08 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10192/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П.,Мікули О.І.,
з участю секретаря Куціль С.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі за позовом Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш» про стягнення заборгованості,-
У липні 2017 року Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до ТзОВ «Автовантажмаш» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у сумі 122007,93 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскільки відповідач є правонаступником державного підприємства, то відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 року № 848-VIII (далі - Закон № 848) спірна сума має фінансуватись за рахунок коштів державного бюджету, а не за рахунок коштів підприємства. Крім того, позивач не надав доказів виплати наукових пенсій переліченим у позовній заяві особам.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом № 848.
Згідно ч.6 ст. 37 Закону № 848 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
Відповідач зазначає, та не заперечується позивачем, що він є правонаступником ВАТ «Автовантажмаш», яке в свою чергу було правонаступником державного підприємства. Вказаний факт підтверджено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2009 року (а.с. 86-95).
Крім того, відповідач зазначає, що як наукова установа та з метою визначення необхідного рівня державної підтримки було двічі атестоване - дія першої атестації продовжувалась до 26.11.2002, та з 27.11.2002 року по 27.11.2007 року. Також, відповідно до постанови КМУ № 1003 від 29.06.1998 року було затверджено перелік науково-дослідних установ, базове фінансування яких у 1998 році здійснюватиметься з Державного бюджету України. До цього переліку був включений і відповідач.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідно до норм Закону № 848, для звільнення від виплати різниці між сумами пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону та інших законодавчих актів, наукова установа має бути включена до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
Відповідно до Порядку включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, затв. наказом МОН України від 27.11.2001 № 767, який визначає процедуру включення наукових установ усіх форм власності (далі - наукові установи), вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації усіх форм власності (далі - навчальні заклади) до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, включення установи до реєстру підтверджує Свідоцтво, яке видається терміном до 5 років.
Згідно з п.2,3 Положення про Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави, затв. постановою КМУ від 23.04.2001 року № 380 із заявкою про включення до Реєстру до МОН звертаються наукові установи, які пройшли державну атестацію, та вищі навчальні заклади, що провадять освітню діяльність за третім (освітньо-науковим) рівнем та (або) науковим рівнем вищої освіти, та які пройшли державну атестацію в частині наукової та науково-технічної діяльності. Наукові установи, вищі навчальні заклади включаються до Реєстру наказом МОН строком до п'яти років у межах строку, визначеного за результатами державної атестації.
Відповідно до п.4 вказаного вище Положення перелік наукових установ, включених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, розміщується на офіційному веб-сайті МОН України та надається безоплатний доступ до нього.
Відповідачем не надано доказів атестації підприємства після 2007 року чи надання такому підтримки держави після вказаного періоду.
Також на офіційному сайті МОН України (http://mon.gov.ua) в наказах «Про включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави» від 01.12.2011 року відповідач не значиться.
Таким чином, за перечення відповідача про відсутність у нього законодавчого обов'язку сплачувати спірну суму спростовується вищенаведеним, так як останній підпадає під норму, якою визначається фінансування витрат для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
Щодо заперечень відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затв. постановою КМУ від 24.03.2004 року № 372 (далі - Порядок) апеляційний суд зазначає.
Постановою КМУ від 27.07.2016 року № 472 «Про реалізацію пункту 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» встановлено, що до 1 січня 2017 р. різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи».
Оскільки працівникам, вказаним позивачем, наукові пенсії були призначені не відповідно до Закону № 848, а відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року № 1977-XII, то на них не поширюється дія вищезазначеної постанови.
Згідно з п. 10,11 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 848 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Питання, не врегульовані цим Законом, вирішуються відповідно до законодавства України. Так як доведено, що відповідач має сплачувати спірну суму, то норми Порядку підлягають до застосування в частині, що не суперечить Закону № 848.
Відповідач не заперечує факту призначення наукової пенсії працівникам, зазначеним позивачем у позовній заяві у 2001-2007 роках, тобто коли підприємство був атестоване як наукова установа (а.с. 101-103), проте в апеляційній скарзі вказує на ненадання позивачем доказів виплати наукових пенсій переліченим у позові особам.
В матеріалах справи наявні розпорядження пенсійного органу про призначення пенсій та довідки, які видавались відповідачем для перерахунку призначеної пенсії (а.с. 31-62), що спростовує вищенаведені заперечення відповідача.
Відтак, законодавцем визначено обов'язок відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів правонаступниками ліквідованих підприємств, установ, організацій, яким і є відповідач.
Як вбачається з розрахунку фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів щодо наукових працівників за січень-травень 2017 року, сума понесених витрат складає 122007,93 грн. (а.с. 9). Повідомлення з розрахунками надсилались на адресу відповідача, що не заперечується останнім (а.с. 10-30).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, оскільки на Товариство поширюються приписи ч. 6 статті 37 Закону № 848.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ТзОВ «Автовантажмаш» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі № 813/2528/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 09 листопада 2017 року.