Справа: № 757/19080/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Писанець В.А.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
09 листопада 2017 року м. Київ
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Центрального управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У квітні 2017 року, ОСОБА_2 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Центрального управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії щодо не включення в розрахунок розміру пенсії з моменту призначення складових оплати праці «Інші виплати» матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення згідно зі ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про державну службу», на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язання включити в розрахунок розміру пенсії ОСОБА_2 складові заробітної плати на підставі довідки Державного управління справами від 17.1-696 від 02 березня 2016 року «Інші виплати»: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, допомогу на оздоровлення, згідно зі ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про державну службу», на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та здійснити перерахунок пенсії і її виплату з 01 квітня 2016 року та ухвалою суду від 07 вересня 2016 року про роз'яснення вказаної постанови суду, якою роз'яснено та зазначено, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 повинен здійснюватися у розмірі 88% заробітної плати з урахуванням складових заробітної плати на підставі довідки Державного управління справами від 17.1-696 від 02 березня 2016 року «Інші виплати» матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, згідно зі ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про державну службу», на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01 квітня 2016 року неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок згідно вказаних рішень.
Мотивуючи вимоги позову тим, що на виконання вказаних рішень суду був проведений перерахунок моєї пенсії з 01 квітня 2016 року.
Розмір пенсії змінився та склав з 01 квітня 2016 року - 7 246,76 грн.
Однак, проведений позивачем розрахунок пенсії державного службовця у розмірі 88% заробітної плати на підставі довідки Державного управління справами від 02 березня 2016 року №17.1-696 «Інші виплати»: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, згідно зі ст. 33 та 35 Закону України «Про державну службу» дав суму пенсії 7889,39 грн., тобто на 642,63 грн. більше. З огляду на це, 01 березня 2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про роз'яснення порядку проведення перерахунку пенсії.
Натомість, 14 березня 2017 року з листа відповідача вбачається, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 було проведено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» із змінами станом на 01 квітня 2016 року. Крім того було зазначено, що загальна сума виплат у відповідності до довідки Державного управління справами від 02 березня 2016 року №17.1-696 - 29210,84 грн. ділиться на 60 (29210,84:60) і становить 486,85 грн. Сума заробітку з урахуванням виплат, призначених рішенням суду складає 7748,1+486,85=8234,95 грн. Перерахунок пенсії здійснений у розмірі 88% від заробітної плати 8234,95 грн. дорівнює сумі 7246,76 грн.
Однак, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року у справі №757/15678/16-а Центральному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві роз'яснено порядок проведення перерахунку пенсії та з огляду на те, що пенсія призначається один раз, а перерахунок здійснюється з урахуванням даних, які мали місце на час її призначення відповідач має керуватись нормативно правовими актами які діяли на час призначення пенсії.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року позов задоволено.
Визнано дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_2, пенсії за постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року та ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року у справі №757/15678/16-а постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції яка діяла станом на 01 квітня 2016 року - протиправними.
Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до постанови Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року у справі №757/15678/16-а та постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції від 28 серпня 2009 року починаючи з 01 квітня 2016 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року позов ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задоволено. Визнано дії відповідача щодо не включення в розрахунок розміру пенсії позивачу з моменту призначення складових оплати праці «Інші виплати»: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення згідно зі ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про державну службу», на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - протиправними. Зобов'язано відповідача включити в розрахунок розміру пенсії позивача складові заробітної плати на підставі довідки Державного управління справами від 17.1-696 від 02 березня 2016 року «Інші виплати»: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, допомогу на оздоровлення, згідно зі ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про державну службу», на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та здійснити перерахунок пенсії і її виплату з 01 квітня 2016 року. Розподілено судові витрати.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року за заявою ОСОБА_2 роз'яснено постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року та зазначено, що перерахунок пенсії позивачу повинен здійснюватися у розмірі 88% заробітної плати з урахуванням складових заробітної плати на підставі довідки Державного управління справами від 17.1-696 від 02 березня 2016 року «Інші виплати»: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, згідно зі ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про державну службу», на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01 квітня 2016 року.
Центральним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві на виконання вказаних рішень суду був проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2016 року.
Розмір пенсії змінився та склав з 01 квітня 2016 року - 7 246, 76 грн.
Однак, проведений позивачем розрахунок пенсії державного службовця у розмірі 88% заробітної плати на підставі довідки Державного управління справами від 02 березня 2016 року №17.1-696 «Інші виплати»: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, згідно зі ст. 33 та 35 Закону України «Про державну службу» дав суму пенсії 7889,39 грн., тобто на 642,63 грн. більше.
З огляду на це, 01 березня 2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про роз'яснення порядку проведення перерахунку пенсії.
Натомість, 14 березня 2017 року з листа Центрального управління Пенсійного фонду України в м. Києві №14860/07 вбачається, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 було проведено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» із змінами станом на 01 квітня 2016 року.
Окрім того, у якому було зазначено, що загальна сума виплат у відповідності до довідки Державного управління справами від 02 березня 2016 року №17.1-696 - 29 210, 84 грн. ділиться на 60 (29210,84:60) і становить 486,85 грн. Сума заробітку з урахуванням виплат, призначених рішенням суду складає 7 748, 10 + 486, 85= 8 234, 95 грн.
Перерахунок пенсії здійснений у розмірі 88% від заробітної плати 8234,95 грн. дорівнює сумі 7 246, 76 грн.
Однак, ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 07 вересня 2017 року у справі №757/15678/16-а Центральному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві роз'яснено порядок проведення перерахунку пенсії та з огляду на те, що пенсія призначається один раз, а перерахунок здійснюється з урахуванням даних, які мали місце на час її призначення відповідач має керуватись нормативно правовими актами які діяли на час призначення пенсії.
Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також поясненням та запереченням сторін, які знаходяться в матеріалах справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ч.2 ст. 37 цього Закону пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Отже, призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється із сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас ст. 33 Закону України «Про державну службу» встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина друга). Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (частина шоста). Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома).
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Із змісту статті 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з 29 березня 2010 року позивачу призначено пенсію згідно із Законом України «Про державну службу» в розмірі 88 % заробітної плати через Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що порушені права та інтереси позивача підлягають поновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у розмірі 88 відсотків відповідно до Закону України «Про державну службу» та у порядку встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції від 28 серпня 2009 року починаючи з 01 квітня 2016 року.
Колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення позову та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до постанови Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року у справі №757/15678/16-а та постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції від 28 серпня 2009 року починаючи з 01 квітня 2016 року.
Зазначає, що перерахунок позивачу слід здійснити з 01 квітня 2016 року, як зазначено в позовній заяві, з урахуванням положень ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак, при перерахунку слід врахувати, що на момент призначення позивачу пенсії діяли норми Закону України «Про державну службу» та у порядку встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції від 28 серпня 2009 року.
Окрім того, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.
З огляду на викладене, обчислення пенсії ОСОБА_2 підлягає за 24 календарні місяці роботи.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.
Згідно пункту третього статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Разом з тим, Центральному об'єднаному управлінню Пенсійного Фонду України в м. Києві при перерахунку пенсії слід врахувати ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 07 вересня 2016 року у справі №757/15678/16-а, якою роз'яснено порядок проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 та з огляду на те, що пенсія призначається один раз, а перерахунок здійснюється з урахуванням даних, які мали місце на час її призначення, отже, і відповідач має керуватись нормативно правовими актами які діяли на час її призначення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Центрального управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.