08 листопада 2017 р. Справа № 524/9091/16-а
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2017 року по справі № 524/9091/16-а за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до Інспектора роти №3 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 в якому просив: визнати дії відповідача щодо складання постанови серії АР № 811762 від 14.11.2016 року про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за порушення ст. 122 ч. 1 КУпАП незаконними; визнати постанову серії АР № 811762 від 14.11.2016 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її та закрити провадження по справі.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області задоволено частково позов (а.с.38, 39-50).
Визнано протиправною та скасовано постанову від 14.11.2016 серії АР № 811762, винесену інспектором роти № 3 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу 255,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів і встановлення обставин у справі, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.43-50). Апелянт наполягає на вчиненні позивачем порушення п.18.4 ПДР України, з урахуванням положень Закону України «Про національну поліцію», КУпАП, інспектором було винесена на законних підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством постанова про притягнення позивача до відповідальності за ст..122 ч.1 КУпАП. Будь-яких порушень з боку відповідача при розгляді та прийнятті постанови по справі про адмінправопорушення допущено не було.
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Колегія суддів зазначає, що сторони у належний спосіб та порядок визначений ст..ст.35, 36, 38 КАС України повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Їх неявка в судове засідання (явка обов'язковий не визнавалась), не є перешкодою для вирішення справи за наявними у справі документами.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 14.11.2016 року о 11.51 годині ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Skoda Fabia» д.н.з. ВІ 7630 АО по пр. Свободи, біля буд.58/2 в м. Кременчуці наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу зменшив швидкість, пішоходів на переході не було. Через деякий час, по по пр. Свободи, біля буд.58/2 в м. Кременчуці, ОСОБА_1 був зупинений відповідачем та притягнутий до відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП України.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за обставин, що виключають його адміністративну відповідальність (відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення).
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснюй провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПІДР України), учасники порожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (н.1.9 ПДР України).
14.11.2016 року інспектором роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4 винесено постанову серії АР № 811762 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАГІ та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня. близько 11 год. 51 хв., керуючи транспортним засобом SHKODA FABIA, номерний знак НОМЕР_1, у м. Кременчуці на просп. Свободи, біля буд. 58/2 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився автомобіль, не зменшив швидкість, не зупинився, не надав перевагу пішоходу, чим порушив п. 18.4 ПДР Україна.
Згідно з п. 18.4 ПДР України якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перегін ода чи небезпека.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з поясненнями позивача, які викладені в адміністративному позові він ПДР України не порушував. Пояснення щодо проїзду нерегульованого пішохідного переходу в адміністративному позові відсутні.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законам порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також інтими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі. Та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документи, особи: опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.
Відповідачем 14.11.2016 року у м. Кременчуці на просп. Свободи біля буд 58/2 було виявлено транспортний засіб, яким як було встановлено керував позивач, який наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився патрульний автомобіль для надання переваги пішоходам, не зменшив швидкості та не зупинився, що є порушенням п. 18.4 ПДР України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Таким чином, вимога зупинити транспортний засіб є правомірною.
На місці зупинки позивача повідомлено про порушення ним п. 18.4 ПДР України, а надано можливість надати пояснення щодо порядку проїзду ним нерегульованого пішохідного переходу. Позивач чітких пояснень щодо проїзду пішохідного переходу не надавав, повідомив, що не було потреб зупиняти транспортний засіб, враховуючи дорожню обстановку, яка зазначена вище. Тобто, фактично позивач сам підтвердив факт такого проїзду, але ж вважає, що в тій ситуації він не допустив порушень ПДР України. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно зі ст. 251 КУпАП є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Позивачу роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок та строки оскарження постанови, порядок та строки сипати адміністративного штрафу. Постанову у справі про адміністративне правопорушення оголошено негайно після розгляду справи, копію постанови надано позивачу про що свідчить його підпис на постанові.
У відповідності до вимог ст. 268 КУпАП позивачу на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач запропонував надати письмові пояснення щодо вчиненого правопорушення, які додані до оскаржуваної постанови. В письмових поясненнях позивач не зазначив, яким чином здійснив проїзд нерегульованого пішохідного переходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Позивачем безпідставно наводиться про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідачем було прийнято до уваги факт порушення позивачем ПДР України, пояснення позивача та прийнято правомірне рішення про накладення на останнього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Законом України від 14 липня 2015 року №596-УП «Про внесенім змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» ст. 258 КУпАП було доповнено нового частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушенні не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місті вчинення правопорушення.
Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляді яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядки, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також….. «частина перша, друга і третя статті 122, ….».
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві петиції "України 10 листопада 2015 року, N 1408/27853 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими, особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанов - у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно де вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченої статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху в тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічні за змістом приписи містяться в «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395.
Справа про адміністративне правопорушення, як визначено в ч. 1 ст. 276 КУпАП розглядається за місцем його вчинення.
При цьому у відповідності до п. 2 розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене, зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, стороною відповідача правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП без складання протоколу на місці вчинення самого правопорушення.
Зважаючи, на те, що водій транспортного засобу SKODA FABIA, номерний знак НОМЕР_2, у м. Кременчуці на просп. Свободи, біля буд. 58/2, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився автомобіль, не зменшив швидкість, не зупинився, не надав перевагу пішоходу, чим порушив п. 18.4 ПДР України, інспектор роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_2 не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих законом повноважень, мав право розглянути справу про адміністративне правопорушення та винести постанову АР № 811762 від 14.11.2016 року.
Не зважаючи на відсутність відео фіксації самого порушення, тобто проїзду позивача через перехідний перехід з порушенням, сам факт такого порушення не спростований позивачем, яке було безпосередньо виявлено працівниками поліції. Сам факт порушення ПДР України, та правомірний порядок розгляду справи та прийнятої постанови додатково підтверджується відео з нагрудного значку працівників поліції.
Надання неналежної правової оцінки встановленим фактичним обставинам справи, привело суд першої інстанції до неправильного вирішення справи та помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Враховуючи наведене, колегія суддів, з урахуванням приписів ст.202 КАС України дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2,11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2017 року по справі № 524/9091/16-а - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7