Справа № 826/6667/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
06 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Земляної Г.В.,
Ісаєнко Ю.А.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Національного банку України, ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи без самостійних вимог Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправною з дати прийняття та скасувати постанову Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 20.11.2014 №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних» (далі - Постанова №733);
- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 20.11.2014 №123 «Про затвердження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський акціонерний банк»» (далі - Рішення №123);
- визнати протиправною з дати прийняття та скасувати постанову Правління НБУ від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»» (далі - Постанова №188);
- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.03.2015 №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»» (далі - Рішення № 63);
- зобов'язати НБУ надати можливість ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що НБУ передчасно прийняв Постанову №733, однак оскільки оскаржувані рішення стосуються виключно господарської діяльності ПAT «ВіЕйБі Банк» (її припинення), відношення до якої позивач не має, то підстави для задоволення позову відсутні. В оскаржуваній постанові суд першої інстанції також надав критичну оцінку доводам позивача про наявність поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
НБУ у своїй апеляційній скарзі просить суд змінити мотивувальну частину постанови, оскільки вважає, що судом першої інстанції правильно вирішено спір по суті, проте обставини встановлені в мотивувальній частині рішення із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 є вкладником ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» згідно Договору банківського вкладу «Марафон лояльності максимум доходу» №772157/2014 від 10.04.2014 на суму 383 000,00 грн.
Правлінням НБУ 20 листопада 2014 року прийнято Постанову №, якою постановлено:
1. Віднести ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Правління НБУ від 11.09.2014 № 564/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» шляхом призначення куратора» та від 03.10.2014 № 631/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії проблемних».
3. Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду (ОСОБА_5.) не пізніше дня, наступного за днем прийняття цієї постанови, повідомити Фон гарантування вкладів фізичних осіб про прийняття Національним банком рішення про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних.
4. Структурним підрозділам НБУ відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснювати отримання звітності від ПАТ «ВіЕйБі Банк» у встановленому Національним банком порядку.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови НБУ Писарука О.В. та директора Генерального департаменту банківського нагляду Шульгу А.А.
На підставі зазначеної постанови, Виконавчою дирекцією Фонду 20.11.2014 прийнято Рішення №123.
Правління НБУ Постановою №188 постановило:
1. Відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «ВіЕйБі Банк».
2. Департаменту банківського нагляду (ОСОБА_5.) не пізніше наступного дня після прийняття цієї постанови: повідомити ПАТ «ВіЕйБі Банк» про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк»; надіслати копію цієї постанови до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та державному реєстратору за місцезнаходженням ПАТ «ВіЕйБі Банк».
3. ПАТ «ВіЕйБі Банк» у день отримання цієї постанови повернути Національному банку України банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій.
Виконавча дирекція Фонду, згідно Рішення № 63 вирішила:
1. Розпочати процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб з 20 березня 2015 року.
2. Призначити уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.
3. На період тимчасової відсутності Славкіної М.А. виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» покласти на провідного економіста - аналітика відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шарова Володимира Сергійовича.
4. Сектору забезпечення роботи керівника (Ящук Л.Ю.) ознайомити із цим рішенням Славкіну М.А. та Шарова В.С.
5. Відділу зв'язків з громадськістю та міжнародними організаціями (ОСОБА_11.) забезпечити розміщення інформації про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет та у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, представником НБУ 06.06.2016 подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, вирішення якого у судовому засіданні суду першої інстанції 06.06.2017 відкладено до розгляду справи по суті. У запереченнях на адміністративний позов НБУ також просив залишити позов без розгляду. При цьому, у позовній заяві позивачем ставилося питання про визнання строку звернення до адміністративного суду пропущеним з поважних причин.
Не зважаючи на викладене, приймаючи оскаржувану постанову, судом першої інстанції не було розглянуто зазначені клопотання сторін та, відповідно, не вирішено питання дотримання чи недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду. Як зазначалося, суд першої інстанції, не застосовуючи жодних процесуальних наслідків, виключно надав оцінку вказаним позивачем обставинам пропуску строку подання позову та визнав їх неповажними.
Зазначені порушення норм процесуального права у даному випадку призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції передчасно вирішив спір по суті, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, що, у свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Буквальне тлумачення зазначеної статті дає підстави для висновку, що перебіг строку звернення до адміністративного суду розпочинається з того моменту, коли особа, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а у даному випадку - про існування рішень суб'єктів владних повноважень, які, на її думку, порушують її права. У Варто наголосити, що зазначені положення КАС не пов'язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття цих рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію).
Відповідно до ч. 2 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III (далі - Закон № 2121-III) Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Так, на виконання зазначених вимог, на офіційному веб-сайті НБУ 21.11.2014 розміщено прес-реліз, в якому повідомлено про те, що 20 листопада 2014 року Правління НБУ відповідно до вимоги статті 76 Закону № 2121-III прийняло Постанову № 733, якою ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних (т. 3 а.с. 61).
Цього ж дня офіційному веб-сайті Фонду розміщено інформацію про те, що на підставі Постанови № 733 виконавча дирекція Фонду прийняла Рішення № 123, яким з 21.11.2014 у ПАТ «ВіЕйБі Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію (т. 3 а.с. 62).
Відповідно до ч. 5 ст. 77 Закону № 2121-III Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 45 Закону № 4452-VI Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
На підставі викладеного, на офіційному веб-сайті НБУ 20.03.2015 розміщено прес-реліз, в якому повідомлено про те, НБУ прийнято постанову про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» (т. 2 а.с. 91-92).
Також, 20.03.2015 на офіційному веб-сайті Фонду розміщено інформацію про те, що відповідно до Постанови № 188, виконавчою дирекцією Фонду прийнято Рішення №63, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Крім того, відомості про прийняття Постанови № 188 та Рішення №63 опубліковано в газеті "Голос України" № 54 від 26 березня 2015 року.
Таким чином, у розумінні ч. 2 ст. 99 КАС, про порушення своїх прав Постановою № 733 та Рішенням №123 позивач мав дізнатися 21.11.2014, а про порушення прав Постановою №188 та Рішенням №63 - 20(26).03.2015.
Поряд із цим, позивач стверджує про те, що про порушення своїх прав він дізнався у 2016 році з відповідей НБУ, у яких останній повідомив про неможливість надання запитуваної адвокатом позивача інформації, що стосувалася, зокрема, підстав прийняття оскаржуваних рішень. Колегія суддів критично оцінює зазначені доводи позивача з огляду на таке.
Як зазначалося вище, норми ст. 99 КАС не пов'язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб'єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію). У даному випадку інформація про прийняті відповідачами рішення, їх суть була належним чином опублікована та доведена до відома населення у відповідності до вимог Закону № 4452-VI, тому про порушення зазначеними рішеннями своїх прав, позивач, як зазначалося, міг дізнатися саме з дати розміщення такої інформації - 21.11.2014 та 20(26).03.2015 відповідно.
Проте, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду у період з 21.11.2014 по 21.05.2015 (щодо оскарження Постанови №733 та Рішення №123) та з 20.03.2015 по 20(26).09.2015 (щодо Постанови №188 та Рішення №63), не наведено поважних обставин, які не залежать від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що заважали звернутись до суду у межах встановленого строку.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що позивач мав об'єктивну можливість протягом встановленого КАС шестимісячного строку звернутися до адміністративного суду із зазначеним позовом та, за необхідності, заявити суду відповідне клопотання про витребування необхідних доказів та інформації, що пов'язана із предметом спору. Проте, у період до листопада 2015 року жодних дій для захисту, порушених, на думку позивача, прав ним не вчинялося. Як вбачається з матеріалів справи, за правовою допомогою до адвоката - Маринушкіна А.Г. позивач звернувся лише 10.11.2015, позов про скасування Постанови №733 та Рішення №123 подав 26.04.2016, а вимоги в частині скасування Постанови №188 та Рішення №63 збільшив вже 27.12.2016.
Колегія суддів звертає увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Отже, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду закріплені в ст. 100 КАС, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем порушено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, а обставини, якими позивач доводить наявність поважних причин для пропуску такого строку є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.
Частиною 1 ст. 203 КАС передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Таким чином, встановивши, що позовну заяву подано з пропущенням встановленого КАС строку звернення до адміністративного суду, а вказані позивачем причини пропуску цього строку не є поважними, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позов без розгляду.
Керуючись ст.ст. 155, 160, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС, суд
Апеляційні скарги Національного банку України, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_4 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи без самостійних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Ю.А. Ісаєнко
Повний текст рішення виготовлений 09.11.2017.