Справа № 128/1870/17
Іменем України
09 листопада 2017 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 25 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201702010000559 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, українки, громадянки України, неодруженої, непрацюючого, маючої середню-спеціальну освіту, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,-
ОСОБА_4 22 травня 2017 року близько 18.00 години, перебуваючи у дворі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований в АДРЕСА_2 , під час сварки з ОСОБА_5 , що переросла в бійку, не маючи умислу на нанесення тілесного ушкодження середньої тяжкості, не передбачаючи настання такого наслідку, проте маючи можливість та обов'язок передбачити його настання, нанесла удар в потилицю ОСОБА_5 долонею руки, від чого той, в ході падіння на бетонне покриття двору вказаного магазину, вдарив ліву ногу й одержав закритий перелом лівої великогомілкової кістки у верхній третині (бугривості) зі зміщенням уламків та перелом лівої великогомілкової кістки у верхній третині (латерального виростку) без зміщення уламків, які відповідно до висновку експерта № 608/679 від 13.06.2017 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнала, щиро розкаялася та суду показала, що 22.05.2017 року, вечером збиралась з подругами на прогулянку. В цей час її подзвонила сестра і повідомила, що їх мама в селі біля магазину, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, з якимось чоловіком непристойно себе поводить. Почувши це, вона одразу побігла до магазину та побачила там маму з якимось чоловіком, які дійсно перебували в стані алкогольного сп?яніння та порушували громадський порядок. Побачивши таке, вона намагалась забрати маму додому, але та не йшла, тому вона почала просити потерпілого, щоб він йшов додому, сподіваючись, що так і мама піде додому. Іх розмова з потерпілим переросла в лайку з нецензурними словами, після чого вона нанесла удар в потилицю потерпілому ОСОБА_5 долонею руки, від чого той впав на бетонне покриття двору, і як виявилось, вдарив ліву ногу й одержав закритий перелом. Також суду пояснила, що не бажала завдавати шкоди потерпілому, хотіла лише забрати маму додому. Про вчинене дуже шкодує, висновки зробила. На сьогодні потерпілий претензій до неї немає, вона поросила вибачення, просить суворо її не карати, щиро розкаюється у вчиненому.
Суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши думку учасників судового провадження, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, при цьому судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 24.05.2017 року з заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.05.2017 року. Згідно вказаної заяви він просить прийняти міри до ОСОБА_4 , яка 22.05.2017 року о 18:00 год. біля магазину, що розташований в с. Медвідка Вінницького району Вінницької області нанесла йому тілесні ушкодження.
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 25.05.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно вимоги про судимість від 13.06.2017 року, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Відповідно до довідки Вінницької центральної районної лікарні ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , суд кваліфікує дії обвинуваченої за ст. 128 КК України, як нанесення з необережності тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченої суд визнає її щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлені.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, того, що вона визнала свою вину, розкаялася у вчиненому, наявності пом'якшуючих обставин тяжкості вчиненого нею злочину, що відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, думки потерпілого, який просив суворо не карати обвинувачену, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції її від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді громадських робіт.
Вимога додержувати справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Речові докази відсутні.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити її покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1