06.11.2017
№ 637/1103/17
№ 2-а/637/18/17
Іменем України
6 листопада 2017 року с.м.т. Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Островської Н.І.,
за участю секретаря Бутрик Ю.С.,
позивач: ОСОБА_1,
відповідач: представник за довіреністю ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області № 43 від 06.10.2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1360,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вважає її незаконною, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Як підставу позову зазначив, що 14.09.2017 року інспектором патрульної поліції відносн нього складено протокол серії АА № 187322 про адміністративне правопорушення начебто за те, що цього дня о 09.20 год. він знаходився у м. Харкові по вул. Гагаріна-49 «а» біля будинку, де встановив торгівельний лоток з молочною продукцією, чим порушив п. 5.7.1.14 Правил благоустрою території м. Харкова від 16.11.2011 року № 504/11. З вказаним протоколом він не погодився, оскільки торгівельного лотку не має та будь-якої торгівлі не здійснював. Від підпису у протоколі відмовився, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв. 06.10.2017 року постановою № 43 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області щодо нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі 1360,00 гривень за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказану постанову вважає незаконною, винесеною без дослідження доказів, оскільки під час розгляду справи він пояснював, що не мав наміру та не здійснював торгівлю будь-якою продукцією. Цей факт не підтверджено жодним чином (відсутній факт укладення договорів купівлі-продажу між ним як продавцем та будь-якою особою) та не могло бути підтверджено. Відповідний факт не знайшов свого жодного підтвердження у матеріалах справи (фототаблиця з місця події, тощо). Його пояснення та доводи не були взяті до уваги адміністративною комісією. Постанову про накладення штрафу винесено лише на підставі протоколу, інші докази не досліджувалис. Свідки події у протоколі про адміністративне правопорушення не вказані, зазначені лише поняті, які засвідчили факт його відмови від надання пояснень та підпису у протоколі. Своїх пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення він не надав, оскільки інспектор патрульної поліції був до нього передвзятий, прав, передбачених ст. 268 КУпАП не роз'яснив, тощо. Позивач просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області № 43 від 06.10.2017 року про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 гривень за ст. 152 КУпАП, а провадження у справі закрити.
У судовому засіданні позивач підтримав позов, наполягав на його задоволенні та пояснив, що на даний час займається домашнім господарством, пов"язаним із утриманням свиней, корів, тощо, проте торгівельного лотка з молочною продукцією у нього ніколи не було.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, та пояснила, що на розгляд адміністративної комісії при виконкомі Шевченківської селищної ради відносно ОСОБА_1 раніше неодноразово надходили матеріали про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення за фактами незаконної торгівлі молочною продукцією, яка здійснювалася останнім у м. Харкові в порушення вимог Правил благоустрою території, за результатами розгляду яких адміністративною комісією при виконкомі Шевченківської селищної ради відносно ОСОБА_1 накладалися адміністративні стягнення у виді штрафів. За даним позовом матеріали відносно ОСОБА_1 надійшли у вересні 2017 року, на підставі яких адміністративною комісією відносно останнього накладено стягнення у виді штрафу у максимальному розмірі 1360 грн., передбаченому санкцією даної статті, з огляду на неодноразові порушення протягом року за цією статтею. Зазначила, що під час розгляду вказаного матеріалу комісією, будь-яких клопотань від ОСОБА_1, зокрема, щодо виклику свідків, не надходило. Вважає, що постанова № 43 від 06.10.2017 року відносно ОСОБА_1 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України, в зв"язку з чим просила відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову повністю.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідка, суд дійшов наступного.
Положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог статті 9 КАС України при вирішенні спору суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 14.09.2017 року інспектором 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Харкові ОСОБА_3 складено протокол серії АА № 187322 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, відповідно до якого 14.09.2017 року о 09.20 год. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна-49 «а», біля будинку встановив торгівельний лоток з молочною продукцією, чим порушив пункт 5.7.1.14 Правил благоустрою території м. Харкова від 16.11.2011 року № 504/11 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З протоколу та поданого позову вбачається, що ОСОБА_1 від надання пояснень по суті порушення та підпису у протоколі відмовився (а.с. 8).
Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області № 43 від 06.10.2017 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360,00 гривень (а.с. 7).
Згідно протоколам про адміністративні правопорушення серії АА № 095201, серії АА № 165380, серії АА № 328117, складених відносно ОСОБА_1 за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, останній 09.02.2017 року, 30.03.2017 року та 10.04.2017 року самовільно встановив торгівельний лоток з молочною продукцією, при цьому у квітні 2017 року - за цією ж адресою: м. Харків, просп. Гагаріна-49 «а». Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 до протоколів, вину визнав у кожному випадку, зобов"язувався оформити документи відповідно до вимог законодавства /а.с. 18-26/.
Постановами адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області № 3 від 10.03.2017 року, № 12 від 28.04.2017 року, № 17 від 23.05.2017 року на ОСОБА_1 накладено адміністративні стягнення у виді штрафів у розмірі 340,00 грн. в кожному випадку, які були сплачені позивачем в дохід держави /а.с. 20, 22, 26/.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що постанови комісії про застосування адмінстягнення ним не оскаржувались.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 14.09.2017 року біля будинку по вул. Гагаріна-49 «а» у м. Харкові спілкувалась з ОСОБА_1, який передав їй речі від батьків з с.м.т. Шевченкове, проте близько 9-10 год. вона попрощалась з ним та поїхала додому. Торгівельних лотків ОСОБА_1 не встановлював.
Саттею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративні комісії при виконавчих органах селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 152 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені ст. 152 цього Кодексу, мають право складати посадові особи органів Нацполіції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
У відповідності до ст. 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу та інших обставин.
Положеннями ст.ст. 250, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини,, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд не приймає до уваги пояснення позивача щодо його необізнаності про існування протоколу від 14.09.2017 року, оскільки у поданому позові та на засіданні комісії при виконкомі селищної ради ОСОБА_1 пояснював, що відмовився від підпису у протоколі, оскільки не погодився у скоєнні даного правопорушення.
Суд також критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_4., клопотання про допит якого було заявлено позивачем у судовому засіданні. Під час розгляду матеріалу за даним фактом комісією при виконкомі селищної ради будь-яких клопотань, у тому числі, що виклику свідка, від ОСОБА_1 не надходило.
Зазначене підтвердив позивач в судовому засіданні.
Крім того, суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 щодо упередженості працівників поліції м. Харкова, які склали відносно нього протокол, оскільки матеріали для розгляду направляються за місцем проживання порушника, тобто до с.м.т. Шевченкове, а кошти від сплати штрафів, стягнутих за результатами розгляду цих матеріалів, надходять до місцевого бюджету.
Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а тому на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 152, 248, 250, 251, 268, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
ОСОБА_5