142/709/17
3/142/186/17
"08" листопада 2017 р. смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли від управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів - займається підприємницькою діяльністю, депутата Піщанської селищної ради 7-го скликання, до адміністративної відповідальності не притягувалася, картка фізичної особи - платника податків НОМЕР_1, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, права відповідно до ст. 268 КУпАП роз'яснено, -
16 серпня 2017 року до суду від управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 917099 від 02 серпня 2017 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1, будучи депутатом Піщанської селищної ради 7 скликання, тобто посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, та суб'єктом, визначеним підпунктом "б" п.1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції", в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме подала декларацію 16 червня 2017 року о 22 годині 10 хвилини.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала частково, пояснила суду, що про те, що депутати усіх рівнів мають подавати щорічні електронні декларації не знала, її було відомо, що такий обов'язок мають державні службовці. Проте, що вона мала подати декларацію дізналася 15 червня 2017 року, коли була викликана для дачі пояснень ОСОБА_2 в приміщення автовокзалу в смт. Піщанка, де орендує кімнату батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 Проте, того дня вона давати пояснення відмовилася та почала заповнювати декларацію, яка 16 червня 2017 року о 22 годині 10 хвилин була нею успішно подана. Після цього пізніше ОСОБА_2 знову викликав її для дачі пояснень, які вона надала, точного числа не пам'ятає, знову в приміщення автовокзалу в смт. Піщанка, де орендує кімнату батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 Умислу на несвоєчасне подання декларації у неї не було, приховувати їй немає чого.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд ОСОБА_1 суворо не карати, адже в її діях не було умислу на несвоєчасне подання декларації, а подала вона її з порушенням встановленого законом строку по причині того, що не знала про свій обов'язок. Крім того, захисник вказав, що на день розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, оскільки відповідно до матеріалів справи 15 травня 2017 року в єдиному реєстрі декларацій було здійснено пошук за параметром ОСОБА_1, з результатів якого вбачається, що декларацію нею не було подано.
Прокурор Вараниця В. М.. в судовому засіданні вважав необхідним визнатиЩербату О. М.. винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки в її діях наявний склад корупційного адміністративного правопорушення, та накласти на неї стягнення в межах санкції статті. Заперечив, що на момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, оскільки на його думку, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу відносно ОСОБА_1
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Піщанської селищної ради Вінницької області 1 сесії 7 скликання № 1/1 від 02 листопада 2015 року "Про підсумки виборів депутатів Піщанської селищної ради 7 скликання та визнання їх повноважень", ОСОБА_1 обрано депутатом Піщанської селищної ради.
Згідно довідки Піщанської селищної ради № 547 від 20 червня 2017 року, ОСОБА_1 являється депутатом Піщанської селищної ради.
Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, в тому числі депутати місцевих рад, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №959/29089, щорічна декларація суб'єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23.03.2017 року, строк подання щорічної декларації, для осіб, які подають таку декларацію вперше продовжено до 01.05.2017 року.
Отже, ОСОБА_1 зобов'язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до 00:00 год. 01.05.2017 року.
З матерілів справи, а саме з рапорту старшого уперуповноваженого МВ № 4 УЗЕ у Вінницькій області ДЗЕ Національної поліції України, майора поліції ОСОБА_2 від 27 червня 2017 року, встановлено, що 09 червня 2017 року за вхідним № 762 з прокуратури Вінницької області надійшло повідомлення, зареєстроване за вих. № 32-249вих-17 від 07.06.2017 року про несвоєчасне подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, депутатом Піщанської селищної ради ОСОБА_1.
15 червня 2017 року по даному факту у ОСОБА_1 старшим оперуповноваженим МВ №4 УЗЕ у Вінницькій області ДЗЕ Національної поліції України, майором поліції ОСОБА_2 були відбрані пояснення. Разом з тим, відбираючи пояснення у ОСОБА_1 15 червня 2017 року, ОСОБА_2 вказує про подачу нею декларації 16 червня 2017 року, в зв'язку з чим дане пояснення не може бути взяте до ваги судом як належний та допустимий доказ по справі.
Стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентує строки накладення адміністративного стягнення. Так адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, повязаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Таким чином, з огляду на те, що органи Національної поліції є належним органом, який повноважний складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст.172-6 КУпАП, то саме день повідомлення вказаного органу про вчинення корупційного правопорушення з боку ОСОБА_1, тобто 09 червня 2017 року, є в даному випадку днем виявлення правопорушення.
Відтак, враховуючи отримання станом на 09 червня 2017 року УЗЕ у Вінницькій області ДЗЕ Національної поліції України повідомлення про несвоєчасне подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, депутатом Рудницької селищної ради ОСОБА_1, саме з цієї дати обраховується строк виявлення правопорушення так як, посадові особи органів Національної поліції відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення мають повноваження на складення протоколів про правопорушення, в тому числі за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відтак судом встановлено, що станом на 09 червня 2017 року УЗЕ у Вінницькій області ДЗЕ Національної поліції України було виявлено факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 і лише 02 серпня 2017 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Таким чином, беручи до уваги факт спливу строку накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення, яке може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виялення, суд зобов'язаний прийняти рішення про закриття провадження по справі відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З витягу послідовності дій користувача "Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_5", наданих адміністративним департаментом НАЗК вбачається, що остання зареєструвався в ІТС Реєстр 15 червня 2017 року о 18 год 08 хв., розпочала сесію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 15 червня 2017 року о 18 год 15 хв. 41 сек,. об 21 год 06 хв створила чернетку, та заповнювала та переглядала розділи декларації 1, 2.1, 12, а в 21 год 29 хв 15 червня 2017 року закінчила сесію. В подальшому ОСОБА_5 розпочала сесію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 16 червня 2017 року о 20 год 41 хв. та до 22 год. 10 хв. 16 червня 2017 року працювала в реєстрі, заповнювала та переглядала розділи 1, 2.1, 2.2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 декларації, зберігала чернетки. О 22 год 10 хв 16 червня 2017 року ОСОБА_1 натиснула кнопку "Подати документ" та подання документа було підтверджено електронно-цифровим підписом.
Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Слід зазначити, що диспозиція ч.1ст.172-6 КпАП Україниз за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Суть корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1ст.172-6 КУпАП, полягає в порушенні вимог фінансового контролю, яке полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Конструктивною ознакою цього правопорушення є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто, за наявності останніх, відповідальність за аналізованою частиною статті виключається.
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається в активній формі прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у листі від 22.05.2017р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією.
З показів ОСОБА_1 встановлено, а матеріалами справи не доведено протилежне, що ОСОБА_1 не знала, що зобов'язана подати декларацію та не мала прямого умислу на несвоєчасне подання декларації та особистого інтересу в цьому не мала.
Таким чином, надані до суду матеріали та обставини, встановлені під час судового розгляду, свідчать про відсутність у ОСОБА_1 М умислу на вчинення вказаного адміністративного правопорушення, а тому відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи докази, зібрані під час розгляду справи та аналізуючи законодавство щодо запобігання корупції, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування без поважних причин, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Щодо права на оскарження постанови суду в справі про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена вичерпним переліком осіб, до яких належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник.
За змістом ст.ст. 7, 287 КУпАП прокурор має право на оскарження постанов по справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу, а саме коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Стаття 250 КУпАП передбачає право прокурора перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення. Такими заходами примусового характеру, пов'язаними з обмеженням особистої свободи громадян, фактично є лише адміністративний арешт. Однак, за правопорушення, пов'язані з корупцією, він не застосовується.
Згідно з положеннями ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає особливості здійснення окремих форм представництва інтересів держави в суді, йдеться про право прокурора на подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення лише в цивільній, адміністративній і господарській справі. При цьому в ч. 7 ст. 24 Закону чітко зазначено, що повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.
Аналогічні висновки містяться і в Інформаційному листі судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правпорушення, пов'язані з корупцією" від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, в якому зазначено, що за змістом ч. 1 ст. 287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, якою визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Тобто прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення.
Керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 221, 245, п. п. 1,7 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 250, 251, 252, 256, 268, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні адміністративного правпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КупАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена на підставі ст.294 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, до апеляційного суду Вінницької області через Піщанський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: