Справа № 638/9083/16-к
09.11.2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
з участю потерпілого - ОСОБА_6
з участю представника потерпілого - ОСОБА_7
з участю обвинуваченої - ОСОБА_8
з участю захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за№12016220480002156 від 07.05.2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Середня Вільшанка Пристенського району Курської області, росіянки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, пенсіонерки, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України,
Наприкінці березня 2016 року в період часу з 09:00 до 13:00 годин, ОСОБА_8 перебувала у приміщенні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 , де протягом декількох років раз на тиждень здійснювала прибирання. Перебуваючи у приміщенні квартири за вказаною адресою, у ОСОБА_8 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_8 , впевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з верхнього ящику столу, розташованого в кабінеті ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 2300 грн. та 900 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на кінець березня 2016 року еквівалентно 23596 грн., які належать ОСОБА_6 , і сховала їх серед своїх речей. Після чого ОСОБА_8 закінчила прибирання та покинула приміщення квартири з викраденими грошовими коштами, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 25896 грн.
Крім того, 06.05.2016 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_8 перебувала у приміщенні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 , де протягом декількох років раз на тиждень здійснювала прибирання. Перебуваючи у приміщенні квартири за вказаною адресою, у ОСОБА_8 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_8 , діючи повторно, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з верхнього ящику столу, розташованого в кабінеті ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 6800 грн. та 800 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 06.05.2016 року еквівалентно 20098 грн., які належать ОСОБА_6 , і сховала їх серед своїх речей. Після чого ОСОБА_8 закінчила прибирання та покинула приміщення квартири з викраденими грошовими коштами, намагаючись зникнути з місця скоєння злочину з викраденим майном, однак свій злочинний умисел довести до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі.
Допитана в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_8 спочатку частково, а потім у повній мірі визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та пояснила, що останні 5 років працювала у різних людей, в тому числі і у квартирі ОСОБА_11 , що знаходиться по АДРЕСА_3 . Прибирала один раз на тиждень по п'ятницях, проте деколи на прохання хазяйки день змінювався, приходила на роботу близько 09-10 години, все залежало від того, чи був хтось вдома, так як ключів у неї не було, а одна у квартирі вона ніколи не залишалася, завжди хтось був присутній: тьотя, мама хазяйки, сама хазяйка чи няня дітей. Прибирала вона все приміщення, окрім кімнати ОСОБА_11 , там не прибирала, але і про заборону входити туди їй ніхто не говорив, двері там не закривались, замків не було, всі хто був у квартирі міг просто зайти, перешкод не було. Прибирала приблизно 4, 5 - 5 годин. Потім у неї дуже захворіла дочка, їй потрібна була операція, матеріальний стан був дуже важкий і вона вирішила викрасти у ОСОБА_11 кошти, так як вона неодноразово бачила як його дружина виносила гроші і бачила, де вона їх брала. У лютому-березні 2016 року тьотя була у гостинній кімнаті та вийшла на кухню, і ОСОБА_8 в той момент швидко зайшла у кімнату, відкрила ящик столу, в якому був ящик повний доларів США, купюри по 100 доларів. Вона схопила кілька купюр і швидко вийшла з кабінету, засунула ці кошти у свій пакет з одягом, закінчила прибирання та з викраденими грошима пішла додому.
06 травня 2016 року знову прийшла до ОСОБА_11 в 09 ранку, у квартирі була тьотя і ОСОБА_11 , який ніби спав. По ходу прибирання ОСОБА_11 вийшов з кімнати, переодягнувся і кудись пішов, а вона продовжила прибирання. Тьотя знову ж таки встала і пішла на кухню, а вона знову вирішила украсти у ОСОБА_11 гроші. Зайшла в кабінет, відкрила ящик, який був повний доларів та гривень. Вони нічим не були скріплені. Вона від страху схопила кілька купюр доларів і гривень і швидко вийшла. Закінчила прибирання та зібралась йти додому, прийшла хазяйка та ОСОБА_11 , з нею розрахувались і вона покинула приміщення. Вийшла на площадку, та біля ліфта її затримали працівники поліції та вона добровільно призналась, що викрала гроші. В присутності понятих та інших людей гроші були розкладені, сфотографовані та вилучені, там було 800 доларів та 6800 грн. Тоді вона також призналась, що раніше викрала у ОСОБА_11 гроші, які знаходяться у неї вдома. Вони поїхали до неї додому, забрали ці кошти. Також ОСОБА_8 додатково пояснила, що двері в той кабінет не закривались, у шухлядах в столі замків не було, в кабінет заходили всі, проте там вона не прибирала.
Окрім повного визнання вини обвинуваченою ОСОБА_8 , її провина у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень-злочинів об'єктивно підтверджується зібраними по справі та дослідженими в суді доказами, а саме:
Допитом потерпілого ОСОБА_6 , яким встановлено, що ОСОБА_8 працювала у них приблизно п'яти років. В певний час він почав замічати, що у його кабінеті, куди був заборонений вхід усім домашнім, окрім цивільної дружини, почали пропадати речі. Вкінці серпня - на початку вересня у нього пропала значна сума коштів - 2100 доларів і 7800 грн. В цих сумах він впевнений, оскільки ввечері рахував ці кошти, а вранці, коли прокинувся, їх уже не було. На той момент він не знав хто здійснює крадіжки, проте запідозрив, що щось відбувається. Наступна пропажа була встановлена ним у грудні, зникло 1400 доларів, у даній сумі він впевнений, оскільки звечора їх перерахував. Намагався з'ясувати, як це сталось, спілкувався з домашніми. Був впевнений, що ОСОБА_8 знаходилась під наглядом його родички під час прибирання, яка знаходилась в центрі квартири, і з якого видно всі входи в кімнати. Він думав, що це робить його син або хтось із родичів, велись розмови, були внутрішньо сімейні конфлікти. В той момент не довіряв до кінця сину, що це не він вчинив крадіжки. У нього були значні переживання, він потрапив в кардіологічне відділення, йому була зроблена операція на серці. Потім він встановив у себе на столі відкрито камеру, яка була великого розміру та яку було видно. Це була своєрідна система охорони, при чому про неї ніхто не знав. Ця камера передавала в разі входу в кабінет зображення та звук, тобто відбувалось автоматичне включення Знаходячись на прийомі у кардіолога вранці, він побачив, як включилась ця камера, ОСОБА_8 забігла в його кабінет, підійшла до письмового столу, у якому було 20 ящиків, абсолютно впевненим рухом відкрила саме той ящик, в якому знаходилися його особисті збереження, дістала одну пачку та витягнула звідти частину доларів, поклала назад, дістала другу пачку та витягнула звідти частину гривень і вийшла. Він повернувся додому та виявив пропажу 900 доларів та 2300 гривень. В той момент він зрозумів, хто вчиняє крадіжки і наступного разу, коли була подібна ситуація, тобто коли було наступне прибирання, він звернувся в правоохоронні органи, та коли вона знаходилася в квартирі, будучи впевненим, що це повториться, при виході з квартири ОСОБА_8 була зупинена працівниками поліції. Вони вели з нею діалог, та вона добровільно видала 800 доларів та 6800 грн. Тоді ж вона описала 4 крадіжки, називаючи коли вона брала ці кошти та називала суми. Після цього її забрали працівники поліції, яким вона видала 600 доларів, що знаходились у неї вдома. Також тоді вона пояснювала, що раніше украла 900 доларів і деяку суму гривень, також розповіла, що після однієї з крадіжок, не перерахувавши кошти викинула їх у сміттєвий бак біля дому. З громадянкою ОСОБА_8 у них були довірливі відносини, вона була як член сім'ї. Всі кошти були у ящику стола у кабінеті, куди вхід був заборонений абсолютно всім, окрім цивільної дружини. У викрадених сумах він абсолютно впевнений.
Даними протоколу огляду місця події від 06.05.2016 року, проведеним з 13 години 35 хвилин до 14 години 44 хвилин страшим слідчим Шевченківського відділення Холодногірського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_12 в присутності понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за участю спеціаліста ОСОБА_15 , власника приміщення ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Даними протоколу огляду місця події від 06.05.2016 року, проведеним з 20 годині 05 хвилин до 20 години 35 хвилин страшим слідчим Шевченківського відділення Холодногірського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_12 в присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Даними протоколу огляду речей від 12.05.2016 року, проведеним з 17:00 до 17:30 хвилин.
Постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 12.05.2016 року.
Даними протоколу огляду речей від 12.05.2016 року, проведеним з 17:35 до 17:50 хвилин.
Постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 12.05.2016 року.
Покази свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , допитаних в ході судового розгляду, суд до уваги не бере, оскільки покази вказаних осіб ані підтверджують, ані спростовують будь-які факти, які стосуються обставин справи.
Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_8 та кваліфікує її дії за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 наприкінці березня 2016 року - за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 06.05.2016 року - за частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, скоєного повторно (крадіжка).
При вирішенні питання про покарання обвинуваченої ОСОБА_8 суд враховує характер і ступінь важкості вчинених злочинів, які у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України є злочинами середньої тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченої.
Так, ОСОБА_8 раніше не судима, офіційно не працює, є пенсіонеркою, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.
Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_8 суд визнає щире каяття.
Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_8 судом не виявлено.
Відповідно до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Пленум Верховного Суду України в Постанові №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визначається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимогстатті 65 Кримінального кодексу Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції частини 1 статті 185, частини 2 статті 15 частини 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 Кримінального кодексу України.
Окрім того, обвинуваченою ОСОБА_8 заявлено клопотання про застосування до неї амністії, оскільки вона є пенсіонером, щиро розкаюється, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а вчинені злочини не є тяжкими чи особливо тяжкими.
Законом про амністію, особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (частина 2статті 86 Кримінального кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши на стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (стаття 12 названого Закону).
Відповідно до п. «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; та від інших покарань, непов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_8 на момент набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» була пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 12.05.2010 року Пенсійним фондом України, вперше вчинила кримінальні правопорушення середньої тяжкості відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України. Вказані кримінальні правопорушення вчинено на прикінці березня 2016 року та 06.05.2016 року, тобто до дня набрання чинності (07.09.2017 року) Закону України «Про амністію у 2016 році». У вчиненому щиро кається.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_8 амністії, передбачених статтею 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та статті 8 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до неї раніше не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_8 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.
Відповідно до вимог статті 128 КПК України, цивільним позивачем - потерпілим ОСОБА_6 подано цивільний позов, який був уточнений, та згідно з яким він просить стягнути з ОСОБА_8 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 10165 грн., моральну шкоду в розмірі 32000 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.
У відповідності до частини 5 статті 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо цивільного позову ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.
Так, згідно встановлених фактичних даних, ОСОБА_8 викрала наступні грошові суми: 1) за першим епізодом - 900 доларів США що із перерахуванням у національну валюту України становить 23596 грн. та 2300 грн., тобто 25896 грн.; 2) за другим епізодом - 800 доларів США, що із перерахуванням у національну валюту України становить 20098 грн. та 6800 грн., тобто 27789 грн.
Як вбачається із розписки потерпілого ОСОБА_6 від 06.05.2016 року, він отримав від працівників на відповідальне зберігання грошові кошти у сумі 800 доларів США купюрами по 100 доларів США у кількості 8 штук та 6800 грн. купюрами по 200 грн. в кількості 34 штуки, вказані грошові кошти зобов'язався зберігати до вирішення питання по суті.
Як вбачається із розписки потерпілого ОСОБА_6 від 06.05.2016 року, він отримав від працівників на відповідальне зберігання грошові кошти у сумі 600 доларів США, вказані грошові кошти зобов'язався зберігати до вирішення питання по суті.
Таким чином, відшкодуванню на користь потерпілого ОСОБА_6 підлягає різниця між викраденими та фактично повернутими грошовими коштами, а саме 300 доларів та 2300 грн., що із перерахуванням у національну валюту України становить 10165 грн. 00 коп., тобто в цій частині цивільний позов підлягає задоволенню у повному розмірі.
Щодо цивільного позову, пред'явленого до обвинуваченої ОСОБА_8 в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.
Як роз'яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Отже, суд визнає факт заподіяння моральної шкоди цивільному позивачу потерпілому ОСОБА_6 неправомірними діями цивільного відповідача - ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_6 переніс операцію на серці, що підтверджується картою ехокардіографічного дослідження відділення ультразвукової та клінічно-інструментальної діагностики таміні інвазивних втручань Державної установи «Інститут загальної та невідкланої хірургії імені В. Т. Зайцева Національної академії медичних наук України» від 04.01.2016 року, а тому переживання та стрес йому протипоказані, проте виниклі психотравматичні фактори, що стали джерелом негативних емоцій і переживань, призвели до погіршення психологічного стану, втрати душевного спокою. Так, у сім'ї потерпілого через злочинні дії обвинуваченої ОСОБА_8 виникли непорозуміння, внутрішньосімейні конфлікти, необґрунтовані підозри членів сім'ї, що призвело у певній мірі до втрати довіри між ними. Потерпілий ОСОБА_6 , перебуваючи у стані постійних підозр, моральних переживань, встановив вдома спеціальну техніку для спостереження за кабінетом, у зв'язку з чим і виявились злочинні дії обвинуваченої, після чого він змушений був звертатись до правоохоронних органів, шукати фахівця у галузі права для захисту своїх прав та представлення його інтересів у суді, витрачаючи на це свій час.
Проте враховуючи характер правопорушень, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 32000 грн. завищеними, саме такий розмір моральної шкоди не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні. Так, позивачеві були спричинені моральні страждання, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм, проте доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті, тощо) до суду не надано, а тому керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи матеріальний стан обвинуваченої ОСОБА_8 та вчинення нею злочину під час важких сімейних обставин, вважає за необхідним стягнути з неї моральну шкоду у розмірі 10000 грн. 00 коп.
Одночасно суд наголошує, що доводи захисників обвинуваченої щодо відсутності моральних страждань цивільного позивача спростовуються наступним.
У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Як визначено у Рішенні Європейського суду з прав людини «Справа Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого королівства» (CaseofABDULAZIZ, CABALES AND BALKANDALI), 1985 р., з огляду на її природу, моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення.
Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп., а саме представництво інтересів потерпілого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 , то суд вважає, що оскільки потерпілий отримував допомогу від фахівця в галузі права, наявна інформація про те, в чому вона була виражена, а саме представництво інтересів у суді, є докази оплати юридичних послуг на вищевказану суму, тому суд знаходить обґрунтованість вказаних вимог.
Питання про долю речових доказів і документів вирішити на підставі статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, п. «г»статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_8 винною у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбаченихчастиною 1 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання:
за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;
частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
В силу частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України кінцево призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі частини 1 та пунктів 2, 4 частини 2 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі пункту «г» частини 1 статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за цим вироком.
Цивільний позов ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 10165 (десять тисяч сто шістдесят п'ять) грн., моральну шкоду у розмірі 10000 (десяти тисяч) грн., витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп., а всього стягнути 27165 (двадцять сім тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Речові докази - грошові кошти у сум 800 доларів США, а саме 8 купюр номіналом по 100 доларів США кожна, серії та номери: КВ 65957453 Н, СВ 60688762 Е, КВ 65957452 Н, КВ 65957448 Н, КВ 65957451 Н, КВ 65957449 Н, КВ 96433263 С, КВ 65957450 Н, та 6800 грн., а саме 34 купюри номіналом по 200 гривень кожна, серії та номери ЕГ 0910112, АЗ 0189533, ЄБ 0811250, ЕЕ 6885547, ВЕ 9414602, КВ 2230808, СВ 1765355, УД 3985593, ЄА 6415573, ПЕ 5288117, СВ 7393640, МА 1292196, ПД 4676582, ПА 2767689, МА 0427706, ВБ 3996033, КЙ 5785611, КБ 2023253, ВВ 7590715, ЕА 5659353, АЕ 1727681, ЄЧ 6719708, СЕ 9657124, МБ 7542618, ЄЦ 6614914, ЄЄ 0416218, КЄ 3943544, ЄБ 4643755, ЗБ 8029090, АЕ 0908390, КА 2216151, ЗЗ 9752802, МА 6736163, ЄГ 3488790,та 600 доларів США, а саме 6 купюр номіналом по 100 доларів кожна, серії та номери: АВ 02964722 D,HC 45092856 B, KL 02577754 E,KB 16408821 Q, AB 42214575 D, BF 15321254 A, які належать та знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 - вважати повернутими законному власнику.
Речові докази - роздруковані на принтері фотознімки на 4 аркушах частини грошових коштів, які знаходилися 06.05.2016 року в ящику столу - після набрання вироком законної сили - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речовий доказ - диск CD-RANV Professional 80 min 700 MB з відеозаписом, який проводився старшим інспектором криміналістом СВ Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_15 06.05.2016 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 - після набрання вироком законної сили - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речовий доказ - диск DVD+R 4.7 GB 16 х 120 min, наданий потерпілим ОСОБА_6 з відеозаписом подій, які відбувалися 06.05.2016 року під час вилучення у ОСОБА_8 у ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 грошових коштів - після набрання вироком законної сили - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий: