Справа № 645/3559/17
Провадження № 2/645/2040/17
09 листопада 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.,
секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 27 квітня 2001 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 207.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що вони знаходяться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 27 квітня 2001 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя між сторонами не склалось, воно відображається тільки у неприязних стосунках один до одного, які втілюються у постійні сварки. Одна з основних причин розпаду сім'ї це різниця поглядів, відсутність взаєморозуміння та довіри. В сімейних стосунках відсутня повага, почуття кохання. Відносини переросли в ще більш ворожі. Після розірвання шлюбу позивач просила залишити їй прізвище «Ришкова». Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, на примирення вона не згодна, тому просила розірвати шлюб.
У судове засідання позивач не з'явилася, повідомлялася про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, надала суду заяву, з якої вбачається, що вона просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить шлюб розірвати. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Ришкова».
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи шляхом направлення судових повісток, про що свідчать зворотні повідомлення в матеріалах справи. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання була повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність позивача та відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав:
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 27 квітня 2001 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 207 (свідоцтво про шлюб серії I-БП № 048781 від 27 квітня 2001 року).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії І-ВЛ №182886 від 01 листопада 2001 року), батьками якої є сторони по справі.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, на примирення вона не згодна, відповідач клопотань про надання строку на примирення не надавав.
Суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємостосунки подружжя, а саме, що сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній сімейний бюджет, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає необхідним шлюб розірвати, так як подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї за неможливе.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка при реєстрації шлюбу прізвище змінила з «Тітаренко» на «Ришкова». Оскільки позивач змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Суд, з'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим. При таких обставинах, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
За письмовою заявою позивачки, суд зазначає про вибір прізвища позивача, яка просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Ришкова».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 111, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 174, 212-215 ЦПК України, суд -
ОСОБА_5 Олександрівни до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 27 квітня 2001 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 207.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище «Ришкова».
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.. 229 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий-суддя: