02 листопада 2017 р.Справа № 818/370/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2017р. по справі № 818/370/17
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб"
до Головного управління ДФС у Сумській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (надалі по тексту відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення:
- № НОМЕР_1 від 20.12.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у розмірі 892,32 грн. та штрафні (фінансові) санкції 223,08 грн.;
- № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у розмірі 1 123,24 грн. та штрафні (фінансові) санкції 280,81 грн.;
- № НОМЕР_3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 340 грн.;
- № НОМЕР_4 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 340 грн.;
- № НОМЕР_5 від 09.03.2017 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 244 135 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 122 068 грн.;
- № НОМЕР_6 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46 937 грн. прийняті ГУ ДФС у Сумській області.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_5 від 09 березня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" з податку на додану вартість в загальній сумі 366203 (триста шістдесят шість тисяч двісті три) грн., із них 244135 грн. основного платежу і 122068 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_6 від 09 березня 2017 року про зменшення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46937 (сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн.
Стягнуто з Головного управління ДФС у Сумській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" в рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору 5493,05 грн. (п'ять тисяч чотириста дев'яносто три грн. п'ять коп.).
В задоволенні вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" про скасування визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 від 20 грудня 2016 року відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з»ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку СТОВ "Хлібороб", за результатами якої 07.12.2016 складено акт № 238/1402/05490701/94 "Про результати документальної планової виїзної перевірки СТОВ "Хлібороб" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 по 31.08.2016" (т.1 а.с. 12-74), в якому викладені висновки про порушення позивачем п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) в періоді, що перевірявся на загальну суму 276 305 грн., в тому числі за березень 2015 у сумі 32 170 грн., за червень 2015 - 127 232 грн., за вересень 2015 - 116 903 грн. та встановлено зменшення від'ємного значення в сумі 91 483 грн. за серпень 2016.
На підставі цього акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20.12.2016 № НОМЕР_7 про збільшення суми грошового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем 276305,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 138153,00 грн; від 20.12.2016 № НОМЕР_8 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 91 483 грн.
Податкові повідомлення - рішення від 20.12.2016 № НОМЕР_7, від 20.12.2016 № НОМЕР_8 після оскарження їх позивачем в адміністративному порядку були частково скасовані та прийняті нові №0000591402 від 09.03.2017 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 244 135 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 122 068 грн. та №0000601402 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46 937 грн. (т. 1 а.с.149 - 150).
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з протиправності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_5 від 09 березня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" з податку на додану вартість в загальній сумі 366203 (триста шістдесят шість тисяч двісті три) грн., із них 244135 грн. основного платежу і 122068 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_6 від 09 березня 2017 року про зменшення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46937 (сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, проведеною відповідачем перевіркою встановлено факт заниження СТОВ «Хлібороб» податкових зобов»язань з податку на додану вартість по господарським операціям: з реалізації пшениці озимої врожаю 2015 року м»якої 6 класу, 5 класу, 3 класу; зі списання насіннєвого матеріалу у зв»язку з непридатністю для використання; з проведення уцінки насіннєвого матеріалу при його реалізації ТОВ «Агротрейд продукт», що, на думку контролюючого органу, призвело до порушення позивачем п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 ПК України.
За порушення позивачем п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 ПК України податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_5 від 09 березня 2017 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 366203 (триста шістдесят шість тисяч двісті три) грн., із них 244135 грн. основного платежу і 122068 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_6 від 09 березня 2017 року позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46937 (сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн.
Колегія суддів вважає, що контролюючим органом не доведено порушення позивачем п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 ПК України та заниження податкових зобов»язань за спірними господарськими операціями, виходячи з наступного.
В обґрунтування порушення позивачем п.188.1 ст.188 ПК України контролюючий орган посилається на те, що позивачем не було нараховано податку на додану вартість за операціями з реалізації пшениці озимої врожаю 2015 року м»якої 6 класу, 5 класу, 3 класу та з проведення уцінки насінневого матеріалу при його реалізації ТОВ «Агротрейд продукт».
10.07.2015 між позивачем та ТОВ "АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ" було укладено договір поставки № ППК-17/1507-10 (т. 1 а.с. 183-184), відповідно до якого СТОВ "Хлібороб" було реалізовано ТОВ "АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ" пшеницю м'яку 6 класу врожаю 2015 року у кількості 408,54 т. за ціною 2285,0 грн. без ПДВ на загальну суму 1120216,68 грн. Факт здійснення господарських операцій по даному договору підтверджується копією видаткової накладної № 949 від 02.09.2015 (т.1 а.с. 112), факт передачі права власності на товар підтверджується копією акту № ГЭ-00235 від 02.09.2015 (т.1 а.с. 187).
Згідно копії договору поставки №ППК-17/1507-10 від 10.07.2015 та копії видаткової накладної № 964 від 08.09.2015 (т.1 а.с. 113) позивачем було реалізовано ТОВ "АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ" пшеницю м'яку 5 класу врожаю 2015 року у кількості 791,591 т. за ціною 2 322,50 грн. та пшеницю м'яку 6 класу врожаю 2015 року у кількості 88 692,0 т. за ціною 2 322,50 грн. на загальну суму 2 453 348,72 грн. Факт передачі права власності на зазначені товари підтверджується копіями актів №281 від 08.09.2015 та №282 від 08.09.2015 (т. 1 а.с. 185 - 186).
Відповідно до копії додаткової угоди від 15.07.2015 (т. 1 а.с. 180) до договору поставки № ППК-17/1507-10 від 10.07.2015, п. 4.3. Договору викладено у новій редакції та грошове зобов'язання ТОВ "АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ" переведено на ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" про, що було укладено договір про переведення боргу №ЕЗЛ-24/1606-20 від 20.06.2016 (т.1 а.с.181).
Копіями біржового договору поставки зерна врожаю 2015 р. №1845 Ф від 21.11.2014 (т. 1 а.с. 188-192), додатковим договором № 1 від 08.09.2015 (т. 1 а.с. 193-194) до біржового договору поставки зерна врожаю 2015 р. № 1845 Ф від 21.11.2014, актом передавання-приймання зерна від 08.09.2015 (т. 1 а.с. 114) підтверджується реалізація позивачем ПАТ "Аграрний фонд" пшениці м'якої 3 класу врожаю 2015 року у кількості 491,265 т. за ціною 2343,17 грн. за одну тону на загальну суму 1381338,93 грн. Факт передачі права власності на товар підтверджується копією акту № 268 від 08.09.2015 (т. 1 а.с. 195), проведення оплати за товар відображено в виписці по рахункам за період з 09.04.2015 по 09.04.2015, виписці по рахункам за період з 16.12.2014 по 16.12.2014, виписці по рахункам за період з 24.12.2014 по 24.12.2014 (т.1 а.с. 196-198).
Згідно копії квитанції № 2 (т. 1 а.с. 102) 30.12.2016 СТОВ "Хлібороб" було подано уточнений звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств № 50-сг, де з коду 0025 було виключено насіннєву пшеницю та включено її до коду 0120.
Відповідно до п.188.1. ст.188 ПК України (в редакції на час постачання товару) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
В обґрунтування доводів щодо порушення позивачем абз.2 п.188.1 ст.188 ПК України контролюючий орган посилається на те, що позивачем було реалізовано пшеницю озиму врожаю 2015 року м»яку 6 класу, 5 класу, 3 класу нижче її собівартості, при цьому, по операціях з реалізації пшениці не було нараховано податок на додану вартість.
Розрахунок собівартості пшениці контролюючим органом був здійснений на підставі даних статистичного звіту форми № 50-сг (річна) «Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» та бухгалтерського рахунку 271 за 2015 рік.
Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до абз.2 п. 44.1 ст. 44 ПК України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.2. ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
З аналізу наведених норм слідує, що показники собівартості товару, пов'язані з визначенням податкових зобов'язань визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Колегія суддів зазначає, що статистична звітність форми № 50-сг (річна) «Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» не є первинним документом бухгалтерського обліку, не відноситься до фінансової звітності або звітності пов»язаної з обчисленням і сплатою податків, а є формою статистичної звітності, що містить статистичну інформацію, а тому відповідно до приписів ст. 44 ПК України не може підтверджувати дані зазначені у податковій звітності.
Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на бухгалтерський рахунок 271 для визначення собівартості реалізованої пшениці, з огляду на наступне.
Відповідно до Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов»язань і господарських операцій підприємств і організацій» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 бухгалтерський рахунок 271 призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції.
За дебетом рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом-вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 собівартість реалізації продукції відображається на бухгалтерському рахунку 90 "Собівартість реалізації". Бухгалтерський рахунок 90 "Собівартість реалізації" пpизначено для узагальнення інформації пpо собівартість реалізованої готової продукції, тoварів.
Рахунок 90 кореспондується за дебетом з кредитом рахунку 27.
Між тим, контролюючим органом при визначенні собівартості пшениці не було перевірено бухгалтерський рахунок 90 "Собівартість реалізації".
Первинні документи СТОВ «Хлібороб», що підтверджують собівартість товару контролюючим органом не перевірялися та не досліджувалися.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем зроблений висновок про невідповідність ціни реалізованого товару його собівартості без дослідження первинних документів бухгалтерського обліку та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про не доведення контролюючим органом тверджень про порушення позивачем п.188.1. ст.188 ПК України та заниження податкових зобов»язань з податку на додану вартість за операціями з реалізації пшениці озимої врожаю 2015 року м»якої 6 класу, 5 класу, 3 класу.
Згідно копії договору поставки № ППК-03/1308-01 від 01.08.2013 (т. 1 а.с. 132) позивачем було реалізовано ТОВ "АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ" насіннєвий матеріал. Відповідно до п. 4.1. договору загальна вартість товару, що поставляється складає згідно видаткових накладних або специфікацій, підписаних Покупцем.
Додатковою угодою від 01.06.2014 до договору поставки №ППК-03/1308-01 від 01.08.2013 (копія її т.1 а.с.133), договір поставки було доповнено новим пунктом п.4.5. у наступній редакції: "Сторони погоджуються про можливість перегляду ціни на Товар до моменту повного виконання умов даного Договору. Узгодження нової ціни має бути здійснено сторонами у письмовому вигляді з підписанням відповідного Додатку до специфікації".
Згідно копії специфікації від 27.02.2015 до договору поставки №ППК-03/1308-01 від 01.08.2013 (т. 1 а.с. 134) СТОВ "Хлібороб" було відвантажено ТОВ "АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ" насіння соняшнику ОСОБА_3 2ф. 2014 р. у кількості 100 т., за ціною за 1 т. 245,83 грн., загальна вартість 24583 грн.; насіння кукурудзи Біг Стар 3 ф. 2014 р. у кількості 790 т., за ціною за 1 т. 1462,50 грн., загальна вартість 1155375,0 грн.; насіння соняшнику Ягуар 2ф. 2014 р. у кількості 500 т., за ціною за 1 т. 1412,50 грн., загальна вартість 706250 грн., що підтверджується копією податкової накладної від 27.02.2015 № 31/2 на загальну суму 2263449,60 грн. (т.1 а.с. 205).
Відповідно до додатку до специфікації від 16.04.2015 до договору поставки № ППК-03/1308-01 від 01.08.2013 (копія т. 1 а.с. 135), керуючись пунктом п.4.5. договору сторони змінили ціну на насіння соняшнику ОСОБА_3 2014 ф2 у кількості 100 шт., за ціною за 1 шт.- 245,83 грн., загальна вартість 24583,00 грн.; на насіння кукурудзи Біг Стар 3 ф. 2014 р. у кількості 790 шт., за ціною за 1 шт. - 1129,17 грн., загальна вартість 892044,30 грн.; насіння соняшнику Ягуар 2ф. 2014 р. у кількості 500 шт., за ціною за 1 шт. - 1087,50 грн., загальна вартість 543750,0 грн., у зв'язку з чим позивачем було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 40/2 від 16.04.2015 року, сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту становить - 85166,14 грн. (т. 1 а.с. 137).
Контролюючим органом зазначено, що в зв»язку зі зміною ціни на насіння соняшнику ОСОБА_3 2014 ф2, насіння кукурудзи Біг стар 2014 ф3, насіння соняшнику Ягуар 2014 ф2 різниця ПДВ склала 85166,14 грн.
В обґрунтування доводів щодо порушення позивачем п.188.1 ст.188 ПК України за операціями з уцінки насінневого матеріалу контролюючий орган посилається на те, що позивачем було реалізовано насінневий матеріал ТОВ «Агротрейд продукт» нижче його собівартості, в зв»язку з чим коригування по розрахунку №40/2 від 16.04.2015 р. на суму ПДВ 85166,14 грн проведено неправомірно.
Між тим, первинні документи СТОВ «Хлібороб», що підтверджують собівартість товару контролюючим органом взагалі не перевірялися та не досліджувалися.
Посилання відповідача на те, що позивачем не надано підтверджуючих документів доцільності проведення уцінки насінневого матеріалу при реалізації ТОВ "Агротрейд продукт", колегія суддів вважає необгрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво- це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Частиною 1 статті 43 Господарського кодексу України, встановлено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
В частині 1 статті 44 Господарського кодексу України закріплено принципи на основі яких здійснюється підприємництво, а саме: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення ціп па продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Крім того, в частині 1 статті 627 Цивільного Кодексу України закріплено принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, колегія суддів зазначає, що СТОВ «Хлібороб» є вільним у визначенні ціни реалізації товару, а тому висновки контролюючого органу щодо безпідставної зміни позивачем ціни товару є необґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про не доведення контролюючим органом тверджень про порушення позивачем п.188.1. ст.188 ПК України та заниження податкових зобов»язань з податку на додану вартість за операціями з уцінки насінневого матеріалу при його реалізації ТОВ «Агротрейд продукт».
В обґрунтування порушення позивачем п. 198.5 ст.198 ПК України контролюючий орган посилається на те, що позивачем не було нараховано податку на додану вартість на списане та утилізоване насіння соняшника та кукурудзи, які не було використано в господарській діяльності позивача.
Колегія суддів також не погоджується з доводами контролюючого органу про порушення позивачем п. 198.5 ст.198 ПК України за операціями зі списання насіннєвого матеріалу у зв»язку з його непридатністю для використання, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до п. 189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
З приписів наведеної норми слідує, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, тобто з вартості придбаного товару.
При цьому, списане та утилізоване насіння соняшника та кукурудзи позивачем не придбавалося, а вироблялося, що підтверджено актом перевірки.
При цьому колегія суддів зазначає, що для виникнення у позивача обов'язку нарахувати та сплатити податкові зобов'язання з ПДВ будь-яких операцій, в тому числі з операцій, що не є господарською діяльністю позивача, необхідна наявність самого об'єкту оподаткування податком на додану вартість та дати виникнення податкових зобов'язань.
Визначення об'єкту оподаткування врегульовано статтею 185 ПК України.
Приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товару, в тому числі операції за якими відбувається фактична передача права власності на товар.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, за правилами Податкового кодексу України датою виникнення обов'язку з нарахування податкових зобов'язань є дата зарахування коштів або відвантаження товару, постачання послуг.
Між тим, списане та утилізоване насіння соняшника та кукурудзи позивачем не придбавалося, а вироблялося, що підтверджено актом перевірки, а отже в даному випадку відсутні об'єкт оподаткування податком на додану вартість та дата виникнення обов'язку з нарахування податкових зобов'язань.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу про наявність у позивача обов'язку сплачувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість з операцій по списанню та утилізації насіння соняшника та кукурудзи зроблені без урахування приписів п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, а тому такі висновки є необґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_5 від 09 березня 2017 року та № НОМЕР_6 від 09 березня 2017 року.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2017р. по справі № 818/370/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2017 р.