08 листопада 2017 р.Справа № 818/1221/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року по справі № 818/1221/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт", звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області в якому просив визнати протиправну бездіяльність відповідача у наданні податкових повідомлень-рішень на заяву позивача від 07.08.2017 року; зобов'язати відповідача надати копії податкових повідомлень-рішень прийнятих на підставі акту від 23.05.2017 року №346/18-28-14-07/38867768/72.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Сумській області, яка полягає у ненаданні податкових повідомлень-рішень по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" від 07 серпня 2017 року.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Сумській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" податкові повідомлення-рішення відповідно до заяви від 07 серпня 2017 року.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 21-23). Апелянт наголошує на тому, що Головне управління ДФС у Сумській області не допускало протиправної бездіяльності по врученню директора ТОВ "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" податкових повідомлень рішень.
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Неявка представників сторін, які належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними у справі документами.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи в наданні податкових повідомлень-рішень на запит ТОВ "ПВП "Стандарт", не дотримався вимог Закону України "Про інформацію", Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що у період з 20 квітня 2017 року по 16 травня 2017 року відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "ПВП "Стандарт" з питань дотримання податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 23.05.2017 р. № 346/18-28-14-07/38867768/72. Оскільки відповідач не отримав податкових повідомлень-рішень за вказаним актом перевірки, 07 серпня 2017 року ТОВ "ПВП "Стандарт" звернулося до ГУ ДФС у Сумській області із заявою про їх надання.
07.08.2017 р. ТОВ "ПВП "Стандарт" звернулося до Головного управління ДФС у Сумській області з заявою про надання податкових повідомлень-рішень, складених на підставі акту перевірки від 23.05.2017 р. № 346/18-28-14-07/38867768/72 (а.с.10).
Листом від 21.08.2017 р. № 6628/10/18-28-14-05-11 відповідачем відмовлено в наданні копій запитуваних податкових повідомлень-рішень з тієї підстави, що винесені податкові повідомлення-рішення 07.06.2017 р. направлялись позивачу засобами поштового зв'язку, однак у зв'язку з відмовою їх отримати 25.07.2017 р. повернуті ГУ ДФС у Сумській області (а.с.11).
Здійснюючи апеляційний перегляд колегія суддів виходить з наступного.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації врегульовані Законом України "Про інформацію".
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Вказаній нормі кореспондують положення статті п'ятої Закону України "Про інформацію", відповідно до якої кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
За змістом Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків. Крім того, Податковим кодексом України також визначено порядок сплати сум податкових та/або грошових зобов'язань платника податків та оскарження рішень контролюючих органів (пп. 20.1.4, 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, глава 4 розділу II Податкового кодексу України).
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що податкове повідомлення-рішення належить до публічної інформації, оскільки може бути створене в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством.
П.58.3 ст.58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Доказів того, що відповідачем відповідно до ст..42 ПК України ППР спрямовувалось до позивача в електронній формі не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 19, ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 8 додатку 15 (пункт 191) до Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1242, строк виконання запиту на публічну інформацію від фізичної, юридичної особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень, та надання відповіді на запит на інформацію становить не більше п'яти робочих днів від дня надходження запиту.
В порушення вказаних норм відповідач не надав податкових повідомлень-рішень на запит позивача, чим допустив протиправну бездіяльність.
Доводи апелянта щодо належного спрямування ППР на адресу позивача, є безпідставними, та не спростовують суть спірного питання щодо необхідності отримання платником податків цих прийнятих контролюючим органом рішень, як змогу для подальшого та можливого їх оскарження у випадку не згоди з ним. Такі дії призводять до обмеження такого платника щодо можливості скористатися своїм правом бути обізнаним про застосування до позивача певних санкцій то здійснити захист шляхом оскарження у передбаченому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та відповіді ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 р. на звернення ТОВ «ПВП «Стандарт» стосовно надання прийняті ППР від 07.08.2017 р., позивачем не було отримано ППР в «зв'язку із закінченням терміну зберігання» поштового повідомлення про отримання кореспонденції. Тобто, фактично має місце не отримання позивачем ППР, та не надання їх на запит позивача від 07.08.2017 р. Саме зазначені обставини та відповідь про відмову у видані ППР стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. Усі подальші дії вчиненні відповідачем щодо спроб вручення ППР, перебувають за межами спірних правовідносин, що виникли між сторонами за наслідками звернення позивача 07.08.2017 року та отриманої відмови в наданні ППР від 21.08.2017 р.
При чому, колегія суддів зауважує, що у випадку ігнорування стороною позивача представленою можливістю отримання від відповідача ППР, то ці обставини можуть мати інші правові наслідки, ніж ті, що спонукало позивача звернутися з позовом до суду з вищенаведених підстав.
На думку колегії суддів, посилання відповідача на спрямування ППР у належний спосіб, відповідно до положень п.42.2, ст..42, п.58.3 ст.58 ПК України, які слід вважати належним чином врученими платнику податків, є правильним, в той же час, зазначені обставини мають вплив на інший характер та можливі правові наслідки стосовно платника податків, в той же час не спростовують самої необхідності фізично мати ці ППР, як рішення суб'єкта владних повноважень, що фактично узгоджується з вищенаведеною нормою Конституції України.
Враховуючи, що відповідач, відмовляючи в наданні податкових повідомлень-рішень на запит ТОВ "ПВП "Стандарт", не дотримався вимог Закону України "Про інформацію", Закону України "Про доступ до публічної інформації", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання Головного управління ДФС у Сумській області надати копії податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки від 23.05.2017 р. № 346/18-28-14-07/38867768/72, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області - залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року по справі № 818/1221/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3