іменем України
"31" жовтня 2017 р. 145/1394/17
2/145/781/2017
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Мазурчака А. Г.
при секретарі Мигдальській Н.М.,
за участі позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт.Тиврів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,
встановив :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що відповідач по справі ОСОБА_2 є батьком їх спільного сина ОСОБА_3.
На даний час їх син повнолітній та на час подання позовної заяви продовжує навчання на денному відділенні Донецького Національного університету за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування». Термін закінчення навчання 31 грудня 2018 року.
Вона не може самостійно оплачувати навчання так як в неї малі доходи.
Вони з сином проживають разом у ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач, як батько зобов'язаний надавати кошти на утримання сина. Однак даного обов'язку добровільно виконувати не бажає.
Вона неодноразово зверталася до відповідача з метою добровільного надання матеріальної допомоги на період навчання, але він відмовляється добровільно надавати таку допомогу.
Відповідач, на скільки їй відомо, має систематичний дохід, є працездатним, проживає у власному будинку та має земельну ділянку.
Просить стягувати з ОСОБА_2 24.07.1967 р.н аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі однієї тисячі двісті гривень щомісячно, до завершення навчання, але не більше, ніж до досягнення сином віку 23 років, починаючи з дати звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, викладених в позовній заяві, пояснила, що син навчається на 5 курсі денного відділення, навчається за рахунок бюджетних коштів, батько раніше платив аліменти нерегулярно і має заборгованість, фізично здоровий. Син в період навчання змушений шукати випадкових заробітків щоб забезпечити своє навчання і проживання. Щомісяця він платить 1200 грн за квартиру на комунальні послуги, біля 1000 грн. і додатково на канцтовари та на харчування.
Відповідач позов визнав частково, пояснив, що він не має постійної роботи, в нього на утриманні ще один син і мати, яка хворіє і потребує постійної фізичної і матеріальної допомоги. Він, хоч і не інвалід, але в зв'язку з викладеними обставинами не взмозі сплачувати на утримання сина ОСОБА_4 більше 400 грн.
Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Сторони мають сина ОСОБА_5, який народився 02.12.1995 року, що стверджується його свідоцтвом про народження (а.с. 3), який 17.08.2012 року змінив своє прізвище з "Дунда" на "Мисник", що стверджується свідоцтвом про зміну імені (а.с. 4).
Син навчається на денній формі навчання на економічному факультеті Донецького національного університету ім. Василя Стуса, що стверджується довідкою даного закладу № 916 від 06.09.2017 року (а.с. 6), строк навчання з 01.09.2017 р. по 31.12.2018 р.
На утриманні відповідача знаходиться ще один син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який навчається на ІІІ курсі Вінницького кооперативного інститута, що стверджується довідкою даного закладу № 3247 від 25.10.2017 р. та мати - пенсіонерка, яка хворіє на гіпертонічну хворобу ІІ ст., що стверджується випискою медичної карти хворого № 165 від 26.10.2017 року, виданою Гніванською АЗПСМ.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідач працездатний, може надавати допомогу в утриманні сина на період навчання.
Доказів отримання відповідачем додаткових стабільних доходів суду не надано.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, врахувавши матеріальний та сімейний стан сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення в межах визнання відповідачем позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.ст.10,11, 60, 88, 212-215, 223, 367 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 184, 199 СК України, суд ,
вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 400 (чотириста) гривень на місяць, починаючи з 08.09.2017 р. до завершення навчання у Донецькому національному університеті імені ОСОБА_7, тобто до 31.12.2018 року, але не більше, ніж до досягнення сином віку 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 213 (двісті тринадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 427 (чотириста двадцять сім ) грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський райсуд протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Мазурчак А. Г.