Справа № 148/1157/17
09 листопада 2017 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області у складі: судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду кримінальне провадження № 1201702031000225 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Кирнасівка, Тульчинського району Вінницька область, одруженого, має на утриманні малолітню доньку, працюючого приватним підприємцем, військовозобов'язаного, який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 ; обвинуваченого - ОСОБА_3 ; захисника - ОСОБА_5 , -
Діючи умисно, ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, всупереч вимог ст. 4 Закону України № 619 - XIV "Про металобрухт" від 05.05.1999, не маючи відповідного обладнання, діючи з наміром на здійснення незаконних операцій з брухтом чорних металів, не маючи відповідної державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, на початку 2015 року, встановити більш точну дату та час під час досудового розслідування не вдалося, пристосував подвір'я, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживає без реєстрації, для прийому брухту металу, обладнавши його побутовими вагами, тим самим організувавши пункт прийому, схову та збуту металобрухту, після чого, неодноразово в період з початку 2015 року до початку травня 2017 року, за вказаною вище адресою, не складаючи відповідних актів прийому, скуповував у різних громадян, від яких документи посвідчуючи особу не вимагав, брухт чорних металів, за який оплату проводив готівкою згідно встановленої ним ціни, з подальшим зберіганням металобрухту на території вищезазначеного подвір'я, тобто організував незаконний пункт прийому металобрухту, де систематично здійснював оплатні операції з брухтом чорних металів.
Так, ОСОБА_3 будучи обізнаним про те, що для здійснення операцій з брухтом металів потрібно обладнати територію спеціальним устаткуванням, не пройшовши спеціальну атестацію в порядку визначеному Законом Україну «Про металобрухт» від 05.05.1999, в січні місяці 2017 року, перебуваючи на території подвір'я, за адресою: АДРЕСА_1 , придбав у ОСОБА_6 , жителя смт. Кирнасівка, брухт чорного металу за ціною 4 грн. за 1 кг. брухту металу, заплативши останньому грошові кошти у сумі 300 грн., а незаконно придбаний брухт металу зберігав на території подвір'я за вищевказаною адресою, з метою подальшої реалізації його за більш високою ціною, тим самим здійснивши незаконну операцію з брухтом чорного металу.
Крім того, 07.03.2017 ОСОБА_3 знову ж таки перебуваючи на території подвір'я, за адресою: АДРЕСА_1 , придбав у ОСОБА_7 брухт чорного металу за ціною 3 грн. за кілограм, заплативши останньому грошові кошти в сумі 300 грн., а незаконно придбаний брухт металу зберігав на території подвір'я за вищевказаною адресою, з метою подальшої реалізації його за більш високою ціною, тим самим здійснивши незаконну операцію з брухтом чорного металу.
Також, 04.05.2017 ОСОБА_3 знову ж таки перебуваючи на території подвір'я будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , придбав у ОСОБА_8 брухт чорного металу за ціною 2,5 грн. за кілограм, заплативши останньому грошові кошти в сумі 30 грн., а незаконно придбаний брухт металу зберігав на території подвір'я за вищевказаною адресою, з метою подальшої реалізації його за більш високою ціною, тим самим здійснивши незаконну операцію з брухтом чорного металу.
В ході проведення досудового розслідування, 04.05.2017, на підставі ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 25.04.2017, проведено обшук домогосподарства та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_1 , та зафіксовано факт здійснення ОСОБА_3 , діяльності із прийому металобрухту, а також виявлено та вилучено: брухт чорного металу загальною вагою 453 кг, який останній неодноразово за вказаною вище адресою, скуповував у різних громадян та зберігав його на території вищезазначеного домогосподарства та механічні ваги за допомогою яких ОСОБА_3 зважував брухт чорних металів, після чого злочинну діяльність останнього припинено.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, визнав повністю і суду надав показання, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності, і він дійсно з початку 2015 року по квітень 2017 року здійснював прийом металобрухту, за адресою: АДРЕСА_1 , це все відбувалось без дозвільних документів. На даний час всі дозвільні документи він отримав. У скоєному щиро кається та просить застосувати Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки на утриманні має малолітню доньку віком 5 років.
У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів провадження.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 а саме: у здійсненні прийому брухту кольорових та чорних металів фізичними особами відомості про яких не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, в судовому засіданні доведена у повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 213 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, яка відповідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення засудженого, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_3 , в межах санкції визначеної ч. 1 ст. 213 КК України у виді штрафу.
В судовому засіданні захисник, обвинувачений та прокурор, просили суд застосувати амністію, мотивуючи тим, що у ОСОБА_3 на утриманні є неповнолітня дитина віком 5 років.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу вважає, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він вчинив не тяжкий злочин та на утриманні має малолітню дитину.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 50, 6 5- 68, 185 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. 368- 371, 373, 374, КПК України, ст. 1 Закону України «про амністію у 2016 році», суд, -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.
Речові докази, а саме: брухт чорного металу загальною вагою 453 кг, який вилучений в ході огляду домогосподарства, за адресою: АДРЕСА_1 та ваги - конфіскувати в дохід держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: