26 жовтня 2017 рокусправа № 804/5248/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Сафронової С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 пенсійного фонду «ПриватФонд»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року по справі
за позовом ОСОБА_1 пенсійного фонду «ПриватФонд» до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3, 3 особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуючий адміністратор пенсійних фондів «Паритет» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач ОСОБА_1 пенсійний фонд «ПриватФонд» (далі - ВПФ «ПриватФонд») 28.08.2015 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ОСОБА_2), 3 особи Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), в якому просить визнати неправомірною бездіяльність та зобов'язати ОСОБА_2 здійснити виплату ВПФ «ПриватФонд» депозит у розмірі 1 400 000 грн., що розміщені в ПАТ «Дельта Банк» відповідно до Додаткового договору № 2, укладеного в рамках Генеральної угоди № Д2025984/01/1855, на банківський рахунок позивача №265090500000918, відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк»; здійснити виплату позивачу залишку грошових коштів в сумі 3 961 015,76 грн. з банківського рахунку № 26507002025984, відкритого в АТ «Дельта Банк» на банківський рахунок позивача № 2650900500000918, відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2016 року постановлені по справі судові рішення скасовані, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд, при цьому суд касаційної інстанції зазначив, що судами не надано належну правову оцінку доводам позивача, що власниками пенсійних коштів, розміщених в межах Додаткового договору № 2, розміщених в рамках Генеральної угоди № Д2025984/01/1855 про розміщення коштів в рамках депозитної лінії «Актуальна» та договору банківського рахунку у розумінні ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є саме фізичні особи-учасники позивача, а будь -які кошти пенсійного фонду, в тому числі інвестовані у банківські депозитні рахунки,не втрачають свій статус як пенсійні активи недержавного пенсійного фонду, та належать його учасникам.
При повторному розгляді справи ВПФ «ПриватФонд» уточнив позовні вимоги, в якості другого відповідача по справі зазначив Уповноважену особу ОСОБА_2 на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, 3 особою указав ТОВ «Керуючий адміністратор пенсійних фондів «Паритет» (далі - ТОВ «КАПФ «Паритет»).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ВПФ «ПриватФонд» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що на підставі договору про управління активами
№КА-1 від 25.04.2005 року ТОВ «КАПФ «Паритет», яке діяло від імені, в інтересах та за рахунок ВПФ «ПриватФонд», 28.01.2014 року укладено з ПАТ «Дельта Банк» Генеральну угоду № Д-2025984/01/1855 про розміщення коштів в рамках депозитної лінії «Актуальна», з датою повернення 19.02.2015 року.
Банк на підставі наданих Вкладником документів відкрив вкладний рахунок №26518002025984.
ТОВ «КАПФ «Паритет», та ПАТ «Дельта Банк» укладено додатковий договір №1 від 30.01.2014 року, відповідно до яких Банк прийняв грошові кошти від Вкладника в сумі 3 200 000 грн. на період з 30.01.2014 року до 29.01.2015 року, за ставкою 19,0% річних, та додатковий договір №2 від 11.09.2014 року, відповідно до якого Банк прийяв грошові кошти від Вкладника в сумі 1 400 000 грн. на період з 11.09.2014 року по 11.03.2015 року за ставкою 20,5 % річних з датою повернення 11.03.2015 року.
12.02.2015 року на підставі Договору банківського рахунку ПАТ «Дельта Банк» відкрито ТОВ «КАПФ «Паритет» поточний рахунок №26507002025984.
19.02.2015 року ПАТ «Дельта Банк» здійснено зарахування на поточний рахунок ТОВ «КАПФ «Паритет» №26507002025984 грошових коштів в сумі 3 839 649,31грн.( 3 200 000 грн.+ 639 649,31 грн. нарахованих відсотків).
Ініційовані 19.02.2015 року вкладником перерахування грошових коштів в сумі 3 801 385,45 грн. з банківського рахунку №26518002025984 на банківський рахунок №26509050000918 у зберігача ПАТ КБ «Приватбанк», залишились не виконаними ПАТ «Дельта Банк».
Ініційовані 23.02.2015 року та 11.03.2015 року вкладником перерахування грошових коштів в сумі 1 525 808,56 грн. з банківського рахунку №26518002025984 на банківський рахунок №26509050000918 у зберігача ПАТ КБ «Приватбанк», також залишились не виконаними ПАТ «Дельта Банк».
19.03.2015 року на банківський рахунок №26507002025984 ПАТ «Дельта Банк» зараховано відсотки у розмірі 120 304,10грн., станом на 19.03.2015 року загальна сума, що знаходились на поточному рахунку №26507002025984 в ПАТ «Дельта Банк» склала суму 3 961 015,76грн., що підтверджується випискою по рахунку.
Із матеріалів справи вбачається, що 02.03.2015 року постановою Правління НБ України № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних , в цей же день 02.03.2015 року рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб № 51 розпочато з 03.03.2015 року процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком до 02.06.2015 року та призначено уповноваженою особою ОСОБА_2 здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3
02.10.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якої в цей же день 02.10.2015 року Виконавчою дирекцією ОСОБА_2 прийнято рішення №181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого припинено здійснення тимчасової адміністрації та розпочато процедуру ліквідації строком на 2 роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно, уповноваженою особою ОСОБА_2, на яку покладено усі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк» призначено ОСОБА_3
Приписами ст. 26, п.1,2,3,5,6 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 року (далі - Закон № 4452-VI) визначено, що ОСОБА_2 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку і сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2 в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, проте ОСОБА_2 завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
Приписами зазначеного Закону встановлено, що Уповноважена особа ОСОБА_2 складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів ОСОБА_2 станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа ОСОБА_2 протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа ОСОБА_2 зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом шести днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція ОСОБА_2 затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою ОСОБА_2 переліку вкладників. ОСОБА_2 публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа ОСОБА_2 протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_2 відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону.
Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_2 гарантує повернення коштів за банківським вкладом лише фізичним особам. Крім того, обов'язковою передумовою повернення даних коштів є наявність даних фізичної особи у Переліку, який формується Уповноваженою особою ОСОБА_2 та передається до ОСОБА_2 для затвердження Загального реєстру вкладників для здійснення виплат.
Сторонами не заперечується, що ВАТ «ПриватФонд» створений відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9.07.2003 року №1057-1У(далі Закон №1057-1У) , та має статус неприбуткової організації(непідприємницького товариства), проводить свою діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам фонду у визначеному Законом порядку.
Згідно положень ч.3 ст.6 Закону №1057-1У активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду та інших надходжень до пенсійного фонду.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» №1586-VII від 04.07.2014 року, який набрав чинності з 11.07.2014 року, ч. 2 ст. 50 Закону № 4452-VI викладено в наступній редакції: «Активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Матеріалами справи підтверджено, що Генеральна угода № Д-2025984 /01/1855 від 28.01.2014 року та договір банківського рахунку №26507002025984 від 12.02.2015 року, укладені між 3 особою ТОВ «КАПФ «Паритет», яка є юридичною особою, та ПАТ «Дельта Банк», не містять інформації про те, що ці угоди укладені на користь фізичних осіб, позивачем не надано доказів, які б підтверджували , що зараховані за вищезазначеними угодами кошти на банківський рахунок у ПАТ «Дельта Банк» є саме пенсійними активами, при цьому ПАТ «Дельта Банк» не є зберігачем активів недержавного пенсійного фонду.
Викладене свідчить, що учасники ВАТ «ПриватФонд» не є вкладниками ПАТ «Дельта Банк» в розумінні чинного цивільного законодавства, та на них не розповсюджується дія Закону № 4452-VI щодо відшкодування коштів в порядку та на умовах визначених цим Законом.
Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 пенсійного фонду «ПриватФонд» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: А.В. Шлай