2/130/1049/2017
130/2099/17
"07" листопада 2017 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Сенько Л.Ю.,
за участі секретаря Райчук Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, третьої особи - Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, третьої особи - Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, в якій просив звільнити його від сплати судових витрат, визнати порушення закона «Про виконавчу службу» з сторони державного виконавця Солом'янського ДВС РУЮ м.Київ та стягнути з Солом'янського ДВС РУЮ м.Київ 15000 грн. шкоди на його користь. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 25.03.2016 року постановою держвиконавця Солом'янського ДВС РУЮ м.Київ відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів з Борисенко на його користь. Відповідач в особі виконавчої служби не виконує вимоги закону «Про виконавче провадження» борг по стягненню аліментів та пені зріс до 15000 грн.Жмеринською прокуратурою по цьому факту порушена кримінальна справа.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву в якій уточнив заявлені позовні вимоги та просив їх задоволити на підставі наданих ним доказів. Зазначив, що підставою позову є невиконання вимог Закону «Про виконавче провадження» виконавчою службою за перід 2017 року. Згідно цього закону виконавець має здійснювати заходи, надавати можливість сторонам ознайомитися з матеріалами і т.д., як саме виконавча служба виконує свої обов'язки в ухвалах Жмеринського суду. Заборгованість по аліментах зростає, проти Борисенко та виконавчої служби порушені кримінальні справи за невиконання ними своїх службових обов'язків,а відповідач проживає в місяць на 500 грн. Просив стягнути з виконавчої служби моральну шкоду в 15000 грн, яку він розраховує з свого 70 річного віку, боргу по аліментам в 10000 грн по вересень місяць та 5000 грн. моральної шкоди. Просив розгляд справи провести у його відсутність.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надавши заяву в якій заперечив проти позову, мотивуючи тим, що 26.06.2017 року він преребув у м.Києві та не приїзджав в с.Сербинівці в буд.55 по вул.Центральній, який належить його матері ОСОБА_4 Вважає позов безпідставним, надуманим та не підтвердженим жодним доказом. Просив справу розглянути у його відсутність.
Представник відповідача - Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва та представник третьої особи - Державної Казначейської служби в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгяду справи. Причини їх неявки суду невідомі. Заперечень до суду не надали. Заяви про розгляд справи у їх відсутність не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити враховуючи таке.
Право на судовий захист гарантується також і ст.55 Конституції України.
ОСОБА_3 до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
ОСОБА_3 до ч.1 ст.3, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
ОСОБА_3 до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у ст.ст.10 і 11 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
ОСОБА_3 до ст.ст.57, 58, 59 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
ОСОБА_3 до ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона у справі шляхом подання доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні чи суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Ухвалою суду від 04.10.2016 року визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 при виконанні виконавчого листа №2/130/955/2015, виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на його уотримання в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 10.08.2015 року до припинення такого права, в частині невиконання вимог частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" про направлення ОСОБА_1 копії постанови від 25.03.2016 року про відкриття виконавчого провадження, а також в частині невиконання вимог частини десятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" про обов'язкове звернення державного виконавця до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців та зобов'язано державного виконавця негайно після набрання цією ухвалою законної сили направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію постанови від 25.03.2017 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2/130/955/2015, виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 10.08.2015 року до припинення такого права.
Ухвалою суду від 11.01.2017 року визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6 у зазначені неоднакових відомостей у довідці - розрахунку заборгованості за період з серпня 2015 по грудень 2016 року станом на 01.12.2016 року та у довідці - розрахунку заборгованості за період з серпня 2015 по грудень 2016 року станом на 19.12.2016 року.
Ухвалою суду від 18.01.2017 року визнано неправомірною бездіяльність головного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6 щодо неповідомлення стягувачу ОСОБА_1 за його заявою від 17.10.2016 року розміру заборгованості із сплати аліментів у виконавчому провадженні за виконанням виконавчого листа №2/130/955/2015, виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області 12.10.2015 року та зобов'язано державного виконавця невідкладно направити стягувану ОСОБА_1 по відомлення розміру заборгованості із сплати аліментів у вказаному виконавчому провадженні.
На підставі наведеного, суд вважає, що вказаними рішеннями суду хоча встановлена бездіяльність державних виконавців відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві в виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №2/130/955/2015, виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на його утримання, та вище зазначеними рішеннями відновлювалися порушені права позивача у вказаному виконачому провадженні, однак позивачем не доведено факту завдання йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідачів, не надано доказів наявності моральної шкоди та її розміру, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями відповідачів.
Враховуючи те, що позивачем в уточних позовних вимогах заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 грн, яка фактично складається з боргу по аліментам в розмірі 10000 грн по вересень місяць та 5000 грн. моральної шкоди, то заборгованість по аліментам у вказаному позивачем розмірі виникла при примусовому виконанні рішення суду про стягнення аліментів та повинна стягуватися державним виконавцем в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», наявність заборгованості не потребує ухвалення судом рішення про її стягнення. Інакше це суперечитиме законодавчо встановленій обов'язковості судових рішень.
Вимога позову про стягнення заборгованості вже нарахованих до стягнення аліментів фактично є вимогою про подвійне стягнення існуючої заборгованості.
Таким чином заборгованість по сплаті аліментів повинна стягуватись в межах того ж виконавчого провадження, яке було відкрито в порядку виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області і для її стягнення додаткового судового рішення не потребується. В разі, якщо позивач вважає недостатнім контроль державного виконавця за стягненням з відповідача заборгованості по сплаті аліментів, він вправі оскаржити його дії чи бездіяльність у порядку, визначеному ст.ст.383,384 ЦПК України. Тобто, заявляючи такі вимоги, позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за аліментами в сумі 10000 грн. задоволенню не підлягають.
Суд не приймає надані позивачем довідки про його матеріальний стан та про заборгованість боржника в якості доказу причиненої йому матеріальної шкоди, оскільки вони, не підтверджують факту завдання цим йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру та не підтверджують наявність моральної шкоди та її розміру.
Враховуючи, що відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5000 грн. задоволенню не підлягають.
ОСОБА_3 до ст.55,56 Конституції України; ст.ст.3,4,15, 23 ЦК України, керуючись ст.ст.3,4,10,11,57-60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, а особою відсутньою в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя