Справа № 645/48/17
Провадження № 2/645/683/17
(заочне)
07 листопада 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді -Іващенко С.О.
секретар - Новицька Я.В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи - Приватний нотаріус ОСОБА_4, Служба у справах дітей Московського району управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про припинення права власності на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації та скасування запису про державну реєстрацію права власності,-
Позивач звернулась до суду із позовом, яким просить припинити право власності на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації та скасувати запис про державну реєстрацію права власності. В обґрунтування позову позивач зазначила, що 22.10.2008р. її неповнолітня донька, ОСОБА_2, отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на: 1/3 частки двохкімнатної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1. Вищевказане майно належало спадкодавцю ОСОБА_5 (батькові ОСОБА_2С.). Та 5/6 часток двохкімнатної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, що належали спадкодавиці ОСОБА_6 Таким чином: 1/3 частка - їй особисто, 1/3 частки - її матері, ОСОБА_7, яка померла 20.05.1998р. та 1/6 частки квартири - її сину, ОСОБА_5, який помер 28.11.2005р., спадкоємицею яких була ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Вищевказане майно належало ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації житлового фонду Харківського управління спеціалізованих і монтажних робіт ВАТ “Теплоенергомонтаж” 21.07.2008р. і зареєстроване в КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 24.07.2008р. за № В-35585 в книзі 1. Неповнолітня ОСОБА_2 є співвласником 7/12 частин кв.34 з відповідною частиною місць спільного користування, що знаходиться в м.Харкові, пр.Льва Ландау, б.44. Інші 5/12 часток зазначеної квартири належать ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та також отримав у спадок свою частину квартири. Мати ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, неодноразово зверталась до ОСОБА_3 з проханням надати можливість її дитині користуватись її власністю проте через ігнорування відповідачем законних вимог позивач була змушена звернутись до суду для захисту своїх порушених прав.
Представник позивача - ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував, а також просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації відповідача, яка повернулась на адресу суду з відміткою поштової установи про причини невручення: "за закінченням терміну зберігання".
У відповідності до приписів ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Треті особи в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно вимог ст.224 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, у зв'язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що 22.10.2008р. неповнолітня ОСОБА_2, отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на: 1/3 частки двохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вищевказане майно належало спадкодавцю ОСОБА_5 ОСОБА_7 5/6 часток двохкімнатної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, що належали спадкодавиці ОСОБА_6 Таким чином: 1/3 частка - їй особисто, 1/3 частки - її матері, ОСОБА_7, яка померла 20.05.1998р. Та 1/6 частки квартири - її сину, ОСОБА_5, який помер 28.11.2005р., спадкоємицею яких була ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 10-11).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину вищевказане майно належало ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підставі Дубліката свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації житлового фонду Харківського управління спеціалізованих і монтажних робіт ВАТ “Теплоенергомонтаж” 21.07.2008р. і зареєстроване в КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 24.07.2008 . за р. № В-35585 в книзі 1. Неповнолітня ОСОБА_2 є співвласником 7/12 частин кв.34 з відповідною частиною місць спільного користування, що знаходиться в м.Харкові, пр.Льва Ландау, б.44. Інші 5/12 часток зазначеної квартири належать ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та також отримав у спадок свою частину квартири.
Мати ОСОБА_2 - позивач ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки, неодноразово зверталась до ОСОБА_3 з проханням надати можливість її дитині користуватись її власністю. Такі дії залишилися без результату. 15.10.2014р., 22.01.2015р. ОСОБА_1 направлялись заяви з пропозицією не чинити перешкод та надати можливість її неповнолітній доньці користуватись своєю власністю, які були направлені рекомендованою поштовою кореспонденцією та залишені без відповіді ОСОБА_3
ОСОБА_1 звернулась до Опікунської ради Московського району м. Харкова з проханням втрутитись в ситуацію та захистити майнові права ОСОБА_2 (а.с.18).
ОСОБА_1 прийняла рішення продати частину АДРЕСА_2 яка належить її доньці ОСОБА_2, про що повідомити ОСОБА_3Є через нотаріально посвідчену заяву.
За правилами статті 362 ЦК України, ОСОБА_3 було роз'яснено право переважної купівлі належної ОСОБА_2 частини квартири з відповідною частиною місць спільного користування, як співвласнику. Також, ОСОБА_3 було запропоновано не пізніше одного місяця з дня одержання цієї заяви повідомити приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про своє рішення, стосовно того, чи бажає він купувати зазначену частину квартири.
Про намір ОСОБА_9 продати свою частину ОСОБА_3 був повідомлений шляхом передачі нотаріально посвідченої заяви: від 29.01.2016р., підпис на якій засвідчено ПН ХМНО ОСОБА_4 за реєстром № 73,74, від 27.04.2016р., підпис на якій засвідчено ПН ХМНО ОСОБА_4, за реєстром № 485, 86 та від 11.08.2016р. підпис на якій заявідчено ПН ХМНО ОСОБА_4, за реєстром № 951, 952. На жодну із заяв ОСОБА_3 про свій намір придбати зазначену квартиру або відмовитись від свого права переважної купівлі нотаріусу у встановлені строки не відповів (а.с.21).
Позивачка звернулась до суду за захистом прав неповнолітньої ОСОБА_2 на підставі ст.365 ЦК України.
Положеннями ст. 365 ЦК України встановлено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
У відповідності до досліджених документів, ОСОБА_3 належить 5/12 часток квартири, тобто менше, ніж ОСОБА_2, якій належить 7/12 часток.
Висновком будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження № 7276/9868, складеного 30.09.2016р., оригінал якого знаходиться в матеріалах судової справи, встановлено, що провести поділ квартири № 34 в м. Харкові по пр. Льва Ландау, б. 44 у співвідношенні часток 7/12 та 5/12 є неможливим.
На сторінці 4 висновку зазначено, що двохкімнатна квартира розташована на 2-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку. Приведені в п.2.22 ДБН В2.2.-15-2005 приміщення повинні відповідати технічним вимогам, що приведені в ДБН В2.2.-15-2005 (п.2.24 та п.2.27), а саме: загальна кімната в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 кв.м.; мінімальний розмір площі в суміщеному санвузлі -3,8 кв.м; мінімальна площа кухні згідно п.2.24. - 7 кв.м.
За висновком експерта об'ємно-планувальні рішення досліджувальної квартири не дозволяють перепланувати квартиру щоб виділити сторонам ізольовані приміщення із самостійними виходами, що можуть використовуватись як окремі квартири.
На підставі наданих позивачкою доказів, суд приходить до висновку, що спільне володіння і користування вказаним майном є неможливим.
Ринкова вартість 7/12 часток складає 330 670 гривень. Ринкова вартість 5/12 часток складає 236 192 гривні.
Позивач в своєму позові просить суд припинити права власності на частку у спільному майні, вважає, що це не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника ОСОБА_3 та членам його сім'ї, оскільки він зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухому майно .
За частиною другою ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Так, згідно квитанції № 7554559 від 23.06.2017р. представником позивачки ОСОБА_10 на рахунок Держказначейської служби України був внесений платіж від імені ОСОБА_2 - застави по справі №645/48/17-ц у Фрунзенському районному суді м. Харкова.
У постанові Верховного Суду України від 15.05.2013р., міститься висновок про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника і членам його сім'ї, а також у разі попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Ухвалюючи рішення суд враховує, що в силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст.88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.10,11,60,88,213-215,224ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в інтересах своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_4, служба у справах дітей Московського району управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про припинення права власності на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації та скасувати запис про державну реєстрацію права власності - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер : МН 092168, виданий 14.06.2001 року на 5/12 (п'ять дванадцятих) частин квартири АДРЕСА_3, які належать йому на приватної особистої власності (підстава Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.02.2011 року, справа № 2-354/11) шляхом виплати ОСОБА_3 компенсації в розмірі 236 670 (двісті тридцять шість тисяч сто дев'яносто дві) гривні.
Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 5/12 (п'ять дванадцятих) частин квартири АДРЕСА_3. Визнати право власності ОСОБА_2 на 5/12 (п'ять дванадцятих) частин квартири АДРЕСА_3.
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано,після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Фрунзенського районного суду С. О. Іващенко