10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Савицька Л.Й.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"08" листопада 2017 р. Справа № 285/1761/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М.
ОСОБА_2,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від "08" червня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
В травні 2017р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати дії Новоград-Волинського об»єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області (далі пенсійний орган) щодо відмови в призначенні йому пільгової пенсії - протиправними та зобов'язати призначити йому пільгову пенсію та здійснити її нарахування зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року .
Обґрунтовуючи позов посилається на те, що є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, але відповідач заперечує його право на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі Закон), оскільки ним надано посвідчення потерпілого 4 категорії серії В-І № 537376 від 14 вересня 1993 року видане Новоград-Волинською райдержадміністрацією, хоча, відповідно до законодавства, видача посвідчень проводиться обласними державними адміністраціями. Оскільки пенсійний орган відмовив йому в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до норм ст. 55 Закону , він змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08.06.2017р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнати дії Новоград-Волинського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.
Зобов'язано Новоград-Волинське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути подану позивачем , заяву про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, згідност.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що позивач належить до особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, та має право на користування пільгами (в тому рахунку і правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку), встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 08.06.2017р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 по досягненню 55 років, звернувся до відповідача в січні 2017 року із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку (с.6-7) .
Відповідно до розпорядження №2 від 16.01.2017 року начальника Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо розгляду питання, пов'язаного з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Обґрунтовуючи свою відмову, відповідач посилався на те, що надане ним посвідчення потерпілого 4 категорії серія В-І № 537376 від 14.09.1993 року видане Новоград-Волинською райдержадміністрацією, а відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ №51 від 20.01.1997 року, видача посвідчень проводиться обласними державними адміністраціями. Вважаючи своє право на пенсійне забезпечення порушеним, позивач звернувся до суду з позовом.
Вважаючи, таку відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено частково, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках, що підтверджується копією відповідного безстрокового посвідчення, яке діє на всій території України, категорії 4, серія В-1 № 537376, виданого 14 вересня 1993 року Новоград-Волинською районною державною адміністрацією (а.с.8).
Вказане посвідчення недійсним або підробленим не визнане, а, отже, є чинним, що сторонами не оспорюється.
Крім цього, факт постійного проживання позивача з 08.08.1983 року по даний час в смт. Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області, яке потерпіло внаслідок Чорнобильської катастрофи та відносилося до четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю до 31.12.2014 року, підтверджено та не оспорюється сторонами, також, копією довідки Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області/а.с.15/.
Згідно зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 55 Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до абзацу 1статті 55 Закону, передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Згідно пункту 2 ч. 3статті 55 зазначеного Законуособи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на З роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
Особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Водночас, обумовлена норма закону передбачає, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058- IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) Пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 ( із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-2) (далі - Порядок №22-1)
До заяви про призначення пенсії за віком додається, крім іншого, документи, які засвідчують особливий статус особи.
З наведеного слідує, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону позивач зобов'язаний подати пенсійному органу документ, який засвідчують особливий статус особи -посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого раді посиленого радіоекологічного контролю у 1988-1992роках.
Відповідно до частини 4 статті 65 Закону ( редакції станом на дату видачі позивачу райдержадміністрацією посвідчення 14.09.1993 року) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови КМ України N 501 від 25 серпня 1992 р. (чинної на момент видачі названого посвідчення) та Постанови КМ України від 20.01.1997 року №51 "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.
За таких обставин, беззаперечно органом до повноважень якого віднесено видачу обумовлених посвідчень є обласні державні адміністрації.
Відповідно до Постанови КМ України від 23 липня 1991 р. N106 населений пункт смт. Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області відносився до зони посиленого радіологічного контролю.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VIIIвнесено зміни доЗакону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме ст. 2 виключено зону посиленого радіологічного контролю. Цим же Законом статті 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та 23 (Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4)Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено.
З наведеного слідує, що населений пункт, у якому проживав позивач з моменту прийняття названого Закону, втратив правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв»язку з чим, позивач позбавлений можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.
Відтак, позивач фізично позбавлений можливості виправити виявлений відповідачем недолік у виданому йому посвідченні.
Однак, вирішуючи даний спір, суд враховує, що відповідно до ч. 1ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
При прийнятті рішень, вчиненні дій суб'єкти владних повноважень повинні діяти таким чином, що б був дотриманий необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, дія (ст. 2 КАС України).
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пункту 4 частини 1статті 14 Закону, для встановлення пільг і компенсацій визначається така категорія осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Частиною 3ст.15 Закону визначено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
З матеріалів справи, вбачається, що позивач зареєстрований та постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 08.08.1983 року по даний час. Отож, з наведених доказів слідує, що позивач належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Таким чином, наведені обставини підтверджують те, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на користування пільгами, встановленими Законом, зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій та свідчить про безпідставність вказаної відмови відповідача у її призначенні пенсії та недотриманні відповідачем необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, дія.
Суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку та здійснити нарахування і виплату пенсії, оскільки лише відповідач наділений повноваженнями з питань призначення та виплати пенсії або прийняття рішення про відмову у їх видачі, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від "08" червня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді: М.М. Капустинський
ОСОБА_2