Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/3021/16-к
Провадження № 1-кп/723/3118/17
06 листопада 2017 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі
колегії суддів :
головуючого суддi ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю:
секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника потерпілих ОСОБА_6
обвинувачених: ОСОБА_7
ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
розглянувши у вiдкритому підготовчому судовому засiданнi в м.Сторожинець клопотання прокурора прокуратури Чернівецької області щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше (зі слів) двічі судимого, працюючого (зі слів) водієм таксі, обвинуваченого по кримінальному провадженню № 12015100090007159 від 24.07.2016 року за ст. 115 ч. 2 п. 6 п. 12; ст.187 ч. 4; ст.257; ст. 263 ч. 1; ст.15 ч. 3 ст. 289 ч. 3 КК України
встановив:
В провадженні Сторожинецького районного суду, Чернівецької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090007159 від 24.07.2016 року щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень передбачених ст. 115 ч. 2 п. 6, п. 12; ст.187 ч. 4; ст.257; ст. 263 ч. 1; ст.15 ч. 3 ст. 289 ч. 3 КК України.
В ході підготовчого судового розгляду, прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , раніше обраної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 07 листопада 2017 року, з огляду на обґрунтованість обвинувачення, незмінність ризиків та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання посилаючись на зазначені в клопотанні обставини, які знайшли підтримку також і у представника потерпілої ОСОБА_10 .
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник, адвокат ОСОБА_9 і обвинувачений ОСОБА_8 заперечили клопотання прокурора посилаючись на недоказаність ризиків.
Розглянувши клопотання прокурора та враховуючи думку інших учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування запобіжного заходу і може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить із положень ст.199 КПК України, щодо обставин, які свідчать про не зменшення ризику чи появу нових ризиків, а також обставин, внаслідок дії яких неможливо завершити судовий розгляд до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.07.2016 року, щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою.
Ухвалами Глибоцького районного суду Чернівецької області, Шевченківського та Першотравневого районних судів м. Чернівці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 неодноразово продовжувався. Останній раз ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08.09.2017 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 12,00 годин 07.11.2017 року.
Таким чином, в суді правомірно виникло питання щодо обраної ОСОБА_7 міри запобіжного заходу, так як строк дії такого заходу закінчується 07.11.2017 року, а розгляд кримінального провадження, в тому числі під час підготовчого судового засідання, дійсною колегією суддів неможливо завершити внаслідок поважних, об'єктивних причин, які не залежать від суду.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.115 ч.2 п.п.6, 12, ст.187 ч. 4 та ст.257, ст.263 ч.1, ст.15 ч.3 ст.289 ч.3 КК України, санкціями яких передбачено покарання у виді, в т.ч. довічного позбавлення волі.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити зазначені вище дії
Враховуючи вказане в сукупності з обставинами встановленими в ст.178 КПК України суд вважає, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 під час провадження справи в суді є оправданим і таким, що ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства України та не порушує норми, правила і вимоги Конвенції з прав людини від 1950 року та практику Європейського суду з прав людини.
Із процесуальних документів про попереднє обрання і продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вбачається, що суди посилалися на наявність всіх ризиків передбачених статтею 177 КПК України.
Подібне посилання на наявність всіх законодавчо визначених ризиків міститься і в розглядуваному клопотанні прокурора.
Дослідивши вказане питання, суд знаходить не доказаними стороною обвинувачення існування ризиків передбачених п.1, 2, 4 ч.1 ст.177 КПК України оскільки доказів того що обвинувачений ОСОБА_7 переховувався від органів досудового розслідування та/або суду не надано, а посилання на неявку обвинуваченого із зізнанням та втечею з місця злочину не може підтверджувати існування зазначеного ризику.
З огляду на те, що в даний час суд здійснює розгляд обвинувального акту щодо обвинувачення ОСОБА_7 не може існувати і ризик знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі зазначені докази перебувають у сторони обвинувачення і обвинувачений ОСОБА_7 не може їх ні знищити, ні спотворити, ані вчинити дії по їх переховуванню.
Внаслідок відсутності доказів, судом до уваги не приймається, як ризик також і можливість перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином.
Зазначений прокурором ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків чи іншого підозрюваного, який перебуває в розшуку, на думку суду має враховуватись виключно як ризик незаконного впливу тільки на свідків і вказаного підозрюваного за виключенням потерпілих, оскільки таких доказів суду не надано, а підозрюваний матеріали щодо якого виділені в окреме провадження дійсно скривається від слідства і суду, а тому можливість впливу ОСОБА_7 на вказаного підозрюваного чи навпаки є очевидною.
Крім цього очевидною є також і наявність ризику щодо можливості у обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 , з його слів, а також виходячи із тверджень клопотання і обвинувального акту, є особою яка має дві непогашені і не зняті судимості, що дає суду підстави вважати обвинуваченого схильним до вчинення злочинів і при його перебуванні на волі він може вчинити інше кримінальне правопорушення, що беззаперечно є ризиком, який суд приймає до уваги.
Таким чином в суді прокурором доведено що ризики передбачені п. 3 та п. 5 ч.1 ст.177 КПК України не відпали, а продовжують існувати. Всі ж інші ризики втратили свою актуальність
Суд також знаходить, що доказами які підтверджують обґрунтованість обвинувачення щодо ОСОБА_7 є обвинувальний акт та посилання на докази які містяться в ньому, які будуть оцінюватись судом за правилами КПК України, в ході судового розгляду провадження.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки, а ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні декількох умисних, особливо тяжких і тяжких злочинів передбачених ст.ст.115, 187, 257, 263, 289 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді в т.ч. і довічного позбавлення волі.
Суд вважає, що обґрунтованість обвинувачення, наявність двох ризиків і обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для забезпечення його процесуальної поведінки.
При цьому суд згідно положень ст.178 КПК України, враховує також і відомі суду обставини, існування яких не послаблює існуючі ризики.
Наявний суспільний інтерес в даному випадку, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
У зв'язку з вищенаведеним суд вважає доцільним продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Зважаючи на норми зазначені в п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, оскільки розглядуване клопотання стосуються злочину, вчиненого із застосуванням насильства до людини та погроз його застосування.
На підставі наведеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 199, 315, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора прокуратури Чернівецької області про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжити до 60 днів, тобто до 12 години 00 хвилин 04 січня 2018 року.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Судді : ОСОБА_2
ОСОБА_3