Справа № 822/1889/17
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
08 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування акту і податкових повідомлень-рішень,
позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив скасувати акт перевірки від 04.04.2017р. №0305/22-01-14-03/14151464 в частині завищення податкового кредиту в загальній сумі 675292 грн., в тому числі за листопад 2014р. в сумі 358720 грн., грудень 2014 р. в сумі 316572 грн.; скасувати акт перевірки від 04.04.2017р. №0305/22-01-14-03/14151464 в частині помилкового визначення, що у покупця право на формування податкового кредиту по податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі, виникає на підставі заяви із скаргою на постачальника у тому звітному (податковому) періоді у якому порушено постачальником порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі; скасувати податкове повідомлення - рішення за платежем податок на додану вартість від 26.04.2017 року №0002671401; скасувати податкове повідомлення - рішення за платежем податок на додану вартість від 26.04.2017 року №0002681401.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2017 року вказаний позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення - рішення №0002671401 і №0002681401 від 26.04.2017. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянти просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради (далі - КП «Тепловик») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 p., контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2016, за результатами якої складено ОСОБА_3 від 04.04.2017 року № 0305/22-01-14-03/14151464 (далі - ОСОБА_3 перевірки) (стор.13-106 справи).
Перевіркою встановлено, що КП «Тепловик» у листопаді, грудні 2014 року по факту перерахування коштів на рахунок постачальника НАК «Нафтогаз Україна» відносив ПДВ до складу податкового кредиту, згідно податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 року. Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» до декларації з ПДВ за грудень 2014 р. КП «Тепловик» не подано. Контролюючим органом - Красилівська ОДПІ, листом від 27.03.2017, №385-22-10-12-02, повідомлено, що КП «Тепловик» до заяв із скаргою на постачальників у лютому, березні та листопаді 2014 р. не подано копій первинних документів, а саме: копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. КП «Тепловик» листом від 28.03.2017, №231 надано до перевірки супровідний лист, адресований Красилівській ОДПІ про надання копій документів до заяв із скаргою за листопад 2014 року. На наданому листі відсутні відомості про дату та вхідний реєстраційний номер Красилівської ОДПІ. Окрім цього, перевіркою встановлено, що НАК «Нафтогаз Україна» податкові накладні №8134 від 31.03.2013 p., №22137 від 30.11.2013 р. виписані з порушення вимог до п.201.1 ст.201 ПК України, оскільки на дати зазначені в податкових накладних у продавця податкові зобов'язання не виникали, відповідно в податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р., №22137 від 30.11.2013 р. не вірно зазначений основний реквізит «дата виписування податкової накладної». Також, перевіркою стверджено, що до податкових декларацій з ПДВ за березень, листопад 2013 року у періоди виписки податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 р. КП «Тепловик» не подавав заяви із скаргами з копіями первиндоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
На підставі ОСОБА_3 перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: 1) від 26.04.2017 року №0002671401, яким за порушення п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.7, п. 201.10 ст. 201, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 675292 грн. за основним платежем та 168823 грн. і за штрафними санкціями ( стор. 11 справи); 2) від 26.04.2017 року №0002681401, яким за порушення пп.200-1.3 ст. 200-1 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 67529,20 грн. та за штрафними санкціями.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з того, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Так, згiдно з п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року №727, акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, так як він тільки підтверджує факт проведення перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства і сам по собі він не зумовлює порушення будь-яких прав для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, а тому його висновки не можуть бути предметом спору, відтак позовні вимоги в частині скасування акту перевірки не підлягають до задоволення.
Що стосується позовної вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.04.2017 року №0002671401, то слід зазначити наступне.
В силу п.187.1 ст.187 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Під час проведення перевірки позивачем було надано контролюючому органу акт прийому-передачі природного газу від 01.04.2013 від ПАТ "Хмельницькгаз" про транспортування природного газу через газотранспортну систему в березні 2013 р. в розмірі 1842889 м куб., та акт прийому - передачі природного газу від 01.12.2013 р. від ПАТ «Хмельницькгаз» про транспортування природного газу через газотранспортну систему в листопаді 2013 р. в кількості 1034835 м куб., що свідчить, що НАК «Нафтогаз Україна» було виписано податкові накладні по даті відвантаження товарів, згідно з підп. б) п.187.1 ст.187 ПК України.
За змістом п.187.10 ст.187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
У відповідності до п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Позивачем за касовим методом був сформований податковий кредит в сумі 675292 грн., в т.ч. за листопад 2014 р. в сумі 358720 грн., грудень 2014 р. в сумі 316572 грн.
Відтак, позивач формував податковий кредит та включав його до декларацій за касовим методом, оскільки датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку в оплату придбаних товарів, тому безпідставними є доводи контролюючого органу про те, що до податкових декларацій з ПДВ за березень, листопад 2013 року (у періоди виписки податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 р.) КП "Тепловик" мав подати заяви із скаргами, що продавець - НАК "Нафтогаз Україна", не зареєстрував такі податкові накладні в Єдиному реєстрі.
Абзацами 9, 11-12 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
При цьому, КП "Тепловик" було подано декларації з ПДВ за листопад 2014 р. та за грудень 2014 р., та віднесено у них до складу податкового кредиту ПДВ, згідно податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 року. Також, до декларації з ПДВ за листопад 2014 р. платником податку було подано Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)", якою повідомлено податковий орган про те, що податкові накладні №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 р. не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Одним з принципів податкового законодавство України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.4.1.4 п.41. ст.4 ПК України).
Пунктом 49.9 ст.49 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: пп. 49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; пп. 49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Положеннями п.56.21 ст.56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Згідно з п. 109.1 ст.109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з тим, відповідач не оспорює отримання і реєстрації декларацій з ПДВ за листопад 2014 року та за грудень 2014 року і Додатку 8 до декларації за листопад 2014 року про порушення НАК "Нафтогаз України" по податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 року і це встановлено судом. Однак, заперечує отримання ним листа КП "Тепловик" №1086 від 16.12.2014 року, яким платник скеровував підтверджуючі документи до згаданих податкових накладних, що на думку суду не вказує на вчинення позивачем податкового правопорушення, адже: 1) декларації з ПДП за листопад, грудень 2014 року і Додаток 8 до них зареєстровано податковим органом; 2) відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України платник податку має право, а не обов'язок, додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на постачальника і додати документи, які підтверджують факт отримання послуг. При цьому, відповідно до вимог цього ж пункту, надходження такої заяви є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов"язань з податку за такою операцією, чого відповідач не робив; 3) відповідач не оспорює реальність (фактичність) операцій позивача з НАК "Нафтогаз України" по договору №13/3076-БО-34 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 і це встановлено судом; 4) жодних доказів порушень НАК "Нафтогаз України" податковий орган не встановив, що відповідно, також вказує на відсутність порушень позивача.
Таким чином, вчинені позивачем дії свідчать про надання контролюючому органу всіх необхідних відомостей за відсутності порушень визначених ПК України, що свідчить про відсутність його вини та добросовісне виконання ним своїх обов'язків як платника податків, а тому не має підстав для позбавлення його права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за листопад-грудень 2014 року по взаємовідносинам з НАК «Нафтогаз Україна». Цей висновок суду підтверджує не виконання відповідачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України в редакції на момент спірних правовідносин щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а не встановлення в 2017 році тільки факту відсутності у податкового органу документів, що підтверджують факт отримання послуг в 2014 році, які є реальними (фактичними) і належним чином підтвердженими, що на думку суду першої інстанції не є податковим правопорушенням в розумінні ст.109 ПК України.
Тому, податкове повідомлення - рішення №0002671401 від 26.04.2017 з урахуванням встановленого судом у цій адміністративній справі, підлягає скасуванню.
Пуктом 41 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної п. 200 1.3 ст. 200 1 цього Кодексу, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених ст. 123 цього Кодексу, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від'ємного значення.
Перевіркою встановлено, що в Декларації з ПДВ за червень 2015 року позивачем задекларовано залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 24) в сумі 1782793 грн.
Отже, оскільки судом визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення №0002671401 від 26.04.2017, повинно бути скасовано податкове повідомлення - рішення №0002681401 від 26.04.2017, яке є похідним від першого.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, відсутні підстави для скасування такого рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 09 листопада 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6