Справа: № 750/2980/17 Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
Іменем України
08 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Оксененка О.М.,
Федотова І.В.,
при секретарі: Нікітіній А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зобов'язання закінчити виконавче провадження та скасування рішення про стягнення виконавчого збору, -
Позивач, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження ВП №53526053 від 03.03.2017 року; скасувати рішення про стягнення з УПФУ (як боржника) виконавчого збору у розмірі 12 800 грн.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 червня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.2016 року у справі № 750/10670/16-а зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України перерахувати та призначити ОСОБА_3 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, починаючи з 16.09.2016 року.
28.02.2017 року на виконання вказаного судового рішення стягувачу було видано виконавчий лист.
03.03.2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53526053 з виконання виконавчого листа № 750/10670/16-а. Пунктом 3 цієї постанови з позивача, як з боржника у виконавчому провадженні, стягнуто виконавчий збір у сумі 12 800 грн. (а.с 6 на звороті).
Вказану постанову Чернігівське ОУПФУ отримало 10.03.2017 року.
На виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.2016 року у справі № 750/10670/16-а Чернігівським ОУПФУ здійснено перерахунок пенсії стягувачу, визначено суму доплати в розмірі 13 879 грн. 19 коп., розмір пенсії після перерахунку складає 28 512,00 грн., що підтверджується копією розпорядження № 191637 від 16.02.2017 року та копією протоколу від 20.02.2017 (а.с 4-5).
10.03.2017 року листом за № 3095/06 Чернігівське ОУПФУ повідомило Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Чернігівській області про те, що зазначене вище судове рішення виконано (а.с 6 на звороті).
Вважаючи, що судове рішення було виконано добровільно до відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданих повноважень.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), статтею 1 якого передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Підстави, порядок та процедура здійснення виконавчого провадження регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5).
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до п. 1 ч. 3 даної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Отже, перевірка виконання боржником рішення, що підлягає виконанню, поза межами виконавчого провадження не передбачена, і лише відкривши виконавче провадження виконавець має право здійснити такі дії і встановити факт виконання чи невиконання рішення суду.
Згідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Отже, аналіз наведених норм законодавства свідчить про обов'язок державного виконавця відкрити виконавче провадження, прийнявши постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій слід вказати про стягнення виконавчого збору та зобов'язання боржника виконати рішення суду у 10-денний строк. При цьому, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь яких дій до відкриття виконавчого провадження не передбачено.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що ним добровільно виконано рішення суду щодо перерахунку пенсії ОСОБА_3, згідно до розпорядження № 191637 від 16.02.2017 року та протоколу від 20.02.2017.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
В свою чергу, згідно з п.9 ч. 1, ч.2 ст. 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Боржнику, який не бажає нести відповідальність у вигляді сплати виконавчого збору за відкриття виконавчого провадження, слід виконувати судове рішення добровільно та самостійно до відкриття виконавчого провадження. У такому випадку виконавчий збір не стягується після встановлення факту виконання до відкриття виконавчого провадження на підставі ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
З матеріалів справи вбачається що, судове рішення позивачем виконано до відкриття виконавчого провадження № 53526053, тобто до 03 березня 2017 року, що підтверджується розпорядженням № 191637 від 16.02.2017 року та протоколом від 20.02.2017 (а.с.4,5).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 червня 2017 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити.
Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області закінчити ВП №53526053 від 03.03.2017 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Скасувати пункт 3 постанови ВП №53526053 від 03.03.2017 року щодо стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12 800,00 грн. на підставі п. 9 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді Ю.А. Ісаєнко
О.М.Оксененко