08 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/637/17
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
24 квітня 2017 року Херсонський зональний відділ Військової служби правопорядку (далі - Херсонський ЗВ ВСП) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області № НОМЕР_1 від 08.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму штрафних санкцій у розмірі 81681,52 грн. та пені у розмірі 10106,57 грн.
В обґрунтування позову Херсонський ЗВ ВСП зазначив, що ним своєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з військовослужбовців. Але зазначені кошти помилково зараховані на рахунок для сплати ЄСВ для працівників, а не військовослужбовців. Крім того, позивач зазначає, що саме посадовими особами ЦОПП Херсонської ОДПІ були надані реквізити рахунку, на який сплачувався ЄСВ.
Відповідач заперечував проти позову зазначаючи, що Херсонським ЗВ ВСП порушено вимоги п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» а саме: не забезпечено своєчасної сплати сум єдиного внеску, самостійно визначених в поданих звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є правомірним.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 15.06.2016 року № 1621031402965 Херсонський ЗВ ВСП перебуває на обліку у Херсонській ОДПІ за № 38624 та взятий на облік, як платник єдиного внеску (реєстраційний номер - 10000000648647 від 13.06.2016 року).
Позивачем сформована та подана до відповідача звітність "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів" від 19.10.2016 №1600081244 за серпень 2016 року, за якою нарахування єдиного внеску склали 180776,96 грн. та від 19.10.2016 №1600081260 за вересень 2016 року, за якою нарахування єдиного внеску склали 227630,64 грн.
Відповідно до платіжних доручень Херсонським ЗВ ВСП при виплаті грошового забезпечення військовослужбовцям у серпні-вересні 2016 року нарахований та перерахований на рахунок №37196201012103 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 408407,65 грн. за платіжним дорученнями №7 від 17.08.2016р. на суму 180776,96 грн., №28 від 23.09.2016р. на суму 186187,46 грн., №32 від 23.09.2016 р. на суму 6578,71 грн. та №36 від 27.09.2016р. на суму 34864,52 грн. (а.с. 28-29)
01.11.2016 року позивач дізнався, що сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування військовослужбовців була помилково зарахована на рахунок для сплати ЄСВ для працівників та цього ж дня подав заяву про перерахування помилково сплачених коштів на відповідні рахунки. Внаслідок цих дій сума ЄСВ 180776 грн. 96 коп. за серпень 2016 року по строку сплати 20.09.16 була сплачена 09.11.2016, а сума ЄСВ за вересень 2016 року 227630 грн. 64 коп. була сплачена замість 20.10.16 тільки 17.11.2016.
08.12.2016 року Херсонською ОДПІ прийнято рішення №00115761303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за яким до Херсонського ЗВ ВСП застосовано 81681,52 грн. за період з 20.10.2016 до 17.11.2016 та нарахована пеня у розмірі 10106,57 грн. Перевірка позивача щодо своєчасності сплати фіскальною службою не проводилась у зв'язку з відсутністю обов'язковості такої перевірки.
Херсонський ЗВ ВСП звернувся до відповідача зі скаргами на оскаржуване рішення, однак Херсонською ОДПІ скарги залишені без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначення в платіжному дорученні помилкового коду бюджетної класифікації не є правовою підставою для висновку про несплату позивачем суми єдиного соціального внеску у визначений строк, та, як наслідок, для застосування штрафних санкцій. Позивачем не порушено граничний термін сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на грошове забезпечення військовослужбовців за серпень-вересень 2016 року.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
Згідно з п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закон № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Державної фіскальної служби у строки, в порядку та за формою, встановленими ДФС за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Частиною 5-7 ст. 9 Закон № 2464 визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Державної фіскальної служби, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Державної фіскальної служби. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується Державним казначейством України та Державною фіскальною службою за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування територіального органу Державної фіскальної служби здійснюється відповідно до умов договорів між органами Державного казначейства України і власниками рахунків. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Відповідно до ч. 8 ст.9 Закон № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі зазначених норм позивачем в повному обсязі був сплачений єдиний внесок за серпень 2016 року - платіжним дорученням № 7 від 17.08.2016 року, за вересень 2016 року - платіжними дорученнями № 28 від 23.09.2016р., № 32 від 23.09.2016р та № 36 від 27.09.2016р. В зазначених платіжних дорученнях призначення платежу вказано, як «ЄСВ 22%». (а.с.28-29).
З платіжних документів вбачається, що єдиний внесок сплачувався позивачем помилково на р/р 37196201012103, , замість р/р 37195202012103, який також являється розрахунковим рахунком відповідача для сплати ЄСВ.
Виявивши помилку, позивач направив на адресу відповідача заяву № 6 від 01.11.2016 щодо зарахування помилково сплачених коштів позивача по сплаті єдиного внеску на вірний рахунок. (а.с.30).
Відповідачем здійснено перерахування коштів на вірний рахунок 09.11.2016 року за серпень та 17.11.2016 року за вересень.
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
В апеляційні скарзі відповідач посилається на те, що оскільки позивачем сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, то вона є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій, згідно вимог ст.25 Закону № 2464.
За приписами частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464:
- на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу;
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платника накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Відповідно до частини п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Відповідно до пункту 3.1 Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства доходів та зборів від 19.09.2013 № 493/815, яке було чинним на час сплати позивачем єдиного соціального внеску, страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.
Пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в межах встановленого строку, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Отже, такі дії платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання не можуть бути підставою для застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні грошові зобов'язання були перераховані позивачем на єдиний казначейський рахунок. Таким чином, помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати грошового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.06.2015 року по справі № 21-377а15, яка обґрунтовано врахована судом першої інстанції при вирішенні справи.
На підставі викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач у строки, передбачені ст.9 Закону № 2464, здійснив оплату зобов'язання по ЄСВ до Державного бюджету України, на казначейський рахунок відповідача.
Апеляційна скарга не містить правових підстав на спростування доводів суду першої інстанції.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян