. Стратієнко
Суддя І. Кондратова
Суддя Н. Нєсвєтова