06 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10481/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Большакової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, викладеної у листі від 06.07.2017 року № К-3834/0-2424/0/6-17 та зобов'язати надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області. Разом із заявою було подано: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, копію посвідчення учасника бойових дій, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Листом № Г-3834/0-2424/0/6-17 від 06.07.2017 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області відмовило в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної вказаної ділянки у зв'язку з тим, що згідно розміщеного на сайті Головного управління Держгеокадастру у Волинській області «Переліку земельних ділянок для безоплатної передачі у власність», що такі ділянки в межах Іваничівського району відсутні.
Вказаний Перелік Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області сформовано на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» якою затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпоряджання ними, Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області в розмірі не більше 1/4 частини площі земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу.
При цьому апелянт зазначає, що згідно п. «а» ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Пунктом «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.
Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. А вищезгадана підстава для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена ст. 118 ЗК України.
При цьому апелянт вказує, що згідно довідки Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області вказана земельна ділянка, яка знаходиться за межами населених пунктів можлива для виділення громадянам.
З урахуванням викладеного вважає, що на його заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, йому 06.07.2017 безпідставно не задоволено.
На підставі наведеного просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.06.2017 року (вхідний № К-3834/0/5-17 від 23.06.2017 року) ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із письмовою заявою про надання йому, як учаснику антитерористичної операції, дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Старолішнянської сільської ради Іваничівського району для ведення особистого селянського господарства, додавши до заяви копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та документ, що підтверджує участь в антитерористичній операції. Листом від 06.07.2017 року №К-3834/0-2424/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повідомило позивача про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» ГУ Держгеокадастру у Волинській області сформовано перелік земельних ділянок, які мають надаватись безоплатно у власність громадянам протягом ІІІ кварталу 2017 року. Зазначений перелік земельних ділянок розміщено на офіційному сайті ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Оскільки, у зазначеному переліку відсутні земельні ділянки в межах Іваничівського району, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства не є можливим.
Розглядаючи спір, судом першої інстанції вірно зазначено, що з урахуванням вимог ч. 1 ст. 116, ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Волинської області покладені на Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з твердженням відповідача, що оскільки у сформованому відповідачем, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», переліку земельних ділянок, які можуть передаватися в межах норм безоплатної приватизації на території Волинської області, відсутні земельні ділянки в межах Іваничівського району, то підстав надавати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області не має
Проте, колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується.
Як зазначено у постанові суду першої інстанції, 07 червня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Відповідно до цього нормативно-правового акту, Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:
формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою:
Sбп = Sаук x 0,25,
де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області;
Sаук - площа земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;
щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок;
надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;
враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.
Відповідно 22 червня 2017 на виконання зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України № 413, ГУ Держгеокадастру у Волинській області видано наказ №113 «Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року, на території Волинської області». Згідно інформації про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року на території Волинської області передбачено 84 земельних ділянки загальною площею 25, 37 га у Ковельському та Старовижівському районах. Вказана інформація оприлюднена на офіційному веб-сайті Держгеокадастру у Волинській області. При цьому, у сформованому переліку земельних ділянок, які можуть передаватися в межах норм безоплатної приватизації на території Волинської області, відсутні земельні ділянки в межах Іваничівського району.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» не встановлено заборону надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати інші ніж у переліку земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації.
При цьому слід врахувати, що згідно ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства), а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Оскільки позивачем, з урахуванням вищезазначених норм ЗК України, подано відповідні документи, згідно довідки Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області вказана земельна ділянка, яка знаходиться за межами населених пунктів можлива для виділення громадянам, то відповідно у відповідача не було підстав відхиляти його заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області покликаючись лише на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».
При цьому колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянути заяву позивача про надання такого дозволу, оскільки такими повноваженнями наділене саме Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права і висновки суду не відповідають матеріалам справи, а позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року по справі № 803/1071/17 скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, викладеної у листі від 06.07.2017 року № К-3834/0-2424/0/6-17.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянути заяву про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
ОСОБА_3
Повний текст виготовлений 09.11.2017 року