Справа № 727/5725/17
Провадження № 4-с/727/59/17
08 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Меренчук Р.Ю.
за участю скаржника ОСОБА_1
за участю представника ДВС ОСОБА_2
за участю представників заінтересованої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1, де заінтересованою особою виступає Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, на дії посадових осіб державної виконавчої служби ОСОБА_6 та ОСОБА_7, скасування постанови державного виконавця від 14.06.2016 року по справі № 727/6430/15-а про закінчення виконавчого провадження та відновлення провадження по справі, -
Скаржник ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на дії посадових осіб державної виконавчої служби ОСОБА_6 та ОСОБА_7, скасування постанови державного виконавця від 14.06.2016 року по справі № 727/6430/15-а про закінчення виконавчого провадження та відновлення провадження по справі, де заінтересованою особою виступає Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Вимоги скарги мотивує тим, що постановою головного державного виконавця Саінчука Є.В. від 14.06.2016 року було закінчено виконавче провадження з примусового виконання постанови № 727/6430/15-а, виданої Вінницьким апеляційним адміністративним судом 03.02.2016 року про перерахунок йому пенсії державного службовця.
Скаржник вказує, що при проведенні перерахунку пенсії, пенсія відповідачем була обрахована не в розмірі 80% заробітної плати працюючих службовців згідно вимог ст.37 Закону України «Про державну службу», а лише в розмірі 60% та згідно довідки про заробітну плату за 2013 рік, а не станом на 03.02.2016 року. Крім того, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури з 01.12.2015 року, перерахунок пенсії взагалі був проведений невірно.
Про вказане підвищення заробітної плати йому стало відомо лише після отримання довідки з Львівської обласної прокуратури від 12.08.2016 року, тому він 03.02.2017 року звернувся до ОСОБА_7 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та поновлення його для належного перерахунку пенсії згідно вимог п.4.12.1. «Інструкції про проведення виконавчих дій» та надав довідку про заробітну плату від 12.08.2016 року працюючих працівників, однак листом від 14.02.2017 року ОСОБА_7 безпідставно відмовив йому в цьому.
14.02.2017 року він оскаржив відмову начальнику державної виконавчої служби Чернівецької області ОСОБА_6 та просив в заяві скасувати постанову ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження згідно вимог п.4.12.1. «Інструкції про проведення виконавчих дій», однак ОСОБА_6 листом від 23.02.2017 року відмовився це зробити.
18.05.2017 року він повторно звернувся із заявою до начальника державної виконавчої служби в Чернівецькій області ОСОБА_6 з клопотанням скасувати постанову ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження по справі та відновити виконавче провадження, але його скарга була протиправно залишена без задоволення.
Стверджує, що з вини виконавчої служби за період з 16.07.2015 року по 01.12.2015 року йому не було нараховано та недоплачено пенсію на суму 3777 грн., з 01.12.2015 року по 15.05.2016 року - на суму 41528 грн., а всього за вказані періоди по вині виконавчої служби йому не було нараховано та виплачено пенсію на загальну суму 45306 грн.
На основі викладеного, скаржник просить суд визнати постанову державного виконавця Саінчука Є.В. від 14.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження незаконною, а оскаржувані дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неправомірними; зобов'язати начальника державної виконавчої служби в Чернівецькій області ОСОБА_6 відновити виконавче провадження по справі згідно вимог п.4.12.1. «Інструкції про проведення виконавчих дій» в триденний строк з дня отримання ухвали суду; повідомити суд та його, ОСОБА_1, про виконання ухвали не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.
Скаржник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав повністю, доповнив, що в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року вказано, що колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідачів на норми ч.5 Розділу ІІІ Прикінцевого положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів», так як позивач набув право на призначення пенсії державного службовця з 04.02.2003 року з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16.01.2003 року № 432-ІV. В резолютивній частині постанови суду від 03.02.2016 року вказано зобов'язати дирекцію Пенсійного фонду України в м. Чернівцях призначити пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснивши переведення пенсії, призначеної у відповідності Закону України «Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, скаржник зауважив в судовому засіданні, що в самому позові він не писав, що просить призначити 80% пенсії, оскільки на той час не знав цього.
Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.03.2003 року пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове страхування без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії, не є державними службовцями - розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на державній службі.
Вважає, що нарахування йому пенсії в розмірі 60% заробітної плати за 2013 рік, а не на час винесення постанови від 03.02.2016 року, є протиправним. Окрім того, виконавці державної виконавчої служби отримали він нього довідку про чинну заробітну плату діючих службовців, умисно не відкривали виконавче провадження для належного перерахунку пенсії згідно вимог п.4.12.1. «Інструкції про проведення виконавчих дій».
Просив задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в судовому засіданні вимоги скарги не визнав та просив відмовити в задоволенні скарги з підстав, зазначених в письмових запереченнях. Доповнив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебувала постанова №727/6430/15-а від 03.02.2016 року, видана Вінницьким апеляційним адміністративним судом про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях призначити пенсію державного службовця ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В даній постанові не було зазначено чітко розмір відсотків. Скаржник звертався до них, щоб вони звернулись до суду за роз'ясненням постанови суду, однак це було значно пізніше, коли вже була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Зауважив на тому, що скаржник також міг звернутися до суду про роз'яснення постанови, але він цього не зробив. Вони перевіряли строки відкриття, направлення кореспонденції та виконання всіх інших вимог Закону, які входили до їх повноважень. 27.05.2016 року до відділу надійшло повідомлення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому зазначалося, що на виконання рішення суду стягувачу призначено пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додано відповідне розпорядження № 169428 від 24.05.2016 року. Крім того, 14.06.2016 року на адресу відділу надійшла заява стягувача, в якій ОСОБА_1 повідомив про отримання 13.06.2016 року коштів у розмірі 13136,13 грн. Відповідно до п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» 14.06.2016 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження та органу, що видав виконавчий документ.
Просив відмовити в задоволенні скарги.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в судовому засіданні вимоги скарги не визнала з підстав, зазначених в письмових запереченнях. Доповнила, що ОСОБА_1 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 16.07.2015 року скаржник звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення його на пенсію державного службовця, однак на підставі протоколу від 20.07.2015 року № 169428 ОСОБА_1 було відмовлено в переході на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2015 року та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (правонаступником якого є Головне управління) призначити пенсію державного службовця ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На виконання рішення суду Головним управлінням винесено розпорядження від 24.05.2016 року №169428, яким переведено ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з 16.07.2015 року (тобто з дня первинного звернення із заявою) та застосовано відсоток - 60% від заробітної плати (з урахуванням норм чинного законодавства які діяли на момент переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця), конкретного розміру відсотку в рішенні суду зазначено не було.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (який на даний час втратив чинність) до 01.10.2011 року пенсія призначалась у розмірі 90% від заробітної плати. З 01.10.2011 року ст. 37 Закону України «Про державну службу» змінена відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011 року, тобто з 01.10.2011 року пенсія призначалась в розмірі 80 %, з 01.05.2014 року - у розмірі 70% (відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 року, а з 01.01.2015 року - 60% від заробітної плати (відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VІІІ від 28.12.2014 року).
До Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області ОСОБА_1 за роз'ясненнями не звертався.
Просила відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення скаржника, представника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, вивчивши і розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги скарги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, надані сторонами в їх сукупності, у межах заявлених вимог, суд приходить до висновків, щовимоги скарги не обґрунтовані і до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.07.2015 року скаржник звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення його на пенсію державного службовця, однак на підставі протоколу від 20.07.2015 року № 169428 ОСОБА_1 було відмовлено в переході на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
11.08.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправним рішення в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області ОСОБА_8 про відмову в призначенні пенсії державного службовця та зобов'язання вчинити певні дії та просив суд зобов'язати перевести його з пенсії на загальних підставах на пенсію державного службовця відповідно до вимог чинного законодавства.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2015 року, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено, та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області) призначити пенсію державного службовця ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.15-17).
При цьому, в зазначеній постанові суду - конкретного розміру відсотку пенсії не зазначено.
Відповідно до статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2016 року та направлена сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома (а.с.71).
В наданий строк для самостійного виконання, боржником рішення суду не виконано та підтверджуючих документів про повне фактичне виконання на адресу відділу не надано, тому 17.05.2016 року у відповідності до ст. 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу боржника надіслано вимогу державного виконавця з проханням надати інформацію про хід виконання вищезазначеного виконавчого документу (а.с.72).
27.05.2016 року до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області надійшло повідомлення № 3060/07 від 26.05.2016 року з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо надання інформації на вимогу державного виконавця по ВП № 51015220, в якому зазначено, що на виконання рішення суду стягувачу ОСОБА_1 призначено пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.73), також даний факт підтверджується розпорядженням №169428 від 24.05.2016 року (а.с.74).
14.06.2016 року ОСОБА_1 на адресу відділу примусового виконання рішень надав заяву, в якій повідомив, що у відповідності до перерахування йому пенсії на підставі Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він 13.06.2016 року отримав кошти в розмірі 13136 грн.(а.с.75).
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 14.06.2016 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом, на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №3060/07 від 26.05.2016 року та розпорядження №169428 від 24.05.2016 року, копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження та органу, що видав виконавчий документ (а.с.77).
Суд вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 року є законною, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в повному обсязі виконало постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року, а саме: ОСОБА_1 переведено на пенсію державного службовця з 16.07.2015 року (тобто з дня первинного звернення із заявою) і застосовано відсоток - 60% від заробітної плати (з урахуванням норм чинного законодавства, які діяли на момент переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця), про що було отримано відповідне повідомлення від 26.05.2016 року з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та розпорядження №169428 від 24.05.2016 року. При цьому, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції, що підлягало виконанню органом Пенсійного фонду України, не був зазначений відсоток, який необхідно застосувати під час переведення ОСОБА_1 на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», а тому підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 року, на думку суду, немає, вимоги скарги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV із змінами та доповненнями, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV із змінами та доповненнями, визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.
У державного виконавця відсутні повноваження та/або право тлумачити зміст рішення суду.
При цьому, сам скаржник до Вінницького апеляційного адміністративного суду за роз'ясненням рішення - не звертався.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд виходить також з того, що сам скаржник пояснив в судовому засіданні, що безпосередньо в самому позові до суду він не писав, що просить призначити 80% пенсії, оскільки на той час не знав цього.
Як вбачається з вищевикладеного, підстав для відновлення виконавчого провадження відповідно до п.4.12.1. «Інструкції про проведення виконавчих дій» у начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій областіОСОБА_6 не було, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 року була винесена згідно вимог чинного законодавства та на підставі вищевказаних документів Пенсійного фонду України, тому, суд вважає, що дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є правомірними, тому і в цій частині вимоги скарги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно вимог частини 1 статті 384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.
На підставі ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
На підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 року винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства в рамках виконавчого провадження у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для її скасування немає, дії начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій областіОСОБА_6 та начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій областіОСОБА_7 є правомірними, підстав для відновлення виконавчого провадження немає, у зв'язку з чим вимоги скарги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 19, 22, 25, 30, 31, 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, керуючись ст.ст. 383, 384, 385, 387 ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_1, де заінтересованою особою виступає Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, на дії посадових осіб державної виконавчої служби ОСОБА_6 та ОСОБА_7, скасування постанови державного виконавця від 14.06.2016 року по справі №727/6430/15-а про закінчення виконавчого провадження та відновлення провадження по справі - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом п'яти днів з дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: