Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
07 листопада 2017 року справа №812/1116/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Гайдара А.В., суддів Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.,
при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,
за участю:
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за довіреностями)
представника відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю) в режимі відеоконференції
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 812/1116/17 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.05.2017 № НОМЕР_1, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.05.2017 № НОМЕР_1, відмовлено. (арк.справи 75-78)
Позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно досліджено докази і встановлено обставини справи, наявним у справі доказам не надано належної оцінки, у зв'язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню. (арк.справи 83-85)
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України в режимі відеоконференції за приписами статті 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішенням, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” (далі - ПАТ “Луганськгаз”, позивач) є юридичною особою, зареєстрованою 11.05.1994, номер запису про проведення державної реєстрації: 1 382 120 0000 002601, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.справи 5-7).
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахункових коригувань до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та даних, зазначених в декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року ПАТ “Луганськгаз”, код ЄДРПОУ 05451150, якою встановлено порушення: пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 3,22 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної”, пунктів 2,3 Порядку ведення реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, в результаті чого порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну сум ПДВ 11549132,33 грн, у тому числі: податкових накладних, що не підлягають наданню покупцям: в розмірі 11549132,33 грн, з порушенням терміну реєстрації на 15 і менше календарних днів (13 календарних днів), яка оформлена актом камеральної перевірки від 13.04.2017 № 338/28-10-47-09/05451150 (арк.справи 13-14).
За наслідками проведення камеральної перевірки ПАТ “Луганськгаз” відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 № НОМЕР_1, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та згідно із статтею 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на суму ПДВ - 11 549 132,33 грн. було застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1 154 913,25 грн. (арк.справи 11-12).
Не погоджуючись з висновками акта від 13.04.2017 № 338/28-10-47-09/05451150 та податкового повідомлення-рішення від 05.05.2017 № НОМЕР_1, позивачем 18.05.2017 за вих. № 01-02-38/983 подано скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (арк.справи 15-16).
24.07.2017 на адресу позивача надійшло рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 17.07.2017 № 15341/6/99-11-03-01-25, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (арк.справи 17-18).
Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі -ПК України) з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, зокрема, визначено таке:
- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою;
-якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин;
-якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Колегією суддів встановлено та не заперечується сторонами, що ПАТ “Луганськгаз” у період з 09.02.2017 по 07.02.2017 всупереч вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України з порушенням терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН до 15 календарних днів несвоєчасно зареєструвало в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування на загальну суму ПДВ 11549132,33 грн. (штрафна санкція 10 %) (реквізити податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих ПАТ “Луганськгаз” з порушенням граничних строків їх реєстрації, зазначено у розрахунках штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 05.05.2017 № НОМЕР_1 (арк.справи 11-12).
Факт порушення строку реєстрації наведених податкових накладних/розрахунків коригування позивачем не заперечується.
В судове засідання до суду як першої, так і апеляційної інстанцій представниками сторін не надано податкових накладних з податку на додану вартість, складених у лютому 2017 року, та витягу з АС “Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних”. Представниками позивача та представником відповідача під час розгляду справи не заперечувався факт подання податкових декларацій позивачем саме у період з 09.02.2017 по 07.02.2017 та факт несвоєчасної реєстрації цих декларацій з порушенням граничних строків їх реєстрації. Вказаний факт відображено у акті камеральної перевірки ПАТ “Луганськгаз” від 13.04.2017 № 338/28-10-47-09/05451150 та жодна із сторін не заперечувала проти фактів, встановлених податковим органом під час проведення камеральної перевірки та відображених у зазначеному акті перевірки.
При цьому несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування позивач, як довід апеляційної скарги, зазначає наявністю форс-мажорних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно виконати вимоги п. 201.1 ст. 201 ПК України.
На підтвердження зазначеного надано сертифікат Торгово-промислової палати України від 02.10.2017 № 749 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який, на думку позивача, унеможливлює застосування штрафу.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначає Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі - Закон № 1669-VII), статтею 10 якого встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Разом з тим, Законом № 1669-VII не визначено можливості звільнення платника податків від відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН через настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО.
Не передбачено такого звільнення і Податковим кодексом України.
Таким чином, однієї наявності у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) недостатньо для звільнення такого платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства, зокрема, від відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, без закріплення у Податковому кодексі України чи іншому спеціальному нормативно-правовому акті самої можливості такого звільнення.
На даний час, згідно з податковим законодавством, наявність у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику звернутися із заявою до контролюючого органу для продовження граничних строків подання податкової звітності та зміни строків сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також для списання податкового боргу, що виник унаслідок обставин непереборної сили.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що наявність у платника податку вказаних сертифікатів не надає підстав такому платнику здійснювати реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за правилами, що є відмінними від правил, визначених Податковим кодексом України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.
Крім того, відповідно до п. 6.2 розділу 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженому рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3) (далі - Регламент), тут і надалі у редакції чинній на час отримання позивачем сертифікату ТПП від 02.10.2014 № 23497/05-4, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Заява на засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації або, за його дорученням, довіреною особою. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом встановлених зобов'язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов'язань. Окремо, у випадку наявності, в заяві вказуються договором (контрактом) або нормативним актом передбачені обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати (або нормативний акт встановлює) форс-мажорними, орган країни, що засвідчує/підтверджує факт настання обставин форс-мажору; термін повідомлення сторони про їх настання, які саме зобов'язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), з посиланням та наданням доказів таких обставин (пункт 6.3 розділу 6 Регламенту).
За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (пункт 6.11 розділу 6 Регламенту).
Згідно з пунктом 6.12 розділу 6 Регламенту сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видається заявнику на бланку Торгово-промислової палати України / регіональної торгово-промислової палати. У сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо податкових обов'язків / обов'язкових платежів вказується інформація про заявника, місце державної реєстрації, ідентифікаційний код, державна податкова інспекція, в якій платник податків зареєстрований, зобов'язання, обставини, докази, на які посилається зацікавлена особа, що унеможливлюють виконання податкових обов'язків / здійснення обов'язкових платежів у встановлений термін, та інші відомості, зокрема, про неможливість здійснення господарської діяльності тощо.
Отже, з огляду на вищевикладене, слідує, що сертифікат (висновок) ТПП обов'язково повинен містити конкретний період часу, протягом якого мали місце надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини (події), що об'єктивно вплинули на виконання конкретним платником податків у вказаному періоді певного податкового обов'язку зі сплати податків.
Оскільки дія кожного окремого сертифіката (висновка) ТПП, наданого у кожному конкретному випадку, обмежується датою надання такого сертифікату, чинність такого документа може поширюватися на правовідносини, що виникли з дати настання форс-мажорних обставин (з дати початку АТО) у конкретному випадку і до дати надання такого сертифіката (висновку).
Дослідженням сертифікату від 02.10.2014 № 749 встановлено, що ТПП України засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 липня 2014 року для ПАТ “Луганськгаз” при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків, обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату ТПП України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (арк. справи 19).
Тобто, дослідженням сертифікату від 02.10.2014 № 749 встановлено, що зазначений сертифікат не містить у собі всіх відомостей, визначених п. 6.12 розділу 6 Регламенту (виконання яких саме податкових зобов'язань настало або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що наявність у ПАТ “Луганськгаз” сертифікату ТПП від 02.10.2014 № 749 не звільняє позивача від обов'язку дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст. 201 ПК України та не свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наявність факту порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених у лютому 2017 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції у відповідності до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, оскільки така відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій передбачена Податковим кодексом України.
Крім того, під час розгляду справи представниками сторін не було надано оригіналів документів для огляду, поданих разом із адміністративним позовом та запереченнями на позов. У жодної із сторін під час дослідження письмових доказів у справі не виникало сумніву щодо тотожності копій документів, що долучені до матеріалів справи, оригіналам документів.
Відповідно до статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122-1, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 812/1116/17 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 812/1116/17 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 листопада 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом п'яти днів.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий А.В. Гайдар
Судді Л.А.Василенко
ОСОБА_5