07 листопада 2017 року Справа № 927/238/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),
суддів :Палія В.В., Могил С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державної екологічної інспекції у Чернігівській області
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 р.
у справі№927/238/17
господарського судуЧернігівської області
за позовомЗаступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області
доНіжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво"
третя особаКолісниківська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області
простягнення суми
за участю представників від:
позивачаНе з'явилися;
відповідачаНе з'явилися;
третьої особиНе з'явилися;
прокуратуриТомчук М.О.
Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області звернувся з позовом до суду про стягнення з Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" шкоди за нанесення навколишньому природному середовищу.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 р. (суддя В.В. Шморгун), яке залишене без змін постановою від 26.06.2017 р. (судді: О.М. Баранець, Г.А. Жук, С.А. Пашкіна) у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із постановою та рішенням судів попередніх інстанцій, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову, рішення господарських судів скасувати та направити справ на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.10.2016 р. в рамках кримінального провадження від 22.06.2016 р. за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, 246 КК України, проводився огляд території ДП "Ніжинрайагролісництво". Під час проведення огляду за участю провідного інженера з лісозахисту КП „Чернігівоблагроліс" ОСОБА_6, представників ДП „Ніжинрайагролісництво", а саме лісничого ОСОБА_7, помічника лісничого ОСОБА_8, лісника ОСОБА_9 та представника УСБУ в Чернігівській області Вовка Ю.М. на території ДП „Ніжинрайагролісництво" поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району в обході 16 кварталі 92 виділі 2 виявлено незаконну порубку 19 дерев.
Згідно протоколу огляду від 26.10.2016 р., складеного за результатами огляду обходу 16 кварталу 92 виділ 2 на території ДП „Ніжинрайагролісництво", слідчим прокуратури області було виявлено в різних місцях на його території поодинокі пні спиляних дерев породи „ясен", які візуально схоже, що пилялися у 2016 році, мають на собі залишки тирси та подекуди закладені опалим листям. Всього на території виділу 2 кварталу 92 виявлено 19 пнів дерев породи „ясен", які візуально пилялися у 2016 році. За допомогою 8-ми метрової мірної стрічки проведено заміри наявного пня і встановлено, що вони мають приблизний діаметр: № 1- 78 см., № 2-76 см., № 3- 64 см., № 4- 50 см., № 5-70 см., № 6- 65 см., № 7-58 см., № 8- 58 см., № 9-48 см., № 10-54 см., № 11-57 см., № 12-55 см., № 13-61 см., № 14-66 см., № 15-49 см., № 16-45 см., № 17-56 см., № 18-58 см., № 19-54 см.
З 18-ти цих пнів зроблено за допомогою бензопили зрізи по усьому діаметру пня. Зрізам з цих пнів породи "ясен" присвоєно номери від № 1 до № 18 відповідно до номерів пнів, з яких брались ці зразки. Вказані зразки вилучені для використання у ході досудового розслідування, а саме проведення експертного дослідження. Зазначені зразки вилучені та передані на відповідальне зберігання ДП "Ніжинрайагролісництво" .
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Олуковатим В.В. у присутності представника СБ України Вовка Ю.М. 04.11.2016 р. проведено рейдову перевірку по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території ДП „Ніжинрайагролісництво" поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області обходу 16 квартал 92 виділ 2.
За результатами даної перевірки складено акт рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 04.11.2016 р. № 238/05 та відомість переліку пнів дерев, незаконно знесених дерев породи „ясен".
Вимірювання діаметрів пнів здійснено після відібрання зразків 26.10.2016 р., їх висота вже була урівень із землею або у деяких випадках лише на 2-3 см. її вище. Саме тому заміри Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області були зроблені не по шийці кореня, а по фактичним зрізам цих пеньків з урахуванням „корневих лап" (особливість дерев породи „ясен" полягає у тому, що вони мають виступаючу на поверхню землі корневу систему, так звані "корневі лапи").
Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Шульгою В.М. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Михайловим І.А., на підставі акту рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 238/05 від 04.11.2016 р. та польової перелікової відомості незаконно знесених дерев від 04.11.2016 р., було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту на території ДП „Ніжинрайагролісництво" поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р. (далі - Такси).
Згідно даного розрахунку загальна сума заподіяної шкоди становить 248 084,90 грн., що і стало підставою для звернення з позовом до суду прокурора.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередньої інстанції виходили з того, що в матеріалах справи відсутні належні та достовірні розміри діаметрів пнів зрубаних дерев, що в свою чергу, виключає наявність дійсного розміру шкоди, як обов'язкової умови для настання відповідальності.
Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Згідно приписів ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 16 та ст. 17 цього Кодексу право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи
Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Пунктом 5 статті 64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
У відповідності до приписів ст. 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень ст. 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Положеннями ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відшкодування шкоди, заподіяною порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання.
Підстави юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та належною.
Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Відповідно до п. 2.1 Статуту Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво" (редакція чинна на час вчинення правопорушення) підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних і фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.
Предметом діяльності Підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема: лісорозведення, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, формування і оздоровлення лісів та інших лісогосподарських заходів, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, охорона навколишнього природного середовища, збереження природно-заповідного фонду (п. 2.2, 2.2.1 Статуту).
Пунктом 3.3 Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством України.
Згідно п. 3.5 Статуту Підприємство є лісокористувачем згідно рішення обласної ради від 27.03.2001 року „Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює його повноваження згідно з положеннями Лісового кодексу України та інших нормативних актів.
Статтею 69 Лісового кодексу України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" затверджений Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, в якому визначено умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка, як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.
Згідно п. 2, 3 даного Порядку лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) лісорубного та лісового (у разі, коли ліси перебувають в державній або комунальній власності) квитків здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" .
Відповідно до п. 14 даного Порядку лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Як вбачається з норм вищезазначеного Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", внесення змін до змісту лісорубного квитка шляхом виправлення будь-яких відомостей в його змісті не передбачено, передбачено лише можливість його анулювання, у тому числі у разі його переоформлення.
Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 р. № 9 „Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України" визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету лісового господарства України від 22 листопада 2010 року № 403 "Про підвищення якості відведення лісосік" (із змінами), яким було затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу.
При цьому, відповідно до п. 1.1, 1.2 Статуту ДП "Ніжинрайагролісництво" останнє створене на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі-комунальне майно) і є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Засновником Підприємства є комунальне підприємство „Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради.
Внесення виправлень відповідачем в лісорубному квитку серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 р. є необґрунтованими, адже відповідно до п. 1.1 зазначених Методичних вказівок, вони застосовуються при виділенні лісових ділянок для проведення в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, а відтак їх дія не розповсюджується стосовно лісів ДП "Ніжинрайагролісництво", як комунальної власності.
З огляду на викладене, доводи представника відповідача про те, що помилку в лісорубному квитку серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 року, а саме помилкове зазначення виділу 6 кварталу 92 обходу 16 було виправлено, керуючись Методичними вказівками з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляд місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, затвердженими наказом Державного комітету лісового господарства України від 22.11.2010 року № 403 (втратив чинність на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів № 9 від 21.01.2013 року) обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій.
Відповідно до п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 року "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" незаконною визнається порубка дерев і чагарників, яка вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
За наведених обставин вбачається, що спеціального дозвільного документу, тобто належно оформленого лісорубного квитка, на вчинення вирубки саме в кварталі 92 виділ 2 ДП „Ніжинрайагролісництво", у відповідача на момент вирубки не було, а тому вчинена працівниками ДП „Ніжинрайагролісництво" вирубка дерев на території кв. 92 вид. 2 ДП „Ніжинрайагролісництво" є незаконною.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Зважаючи на планування санітарної вирубки згідно плану проведення санітарно-оздоровчих заходів в лісах ДП „Ніжинрайагролісництво" від 02.02.2016 р., Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП „Ніжинрайагролісництво" комунального підприємства „Чернігівоблагроліс" (Таксаційний опис, Відомості поквартальних підсумків), саме у вид. 2 та відсутність планування такої вирубки згідно цих документів у вид. 6, відсутність вирубки таких дерев безпосередньо у вид. 6, належне оприбуткування зрубаних дерев, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач дійсно допустив технічну помилку при оформленні лісового квитка і прямого умислу на вирубку дерев саме у вид. 2 без спеціального дозвільного документу у нього не було. Разом з тим здійснення вирубки дерев без належного на те оформлення дозвільних документів свідчить про наявність такої вини з необережності, через неналежне ставлення до своїх прямих обов'язків.
З огляду на викладене, працівник відповідача внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яке, в свою чергу, спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з відповідача цієї шкоди (збитків)
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня.
Пунктом 4. вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України визначено, що діаметр пня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.
Отже, суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що з наявного в матеріалах справи акту та додатку до нього від 04.11.2016 р. №238 зазначено, що діаметр вимірювався в місті знесення, так як зріз був до ступеню припинення росту.
Таким чином, суди попередніх інстанцій повинні надати оцінку тому, яким чином треба вираховувати шкоду, коли зріз був нижче кори біля шийки кореня.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12).
Таким чином, оскільки суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають частковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 р. та рішення господарського Чернігівської області від 26.04.2017 р. у справі № 927/238/17 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий - суддя Б.М. Грек
Судді В.В. Палій
С.К. Могил