621/41/15-к
1-в/621/121/17
іменем України
09 листопада 2017 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий суддя ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Зміївського районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_5 про звільнення засудженого ОСОБА_4 від покарання на підставі пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році",
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 21 січня 2015 року ОСОБА_4 визнаний винним у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України, йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; в силу ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнений з випробуванням на 3 (три) роки.
Начальник Зміївського районного відділу з питань пробації ОСОБА_5 звернулася з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_4 від покарання у зв'язку з застосуванням до нього пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році"; в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просила розглянути подання за її відсутності.
В обґрунтування подання вказала, що ОСОБА_4 засуджений за умисний злочин середньої тяжкості; на день набрання чинності Законом України "Про амністію у 2016 році", є особою, яка не позбавлена батьківських прав та має дітей, яким невиповнилося 18 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання представника органу пробації не перешкоджає проведенню судового розгляду подання.
Під час судового розгляду засуджений ОСОБА_4 заперечував проти подання та просив не застосовувати у відношенні нього п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році". Відмову у наданні згоди на засосування закону про амністію засуджений мотивував тим, що до закінчення строку випробування залишився не значний проміжок часу. Він бажає щоб питання про звільнення від покарання було вирішено після закінчення строку випробування.
Прокурор ОСОБА_3 вважав подання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки засуджений не надав згоду на застосування закону про амністію.
Ознайомившись зі змістом подання та матеріалами особової справи ОСОБА_4 , вислухавши думку прокурора, засудженого, суд дійшов наступного:
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні", амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Згідно з пунктом "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" (чинний з 07.09.2017 року), підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Відповідно до пункту "а" частини 2, ч. 6 ст. 10 Закону України "Про амністію у 2016 році", застосування цього Закону здійснюється щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.
За таких обставин, оскільки засуджений ОСОБА_4 заперечує проти застосування у відношенні нього амністії, подання органу пробації про звільнення його від покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1, 10 Закону України "Про амністію у 2016 році", ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні подання начальника Зміївського районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_5 про звільнення засудженого ОСОБА_4 від покарання на підставі пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: